Ухвала суду № 33468751, 12.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 р.Справа № 815/1162/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.при секретарі -Синявській І.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС МАРИН» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» 12 лютого 2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 30.11.2012 року №0002032250 та №0002022250 (форми Р) про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76 879 гривень та з податку на прибутку у розмірі 80 724 гривні.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки №6900/22-5/36554196 від 16.11.2012 року, проте висновки акту перевірки про порушення ним ст.138, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України необґрунтовані, не відповідають дійсності, оскільки ним жодного порушення вимог зазначеного законодавства не допущено.

Твердження працівників ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про те, що реальних господарських відносин між ним та TOB «БЛС ГРУП» не було чи їх не можливо перевірити, є безпідставним, так як залізничні цистерни, які є власністю TOB «БЛС ГРУП», що підтверджується технічними паспортами на них, у серпні 2012 року знаходились в оренді у ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» згідно договору від 01.05.2012 року та експлуатувались на залізниці для перевезення наливних вантажів при взаємодії з ДП «Укрзалізниця», яка володіє всією інформацією стосовно орендованих вагонів та їх місцезнаходження, та яка вказала маршрути вказаних вагонів станом на 01.08.2012 року. Перевезення здійснюються виключно за допомогою рухомого складу ДП «Укрзалізниця», яке постійно контролює їх технічний стан, встановлює необхідність проведення ремонтів або обслуговування, при цьому без участі останнього не здійснюється жодна транспортна операція на залізниці.

Також позивач зазначив, що ним правомірно було включено до складу валових витрат суми витрат по постачальнику: TOB «БЛС ГРУП», зокрема оплату орендних платежів за оренду 62 залізничних цистерн, на загальну суму 256266,65 гривень в серпні 2012 року, оскільки Податковим кодексом України, передбачені умови включення до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема по сплаті орендної плати за оренду залізничних цистерн, що пов'язана із наданням послуг або виконання робіт, які є господарськими операціями, тобто фактами підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. У підприємства наявні всі первинні документи, які складені у момент проведення кожної господарської операції або після її завершення.

Також TOB «АМАДЕУС МАРИН» додержано усіх вимог чинного законодавства України при формуванні податкового кредиту за серпень 2012 року, а також правомірно включено до податкового кредиту за серпень 2012 року суму ПДВ у розмірі 51 253,33 гривні. Позивач зазначив, що у нього наявні (і були на момент проведення перевірки) всі документи, які підтверджують виникнення податкового кредиту, зокрема податкова накладна № 1 від 31.08.2012 pоку, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та видана TOB «БЛС ГРУП», на підставі реальних господарських відносин з TOB «АМАДЕУС МАРИН» згідно вимог законодавства України.

Висновок Акту перевірки від 16.11.2012 року № 6900/22-5/36554196 є необґрунтованим та протирічить законодавству України, оскільки він не ґрунтується на доказах, а також порушує законні права та інтереси TOB «АМАДЕУС МАРИН». Позивач вважав, що відповідач вийшов за межі своєї компетенції, не зазначивши в акті перевірки докази на яких ґрунтується виявлені начебто порушення податкового законодавству. При цьому Податковий Кодекс України не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом вимог податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов вважав необґрунтованим, рішення ДПІ правомірним, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС МАРИН» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 30.11.2012 року №0002022250 (форми Р) про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС МАРИН» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76 879 гривень (51253 гривень за основним платежем, 25626 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0002032259 (форми Р) про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток 80 724 гривні (53816 гривень за основним платежем, 26908 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС МАРИН» судові витрати у сумі 1576,03 гривень.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.07.2009 року (т.1 а.с. 167-171). Знаходиться на податковому обліку в ДПІ з 16.07.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2012 року ДПІ виданий наказ №2482 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» на підставі пп.78.1.1 п.78 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України (т.2 а.с. 39).

З матеріалів справи вбачається, що з 05.11.2012 року по 16.11.2012 року відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої складений акт від 16.11.2012 року №6900/22-5/36554196 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС МАРИН» код ЄДРПОУ-36554196 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «БЛС ГРУП» код ЄДРПОУ 37060840, їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2012 року» (т.1 а.с.9-17).

Згідно матеріалів справи, позивач подав до ДПІ заперечення на акт перевірки, які були залишені без задоволення (т.1 а.с. 21-28).

Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки від 16.11.2012 року №6900/22-5/36554196 ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 30.11.2012 року №0002022250 (форми Р) про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76 879 гривень (51253 гривні за основним платежем, 25626 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) за встановлені перевіркою порушення п.198.1,198.2, п.198.3 ст.198 ПК України та №0002032259 (форми Р) про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на прибуток 80 724 гривні (53816 гривень за основним платежем, 26908 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) (т.1 а.с. 18-20).

Так, у вказаному акті було зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» п.198.1,198.2, п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податковий кредит з ПДВ за серпень 2012 року на суму 51253,33 гривні, та порушення вимог ст.138 ПК України, в результаті чого включено до складу валових витрат сума витрат по постачальнику TOB «БЛС ГРУП» на загальну суму 256266,65 гривень.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Пунктами 198.1 та 198.2 ПК України визначено у разі здійснення яких операцій у платника податку виникає право віднесення сум податку на податковий кредит, а також дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме дата тієї події, яка відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що в акті перевірки не заперечується наявність у позивача податкової накладної по взаємовідносинам з TOB «БЛС ГРУП», яка складена відповідно до вимог законодавства щодо наявності в них всіх реквізитів, та на підставі якої сформований податковий кредит відповідного періоду. Зазначена податкова накладна врахована при подачі податкових декларацій за відповідний період як позивачем та і його контрагентом, занесена ними в реєстр виданих та отриманих податкових накладних та додаток 5 до податкової декларації.

Оскільки жодного обґрунтування щодо порушення позивачем вищезазначених статей ПК України з посиланням на первинні документи в акті перевірки не наведено, суд 1-ї інстанції вважає порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, згідно п. 6 розділу І якого факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки від 16.11.2012 року відносно позивача перевіряючими наведений договір, укладений ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» з контрагентом ТОВ «БЛС ГРУП» № 03/11 від 01.05.2011 року, та додаткова угода до цього договору, та згідно яких позивач прийняв в оренду у ТОВ «БЛС ГРУП» технічно справні, пригідні для експлуатації порожні залізничні цистерни по актам прийому - передачі, які складаються по прибуттю цистерни на станцію (т.1 а.с. 29-34). Позивачем в оренду прийнято згідно актів 62 цистерни для перевезення наливних вантажів (т.1 а.с. 49-65).

Судом 1-ї інстанції було обґрунтовано встановлено, що вказаний договір виконаний сторонами, про що свідчать первинні документи, які відповідають вимогам законодавства та враховані у повному обсязі в бухгалтерському обліку підприємства та податковій звітності, що свідчить про правомірність віднесення витрат по оренді вагонів до валових витрат та правомірність формування податкового кредиту позивачем.

Відповідно до ст. 18 Закону України від 15.05.2003 року "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Контрагент позивача зареєстрований в ЄДР та платником ПДВ.

Судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що висновки позивача базуються на акті ДПІ від 24.10.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки «БЛС ГРУП» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «АМАДЕУС МАРИН» їх реальності та відображення і обліку за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року», в якому наявний висновок ДПІ - «у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій TOB «БЛС ГРУП» за період серпень 2012 року» (т.2 а.с. 51-53), суд 1-ї інстанції обґрунтовано визнав, що він складений в порушення вимог законодавства, а тому використання будь-яких його висновків є неправомірним.

Відповідно до п.73.5 ст. 73 ПК України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА від 22.04.2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3). Відповідно до затвердженої форми вказаного Акту в ньому може відображатися інформація, яка наявна в даних ДПС про податкову звітність, дані раніше проведених перевірок, звірок, що мають (можуть мати) відношення до питань, наведених у запиті на проведення зустрічної звірки, інша наявна інформація.

Колегія суддів вважає, що в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання органами податкової служби не можуть бути зроблені будь-які висновки про порушення законодавства суб'єкта господарювання, оскільки фактично звірка не проводилась. Проте в акті відносно «БЛС Груп» (т.2 а.с. 51-53) наявний такий висновок щодо документального не підтвердження реальності здійснення господарських операцій TOB «БЛС ГРУП» за період серпень 2012 року.

Також суд 1-ї інстанції обґрунтовано визнав неспроможним твердження в акті перевірки на неможливість використання цистерн, які знаходяться у власності TOB «БЛС ГРУП» та орендовані позивачем, з посиланням на те, що їх «вік» в середньому складає 40 років, а термін експлуатації цистерн коливається від 13 до 30 років в залежності від номенклатури наливного вантажу. Таке твердження є лише припущенням ДПІ та не ґрунтується на фактичних обставинах. Так, судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що у вказаних цистернах, на які наявні технічні паспорти та в яких зазначено про продовження строку їх служби до 2016 року (т.1 а.с.103-163), перевозяться наливні вантажі на залізниці (т.1 а.с. 176-197, т.2 а.с. 1-30).

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. В рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" де суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що висновки акту перевірки відносно позивача щодо порушення ним податкового законодавства є безпідставними, податкові повідомлення-рішення протиправними, а тому підлягають скасуванню.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМАДЕУС МАРИН» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан Суддя:/підпис/С.І. Жук