Постанова № 33469742, 10.09.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа № 823/2865/13-а

м. Черкаси

10 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (далі-позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) заборгованість в сумі 1351 грн. 94 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» невчасно та не в повному обсязі сплачував єдиний внесок, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1 351 грн. 94 коп.

Позивач надіслав до суду клопотання у якому просив розгляд справи здійснити за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник внесків до Пенсійного фонду України, а тому зобов'язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно узгодженого розрахунку суми єдиного внеску, що підлягає сплаті, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України становить 1351грн. 94 коп.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем, на підставі частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», направлялась вимога про сплату боргу № Ф-32 від 01.02.2012р. на загальну суму - 3 357 грн. 24 коп.

Зазначена вимога відповідачем не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, на підставі вищевказаної норми Пенсійним фондом було винесено рішення № 207 від 14.05.2013р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Відповідно до вказаного рішення до відповідача застосовано штрафну санкцію за період з 20.01.2012р. по 23.04.2013р. в розмірі 242 грн. 00 коп. та нараховано пеню у сумі 1 109 грн. 94 коп.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Єдиний внесок, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з ч. 11 ст. 8 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривень, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривень.

Відповідно до ст. 8. Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Також, з урахуванням звіту сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5), що підлягає сплаті за 2012 рік загальна сума єдиного внеску становить 4572 грн. 42 коп., проте відповідно до розрахунку боржник частково сплатив заборгованість в розмірі 4036 грн. 97 коп.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Пунктом 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464-VI передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити єдиний внесок в розмірі 1 351 грн. 94 коп.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 року вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи, що узгоджену суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 1 351 грн. 94 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69 - 71, 94, 97, ст. ст. 158 - 159, 160 - 165 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 31, ідентифікаційний код 21366797) заборгованість у сумі 1 351 (одна тисяча триста п'ятдесят одна) грн. 94 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко