Постанова № 33470001, 12.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2013 року 14:41 № 826/10478/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт компані» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.03.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт компані» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.03.2013р. №0002522208 та №0002512208.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

В судовому засіданні 12.09.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку ТОВ «Стандарт компані» за результатами якої 18.02.2013р. складено акт №148/22.8/24095436 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152), ТОВ «ТПК «Техномашпостач» (код ЄДРПОУ 36803875) та ТОВ «Промелектро - 75» (код ЄДРПОУ 36098229) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 5.1, 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 178 193грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2011 року на суму 45714грн., 2 квартал 2011 року на суму 67143грн., 2-3 квартали 2011 року на суму 108054грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 132479грн. та п. 198.6 статті 198, статті 185 ПК України в результаті чого встановлено заниження ПДВ який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 151 770грн., у тому числі по періодах: березень 2011 року - 36571грн., квітень 2011 року - 23853грн., травень 2011 року - 3146грн., червень 2011 року - 31386грн., липень 2011 року - 9337грн., серпень 2011 року - 18128грн., вересень 2011 року - 8110грн., жовтень 2011 року - 13252грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 06.03.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0002522208, яким за порушення п.п. 5.1, 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 178 194грн., в тому числі основний платіж - 178 193грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1грн. та рішення №0002512208, яким за порушення п. 198.6 статті 198, статті 185 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 165 975грн., в тому числі основний платіж - 151 770грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14 205грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Граньстройінвест» (Продавець) укладено договір №07112 від 06.07.2011р., відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товар в кількості та по цінам зазначеним в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

ТОВ «Граньстройінвест» складені рахунки - фактури, які підписані від імені товариства без зазначення прізвища та посади особи, яка здійснила підпис та скріплені печаткою товариства.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Вишгородському районі Київської області складено акт №280/23-1/37649152 від 13.02.2012р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Граньстройінвест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 13.04.2011р. по 31.12.2011р. За результатами перевірки встановлено, що у підприємства відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 13.04.2011р. по 31.12.2011р., які підпадають під визначення ст. ст. 134, 138, 185, 198 ПК України.

Свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.12.2011р., у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: с. Димер, вул. Шевченка, 28. Фактично підприємство за вказаною адресою не знаходиться, що зафіксовано актом про незнаходження від 10.02.2012р. №103/23-1.

9 березня 2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» (Продавець) укладено договір №210301, відповідно до якого Продавець передає, а Покупець купує товар в кількості та по цінам зазначеним в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

ТОВ «ТПК «Техномашпостач» складені рахунки - фактури, які підписані від імені підприємства без зазначення прізвища та посади особи, яка здійснила підпис та скріплені печаткою підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Бориспільському районі Київської області складено акт №487/23-1/36803875 від 11.07.2011р. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТПК «Техномашпостач» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за березень, квітень та травень 2011 року. За результатами перевірки встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Бориспіль, вул. Зої Космодем'янської, 17. Фактично підприємство за вказаною адресою не знаходиться. Відповідно до висновку №74 від 30.03.2011р. старшого експерту сектору техніко - криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ майора міліції Лавріненко Л.М. підписи від імені ОСОБА_3 в представлених на дослідження документах виконані не громадянкою ОСОБА_3, а іншою особою.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Промелектро - 75» (Продавець) укладено договір №108311 від 03.08.2011р., згідно якого Продавець продає, а Покупець купує товар в кількості та по пінам зазначеним в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

ТОВ «Промелектро-75» складено для позивача рахунки-фактури, які підписані від імені ТОВ «Промелектро-75» без зазначення прізвища та посади особи, яка здійснила підпис та скріплені печаткою підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що Ялтинською МДПІ Київської області складено акт №5/2300/36098229 від 20.01.2012р. про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з серпня 2010 року по грудень 2011 року. За результатами перевірки встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в тому числі щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.01.2012р. у зв'язку з тим, що за місцезнаходженням суб'єкт господарювання відсутній.

Згідно висновку спеціаліста науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №195 від 02.11.2011р., Лавріненко Л.М. в якому зазначено, що при проведенні дослідження встановлено, що підпис, який виконаний на договорі №46 від 15.07.2011р. про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

В провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа №80-0263 порушена за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа-Трейд Україна» за ст. 212 ч. 3 КК України. 19.01.2012р. порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Промелектро-75» з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. під час досудового слідства встановлено, що перелік підприємств з ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Промелектро-75», які упродовж 2009 -2011 років використовувалось в злочинних схемах з створення штучної видимості законності здійснення фіктивно - господарських операцій з метою незаконного завищення податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія протоколу допиту свідка від 27.12.2011р. ОСОБА_4, яка пояснила, що вказані вище контрагенти позивача на протязі 2010 - 2011 років були створені та використовувались без мети ведення фінансово - господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним СПД. Поставка товарів та надання послуг від названих фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювалась лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що господарська діяльність вказаних підприємств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності між ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Промелектро-75» та позивачем. Фінансово - господарські взаємовідносини між даними суб'єктами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Промелектро-75» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Промелектро-75» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки.

Судом для допиту в якості свідків виклались директори ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Граньстройінвест» та ТОВ «Промелектро-75», проте, жоден з них до суду не прибув.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 06.03.2013р. №0002522208 та №0002512208, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт компані» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Стандарт компані» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 12.09.2013р.

Суддя В.В. Амельохін