Постанова № 33469929, 27.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 126321/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Такт-нафта" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Такт-нафта" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання незаконним та скасування наказу про проведення перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Такт-нафта" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ керівника Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Тернопільської області від 02.03.2011 року № 713 ,,Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ ,,Такт-нафта", скасувати податкові повідомлення-рішення від 6 квітня 2011 року за № 0001722305 та № 0001732305.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Такт-нафта" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що запит Тернопільської ОДПІ не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України ТзОВ ,,Такт-нафта", а тому була відсутня передбачена підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстава для проведення документальної невиїзної перевірки. За таких обставин позивач вважає, що наказ про проведення такої перевірки є незаконним.

Крім того, на думку позивача, суд не звернув особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку.

Суд також не врахував, що для підтвердження права платника податку на формування валових витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову поставу, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник податкового органу заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що 02 березня 2011 року начальник Тернопільської ОДПІ видав наказ за № 713 ,,Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ,,Такт-Нафта". Перевірка призначена на підставі п.п. 20.1.4 п.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України з метою проведення перевірки дотримання ТОВ ,,Такт-Нафта" вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ ,,Компанія Кредо" за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 1233/7/23-04/31276974 від 23.03.2011 року, на підставі висновків якого 6 квітня 2011 року Тернопільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0001722305, яким ТзОВ ,,Такт-Нафта" визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 315150,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 78787,50 грн.;

- №0001732305, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 393937,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 196968,76 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що на порушення вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств" ТзОВ ,,Такт-Нафта" занижено суму податку на прибуток на загальну суму 393 937 грн. 50 коп., а саме: за третій квартал 2008 року на 235666,67 грн. та за четвертий квартал 2008 року на суму 158270 грн. 83 коп.;

на порушення п.1.7, п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" товариством завищено податковий кредит на суму 315150,00 грн., а саме: за вересень 2008 року на суму 188533,33 грн., за жовтень 2008 року на суму 63866,67 грн., за листопад 2008 року на суму 62750,00 грн..

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позапланова документальна невиїзна перевірка ТзОВ ,,Такт-Нафта" призначена та проведена відповідно до вимог ст.ст.77-79 ПК України, а тому визнавати наказ про проведення перевірки незаконним не має підстав.

Також, на думку суду першої інстанції, під час розгляду справи не здобуто будь-яких переконливих доказів і фактів про те, що дійсно ТзОВ ,,Компанія Кредо" надавала позивачу послуги по технічному обслуговуванню автомобілів та експедиторські послуги.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Так, в силу приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією і законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу (ПК) України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За змістом пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

14 січня 2011 року Тернопільська ОДПІ надіслала дирекору ТзОВ ,,Такт-Нафта" письмовий запит про надання завірених належним чином копій документів щодо господарських операцій з ТзОВ ,,Компанія Кредо" за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року.

На виконання запиту ТзОВ ,,Такт-Нафта" надало податковому органу належним чином завірені договори, акти виконаних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), додатки до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), авансові звіти, квитанції до прибуткових касових ордерів, картку рахунку 63.1.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконані вимоги письмового запиту податкового органу, а тому у Тернопільської ОДПІ були відсутні передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстави для призначення документальної невиїзної перевірки, оскільки така перевірка призначається лише у випадку якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу. Товариство надало документальні підтвердження господарських операцій, а вимог щодо надання пояснень письмовий запит не містив.

Крім того, з 30 червня по 30 липня 2009 року Тернопільською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ ,,Такт-Нафта" за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, яка оформлена актом № 7099/23-522/31276974 від 30.07.2009 року.

Таким чином, оскарженим наказом від 02 березня 2011 року за № 713 фактично була призначена повторна перевірка підприємства позивача за період, який вже був перевірений під час планової виїзної документальної перевірки.

Відповідно до ст. 4 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 ,,Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" лише вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності та лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

За таких обставин, апеляційний суд визнає наказ начальника Тернопільської ОДПІ від 02 березня 2011 року за № 713 ,,Про проведення документальної позапланової перевірки невиїзної перевірки ТОВ ,,Такт-Нафта" протиправним та таким, що належить до скасування, позаяк винесений без наявності передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України законних підстав та з порушенням приписів ст. 4 Указу Президента України № 817/98.

1 липня 2008 року між ТзОВ ,,Такт-Нафта" та ТзОВ ,,Компанія Кредо" укладено договір на виконання технічного обслуговування техніки за №01 ТО, а 1 вересня 2008 року договір на транспортне експедирування вантажів.

На виконання умов вказаних договорів ТзОВ ,,Компанія Кредо" надало послуги з технічного обслуговування автомобілів позивача на загальну суму 766700 грн., в тому числі ПДВ в сумі 127783 грн. та з транспортного експедирування вантажів на загальну суму 1124200 грн., в тому числі ПДВ в сумі 187366,64 грн..

Виконання умов договорів оформлено актами виконаних робіт, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), додатками до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), авансовими звітами, квитанціями до прибуткових касових ордерів, виданими ТзОВ ,,Компанія Кредо" податковими накладними за № 22 від 30.09.2008 року на суму 531200 грн.( в т.ч. ПДВ 88533,33 грн.), № 25 від 30.09.2008 року на суму 600000,00 грн.( в т.ч. ПДВ 100000,00 грн.), № 30 від 31.10.2008 року на суму 383200,00 грн.( в т.ч. ПДВ 63866,67 грн.), № 24 від 28.11.2008 року на суму 166700 грн.( в т.ч. ПДВ 27783,33 грн.), № 32 від 28.11.2008 року на суму 209800,00 грн.( в т.ч. ПДВ 34966,67 грн.).

Витрати на оплату отриманих послуг на загальну суму 1575750,40 грн.(без ПДВ) товариство ,,Такт-Нафта" у 3 та 4 кварталах 2008 року віднесло складу валових витрат, а ПДВ сумі 315150 грн. до податкового кредиту.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 зазначеного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками передбачені цим підпунктом реквізити.

За змістом підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту згідно з підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 4.1 статті 4 Закону України 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР ,,Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Апеляційний суд належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції між підприємством позивача та його контрагентом мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" податковим органом не спростовується.

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача був належним чином зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, мав свідоцтво платника ПДВ, а тому вправі був здійснювати зазначені операції.

Наведене спростовує доводи податкового органу про нікчемність зазначених правочинів.

Крім того, висновки Тернопільської ОДПІ про нікчемність правочинів базуються, зокрема, на висновках ДПІ у Личаківському районі м. Львова, викладених в акті позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ,,Компанія Кредо" від 01.12.2010 року, в якому зазначено, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ ,,Компанія Кредо" та контрагентами є такими, що вчиненні без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Проте, на думку апеляційного суду, такі висновки зроблені лише на припущеннях, позаяк перевірка ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведена лише на підставі податкової звітності та бази даних ДПС, без дослідження первинних бухгалтерських документів.

При цьому апеляційний суд надає перевагу висновкам акту планової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Такт-Нафта" за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, офрмленої актом № 7099/23-522/31276974 від 30.07.2009 року. Під час даної перевірки податковим органом достеменно досліджувались всі первинні документи бухгалтерського та по податкового обліку, зокрема і ті, що стосувались господарських операцій між позивачем та ТзОВ ,,Компанія Кредо". Будь-яких порушень вимог законодавства при здійсненні зазначених господарських операцій встановлено не було. Однак, були встановлені інші порушення, а саме: заниження податку на додану вартість за травень 2008 року на суму 21754,00 грн. та за вересень 2008 року на суму 9000,00 грн.; заниження податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на суму 19320,00 грн.; неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 566,65 грн..

На підставі викладеного та враховуючи приписи ст. 4 Указу Президента України від 23.07.1998 року № 817/98, апеляційний суд вважає, що податковий орган за наслідками перевірки самостійно визначає податкові зобов'язання, а тому в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і податковим органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Доказів такої змови, підтвердженої службовою перевіркою або матеріалами кримінальної справи, відповідач не надав.

Підсумовуючи викладені факти, апеляційний суд дійшов переконання про протиправність оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції зазначені обставини не дослідив, не дав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскарженого наказу про призначення перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи колегія суддів визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 4 ч. 1 ст.198, п.3 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Такт-нафта" задовольнити, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у справі № 2-а-1970/2463/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати наказ начальника Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області від 02 березня 2011 року № 713 ,,Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ,,Такт-Нафта".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області від 06 квітня 2011 року № 0001722305 та № 0001732305.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 02 вересня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й.Коваль