Постанова № 33469774, 04.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2013 року 09:32 № 826/12282/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С.., за участю представників: позивача - Бажанової А.А., Борисової М.С., відповідача - Мартинюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року № 0004015522, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 вересня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» (далі - ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року № 0004015522.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом протиправно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 304 704, 00 грн., оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року, залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 04.07.2013 року скасовано податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було зменшено вказану ж суму за результатами камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

А тому, висновки викладені в акті камеральної перевірки від 19 березня 2013 року № 133/15.5-61 не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» (код ЄДРПОУ 35467438) відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 927434 від 13 листопада 2012 року зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 03 жовтня 2007 року (номер запису в ЄДР 1 074 102 0000 027160). Місцезнаходження ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс»:01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 5-7/29.

ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» на момент проведення перевірки знаходилось на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Видами діяльності ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» за КВЕД відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії № АА 646264 від 15 жовтня 2012 року є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.,43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., 71.11 Діяльність у сфері архітектури.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» в частині декларування бюджетного відшкодування р. 23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 13 403 584, 00 грн. за січень 2013 року, за результатами якої складено акт від 19 березня 2013 року № 133/15.5-61.

За результатами камеральної перевірки встановлення порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, пп. 4.6.4, пп. 4.6.5 розділу V пп. 14.2 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, що мало прояв у завищенні суми бюджетного відшкодування р. 23.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 13 403 584, 00 грн. за січень 2013 року.

28 березня 2013 року ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» подано до податкового органу заперечення (вих. № 354/12-13) на акт перевірки від 19 березня 2013 року № 133/15.5-61, за результатами розгляду яких, податковий орган рішенням від 04 квітня 2013 року за № 3593/10/15.5-53 висновки вказаного акту - залишив без змін, заперечення - без задоволення.

09 квітня 2013 року на підставі вказаного вище акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004015522, яким згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення ст. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 5 304 704, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 326 176, 00 грн.

ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» вказане вище податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві та до Міністерства доходів і зборів, які за результатами розгляду скарг, податкове повідомлення-рішення залишили без змін, а скарги - без задоволення.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс», виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування ( п. 200.14 ст. 200 ПК України).

Водночас, суд зазначає, що заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість регулюється Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (далі - Порядок № 1492).

Відповідно до Розділу III «Розрахунки за звітний період» якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації (пп. 4.6.1 Порядку № 1492).

Приписами пп. 4.6.4, пп. 4.6.5 Порядку № 1492 передбачено, що якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2). Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Відповідно до пп. 4.6.6 Порядок № 1492 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Пунктом 14.2 Порядку № 1492 передбачено, що довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року (вх. № 9008437443 від 20.02.2013 р.), відповідно до якої в рядку в рядку 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» позивачем задекларовано суму в розмірі 13 403 584, 00 грн.

Відповідачем за результатами правомірності включення вказаної суми встановлено її завищення на суму в розмірі 5 304 704, 00 грн., з посиланням на акт камеральної перевірки від 28.01.2013 року № 50/15.5-61, яким зменшено значення рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду» на вказану суму.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає.

Поняття обов'язку доказування викладене в статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В цей же час в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави для звільнення від доказування, згідно з частиною першою якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачем в підтвердження правомірності включення до рядку 23.2 декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року суми в загальному розмірі 13 403 584, 00 грн. надано суду постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року, залишену в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за позовом ТОВ «Ірпінь-Будпроект-Плюс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, якою позовні вимоги позивача задоволено повністю.

З дослідженої постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року, вбачається, що предметом її оскарження було податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2013 року № 0001815522, прийняте на підставі акту камеральної перевірки від 28.01.2013 року № 50/15.5-61, яким за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 5 304 704, 00 грн.

Таким чином, оскільки вказаними рішеннями встановлено правомірність включення до рядка 24 декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» суми у розмірі 5 304 704, 00 грн., яка згідно Порядку № 1492 переноситься до рядку 23 податкової декларації з податку на додану вартість наступного звітного періоду, суд приходить до переконання про правомірність включення даної суми до декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року.

Отже, враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що позивачем правомірно було включено та зазначено в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 13 403 584, 00 грн., у зв'язку із чим доводи відповідача спростовуються вищенаведеним.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року № 0004015522 не ґрунтується на нормах чинного законодавства є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 09 квітня 2013 року № 0004015522.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпінь-Будпроект-Плюс» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні, 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.09.2013 р.