Постанова № 33469787, 02.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 вересня 2013 року № 826/9252/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРЕЙД»до Київської міжрегіональної митниці Міндоходівпро визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2 від 29 квітня 2013 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14 червня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРЕЙД» (далі - ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської регіональної митниці (далі - відповідач) про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2 від 29 квітня 2013 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

На думку позивача, в рішенні про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2 від 29 квітня 2013 року (далі - оскаржуване рішення) відповідач не вказав, які саме розбіжності були виявлені в поданих до митного оформлення документах. В оскаржуваному рішенні відповідач не зазначив наявність обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства України, неправомірно та необґрунтовано відкориговано митну вартість товару, яка визначена із застосуванням методу № 6 (резервний метод), в зв'язку із чим оскаржуване рішення має бути визнане протиправним та скасоване.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, на адресу суду направив письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскільки у митного органу була інформація щодо числових значень складових митної вартості, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначенні митної вартості, ним правомірно був застосований резервний метод.

З цих підстав, відповідач вважає, що прийняте ним рішення повністю відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України та вимогам Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач в наданих запереченнях, просив в задоволенні адміністративного позову повністю відмовити.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання від 14.08.2013 р. представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи 30307990) зареєстровано 20 квітня 1999 року Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за № 10741200000013127. Вказане товариство розташоване за адресою: 07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14.

До видів діяльності ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» за КВЕД-2010 відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 713037 відноситься, зокрема, 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов Контракту № 4-К, укладеного 15 грудня 2008 року між ТОВ «Караван» (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) (Продавець) та ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» (м. Київ, Україна) (Покупець), Продавець продає, а Покупець купує товар - чай, каву в асортименті, обладнання, тарофасувальні матеріали, рекламну продукцію. Найменування, кількість, асортимент і ціна товару зазначається в Додатках до дійсного Контракту, що є його невід'ємними частинами. Продавець поставляє товар Покупцю на умовах CIP-Україна, м. Київ, вул. Академіка Білецького, 30, або FCA-Санкт-Петербург, склад Продавця (відповідно до INCOTERMS 2000).

22 квітня 2013 року Продавець та Покупець уклали Додаток № 103 до Контракту № 4-К від 15.12.2008 року, відповідно до якого Продавець зобов'язувався поставити Покупцю товар - каву смажену мелену т/м Жокей Традиційний, в/г, в поліпропіленових пачках (100x42) - 1 680 коробок, (250x26) - 1 620 коробок, чиста вага нетто: 17 586,00 кг, вага брутто: 19 566,00 кг. на загальну суму 68 943,60 дол. США.

29.04.2013 року до митного оформлення на митному пості «Західний» Київської регіональної митниці ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» був заявлений товар: «Кава натуральна смажена та мелена, торгівельної марки «Жокей Традиційний», в/г, в поліпропіленових пачках (100x42) - 1 680 коробок, (250x26) - 1 620 коробок. Суміш робусти та арабіки, чиста вага нетто: 17 586,00 кг. Виробник: ТОВ «НЕП». Країна виробництва - Російська Федерація.» та подано митну декларацію (далі - МД-2) № 100250000/2013/055465 від 29.04.2013 року.

Вартість товару ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» було заявлено у загальній сумі 68 943,60 дол. США, що за офіційним курсом НБУ долара США до гривні на дату митного оформлення (курс дол. США - 7,993) становить 551 066,19 грн. Крім того, в якості складової митної вартості товару додатково було заявлено нарахування до ціни договору 10 000,00 грн. транспортних витрат. Всього митна вартість товару склала 561 066,19 грн. (70 194,69 дол. США).

Окрім митної декларації, ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» подало митному органу декларацію митної вартості № 100250000/2013/055465 від 29.04.2013 р., в якій визначив митну вартість товару за основним методом (за ціною договору (контракту)). На підтвердження митної вартості товару ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» надало такі документи:

- контракт № 4-К від 15.12.2008 р. з додатками № 1 від 09.06.2010 p., № 2 від 12.10.2010 p., № 3 від 28.12.2010 p., № 4 від 01.09.2011 р., № 5 від 26.12.2011 p., № 6 від 06.12.2012 р.;

- додаток № 103 від 22.04.2013 р. до контракту № 4-К від 15.12.2008 р.;

- інвойс № 103 від 22.04.2013 р.;

- CMR № 0559652 від 23.04.2013 р.;

- договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 290411 від 29.04.2011 р.;

- довідка по транспортним витратам на доставку товару від 22.04.2013 року;

- сертифікат походження товару (форма СТ-1) RUUA 3002008997 від 22.04.2013 р.;

- акт експертизи для оформлення сертифікату походження товару (форма СТ-1) № 002-11-02159;

- договір поставки між ТОВ «Невские пороги» та ТОВ «КАРАВАН» № 21/КН від 03.11.2003 року;

- довідка ТОВ «Невские пороги» про рецептуру кави смаженої в зернах «Жокей Традиційний» та кави смаженої меленої «Жокей Традиційний»;

- бухгалтерська довідка ТОВ «Невские пороги» про собівартість готової продукції: кава смажена в зернах «Жокей Традиційний» та кава смажена мелена «Жокей Традиційний»;

- прайс-лист на кавову продукцію ТОВ «Невские пороги» (Російська Федерація) від 01.02.2013 року;

- експортна декларація № 10210100/230413/0019277 від 23.04.2013 р.

За результатами розгляду поданих ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» документів та проведених консультацій, Київська регіональна митниця 29 квітня 2013 року прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2.

В оскаржуваному рішенні митним органом зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів: неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно з ч. 3 ст. 53 МК України; виписки з бухгалтерської документації, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, висновки експертної організації щодо вартості, інформація біржових організацій щодо вартості сировини.

Рішенням про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2 від 29.04.2013 р. митну вартість визначено із застосуванням методу № 6 (резервний метод), з урахуванням вимог ст. 64 МК України, що ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (МД № 100250000/2013/55376).

Як наслідок, митна вартість була збільшена з 70 194,69 дол. США (що станом на 29.04.2013 року становила еквівалент 561 066,19 грн.) до 168 825,60 дол. США (1 349 423,02 грн.).

30 квітня 2013 року ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» звернулося до Київської регіональної митниці із заявою про митне оформлення товару в режимі «під гарантійне зобов'язання» та подало нову митну декларацію (МД-2) № 100250000/2013/055607 від 30.04.2013 року, в якій було задекларовано цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2 від 29.04.2013 р.

Відповідно до платіжного доручення № 726 від 24.04.2013 року позивачем було сплачено всі митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів.

30 квітня 2013 року товар було випущено у вільний обіг на території України.

На виконання п. 2 графи 33 оскаржуваного рішення, ТОВ «ЕКСІМТРЕЙД» супровідним листом від 08.05.2013 року № 04-2101 надало митному органу додаткові документи, а саме: копію видаткової накладної № 428 від 30.04.2013 р.; копію податкової накладної № 100 від 30.04.2013 р.; квитанцію № 1 про реєстрацію податкової накладної № 100 від 30.04.2013 р.; рахунок-фактуру № 22/04/13-1 від 22.04.2013 р., виписану ТОВ «Невские пороги» для ТОВ «КАРАВАН»; товарну накладну № 22/04/13-1 від 22.04.2013 р. на поставку товару від ТОВ «Невские пороги» до ТОВ «КАРАВАН»; платіжне доручення ТОВ «КАРАВАН» № 403 від 25.04.2013 р. на оплату вартості поставленого товару ТОВ «Невские пороги»; виписку по рахунку ТОВ «КАРАВАН» від 26.04.2013 р.; лист ТОВ «Невские пороги» № 53 від 26.04.2013 р.; додаток № 1 до листа ТОВ «Невские пороги» № 53 від 26.04.2013 р.; бухгалтерську довідку по собівартості кави «Жокей Традиційний» від 15.04.2013 р.

15 травня 2013 року Київською регіональною митницею було розглянуто звернення позивача від 08.05.2013 року № 04-2101 щодо перегляду Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2 від 29.04.2013 р., за результатами розгляду якого, митний орган не знайшов підстав для перегляду оскаржуваного рішення.

Незгода з рішенням про коригування митної вартості товарів обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРЕЙД», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МК України), Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України 13.12.2010 р. № 1467, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2011 р. за № 180/18918 (далі - Порядок № 1467).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 7 МК України (в редакції, чинній на момент митного оформлення товару) визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Відповідно до ст. 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 МК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом другим ч. 2 ст. 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В свою чергу, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України).

Також, що відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

З цього приводу суд зазначає, що приписами пп. «а» п. 2 ст. VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пп. «b» п. 2 ст. VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити (пп. «с» п. 2 ст. VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947)).

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

В ст. 57 МК України зазначені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Зокрема в ній йдеться, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що під час оцінки ризику щодо МД-2 декларанта спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за кодом 121 «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів».

Митна вартість була заявлена декларантом шляхом подання декларації митної вартості форми 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Однак, в поданих до митного оформлення документах разом з митною декларацією від 29.04.2013 р. № 100250000/2013/055465 митним органом були виявлені розбіжності, що не дало можливості перевірити числове значення заявленої митної вартості, зокрема: відповідно до пункту 3.2 Контракту № 4-К від 15.12.2008 р. загальна вартість контракту складає 100 000 000 доларів США, згідно із Доповненням № 6 від 06.12.2012 р. до Контракту № 4-К від 15.12.2008 р. загальна вартість контракту складає 170 000 000 доларів США; відповідно до пункту 5.1. Контракту № 4-К від 15.12.2008 р. Покупець зобов'язується оплатити вартість поставленого товару в доларах США простим банківським переводом не пізніше 180 календарних днів з моменту проходження митного оформлення товару на території РФ, про що свідчить відмітка з датою проходження в митній декларації; в довідці про рецептуру кави вказано відсоткове співвідношення в одиниці продукції кави сорту Арабка та Робуста. Однак не вказано, що саме є одиницею продукції.

Дослідивши дану довідку, суд встановив, що в наданій калькуляції наведено одиницею продукції кілограм, в той час як в прайс-листах одиницею продукції вказано упаковку.

Враховуючи той факт, що сировина товару (кава) реалізується в порядку біржової торгівлі і має певні коливання, інформація щодо країни виробництва, сортність та період (лот) закупівлі сировини є необхідною для співставлення її вартості з котирувальними цінами світових біржових організацій. Однак, в калькуляції не вказано витрати на кожен окремий сорт кави, тому не представляється можливим перевірити чи не перевищують затрати на виробництво та вартість сировини ціну товару зазначену у калькуляції.

Крім того, відповідно до даних акту експертизи Санкт-Петербурзької торгово-промислової палати від 22.04.2013 р. № 002-11-02159 виробник товарів - ТОВ «Орими Трейд» (Росія), ТОВ «Регапром» та ТОВ «Невские пороги» (Росія) є пов'язаними особами.

Також, судом встановлено, що згідно зазначеного акту експертизи, продавець даної партії товару - ТОВ «КАРАВАН» (Росія) постачає сировину від фактичного виробника продукції - ТОВ «Невские пороги» (Росія), документи щодо умов постачання сировини та умови оплати за неї відповідачу не надавались.

Крім того, відповідно до листа № 53 від 26.04.2013 р. підприємство-виробник - ТОВ «Невские пороги» на запит ТОВ «КАРАВАН» надав інформацію щодо рівня відпускних цін на готову продукцію - кава «Жокей Традиційний» на умовах самовивозу. У листі зазначено, що відпускна ціна визначається в російських рублях, в тому числі ПДВ 18%, натомість, в додатку до листа ціни зазначені в доларах США по офіційному курсу ЦБ РФ на дату відвантаження без урахування податку на додану вартість.

Відповідачем були проаналізовані ціни на каву, що зазначені у додатку до даного листа з врахуванням ПДВ у розмірі 18%, в результаті даного аналізу, митний орган дійшов висновку, що ціна товару, зазначена в листі виробника ТОВ «Невские пороги» вища, ніж ціна на таку ж саме каву, за якими посередник ТОВ «КАРАВАН» продає позивачу.

Таким чином, за результатами аналізу відповідачем було виявлено, що фірма ТОВ «Невские пороги» (Росія) не тільки не має ніякого прибутку, але й терпить збитки у розмірі частини податку на додатну вартість та вартості транспортування при продажу товару ТОВ «КАРАВАН», що суперечить загальноприйнятій світовій практиці торгівлі.

Крім того, судом встановлено, що додатки до Договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 29.04.2011 р. № 290411, яким передбачено, що порядок розрахунків, форма, терміни і сума фрахту узгоджуються сторонами в Заявці (замовленні), до митного оформлення не надавались.

Після виявлення митним органом вищевказаних фактів, при розгляді документів під час контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та у зв'язку із сумнівами щодо її відповідності, ним було запропоновано декларанту надати додаткові документи.

29 квітня 2013 року декларант був ознайомлений із переліком додаткових документів, які необхідно надати митному органу.

У відповідь, позивачем було надіслано лист від 29.04.2013 р. № б/н із зазначенням того, що процедуру консультацій проведено; надати додаткові документи на дану партію товару на даний момент можливості не має.

В результаті таких дій, митним органом було відмовлено декларанту у митному оформленні задекларованого товару.

29.04.2013 р. Київською регіональною митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до вказаного вище рішення, митним органом митну вартість було визначено на рівні 9,6 USD/кг із застосуванням резервного методу, оскільки попередні методи не застосовані: метод 1 - відповідно до вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України; методи 2, 3 - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи 4, 5 - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з відповідачем, що подані декларантом додаткові документи не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості через відсутність у них всіх відомостей відповідно до обраного ним методу визначення митної вартості.

За наслідками розгляду митним органом заяви про випуск товарів під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати в повному обсязі до державного бюджету сум податків і зборів відповідно до митної вартості, визначеної ним, та про надання протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг відповідних документів для підтвердження заявленої фактурної вартості, Київська регіональна митниця надала згоду випустити товар у вільний обіг на території України.

Після розгляду листа позивача про перегляд рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган своїм рішенням від 15.05.2013 р. № 14/4-11/6232 відмовив у перегляді оскаржуваного рішення в зв'язку з відсутністю підстав для такого перегляду.

Зважаючи на те, що заявлена позивачем митна вартість товару є нижчою від рівня митної вартості таких товарів, час імпорту яких є максимально наближеним до часу імпорту оцінюваного товару, митне оформлення яких вже здійснено та інформація по яким міститься у ціновій базі даних, суд приходить висновку, що оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600567/2 від 29 квітня 2013 року ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМТРЕЙД» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко