Рішення № 33469233, 02.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р.Справа № 922/2565/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Старцевою О.М.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків до ТОВ Східно-Українська компанія "Малтюроп", м. Харків про стягнення коштів в сумі 2 151,23 грн. за участю сторін:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року до суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( надалі - позивач) та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малюроп" ( надалі - відповідач) суму боргу в розмірі 2 151,23 грн., судовий збір стягнути з відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на транспортне обслуговування № 1212-2012 від 12.12.2012 року.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог про що докладніше викладено у відзиві на позовну заяву.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Судом встановлено, 12.12.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на транспортне обслуговування. У відповідності до предмету договору позивач зобов*язався надати відповідачу послуги з перевезення вантажу на умовах, визначених у даному договорі, автомобільним транспортом, а відповідач прийняти та оплати належним чином виконані позивачем послуги з перевезення. (п.1.1 договору). Сторони домовились, що кількість вантажу - визначається у товаро -транспорних накладних та заявках до договору. ( п.1.2 договору). Вартість послуг по перевезенню вантажу визначається позивачем та вказується у заявках до договору, які є його невід*ємною частиною ( п.3.1. договору). Оплата наданих позивачем послуг здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок протягом 2 днів після виконання перевезення. Датою перевезення є дата розвантаження ТТН. ( п.3.2 договору).

Сторони погодили заявку на перевезення № 534 від 25.03.2013 року, якою визначили дату завантаження 26.03.2013 - 28.03.2013, товар який буде перевозиться - ячмінь пивоварний сорт Мальтазія урожай 2012 року, кількість - 360 тон., ціну перевезення 75 грн./ тонна з ПДВ, автомобіль -КАМАЗ, 4 машині в день (120 тон), пункт призначення та форму оплати : оплата здійснюється після розвантаження за умови надання рахунку, акту виконаних робіт та копій ТТН, ТТН мають містити три печатки: вантажовідправника, вантажоодержувача та автопідприємства . ( а.с.12) . Як докази виконання робіт , позивач надає товаро - транспортні накладні ( а.с.13-24) та докази часткової оплати ( платіжне доручення № 95383729 від 11.04.2013 року на суму 21 221,77 грн. а.с.25)

Суд встановив, що відповідач свій обов'язок частково не виконав, за перевезення не розрахувався в сумі 2 151,23 грн.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 2 151,23 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малюроп" ( м. Харків, вул. Роганська, 161 код ЄДРПОУ 32031362) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) суму основного боргу 2 151,23 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.