Рішення № 33467684, 13.09.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 1013/7863/2012

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Чернов Д. Є.

при секретарі Радзівон С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання фіктивним договору позики, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.07.2009 року між ними та ОСОБА_3 (далі-Відповідач, Позичальник, Боржник) був укладений договір позики, згідно якого Відповідач отримав 2 350 000 доларів США, яку зобов'язався повернути до 23.10.2009 року. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконав.

В зв'язку з вище викладеним, просили стягнути з Відповідача на їх користь суму боргу за договором позики 18 706 000 грн., проценти за договором позики у сумі 2 862 786,75 грн., 3% річних - 806 943,48 грн. та судові витрати.

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання фіктивним договору позики, яку мотивувала тим, що на справді договір позики від 30.07.2009 року ніколи не укладався та, відповідно, грошові кошти в сумі 2 350 000 доларів США ніколи у власність або розпорядження її чоловіка не надходили. Зазначає, що сторони часто разом проводили час. Однією з розваг була гра «міліардер». При цьому для сміху, програвши давали розписки, писали різні договори, які нічим не підкріплювалися. Зазначена в таких розписках кількість міліонів «доларів» або «гривень» мала значення - кількість пляшок коньяку. Вважає, що між Позивачами та її чоловіком не відбувся реальний правочин.

В зв'язку з вище викладеним, просила визнати фіктивним договір позики б/н від 30.07.2009 року.

Представник позивачів, яка також є представником відповідачів за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в судове засідання з'явилася, уточнила позовні вимоги, просила стягнути з Відповідача на користь Позивачів суму боргу за договором позики 18 783 550 грн., проценти за договором позики у сумі 6 091 144,96 грн., 3% річних - 2 084 202,12 грн. та судові витрати - 8 867,4 грн. Основний позов підтримала в повному обсязі, просила його задоволити. Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не визнала в повному обсязі, просила відмовити в її задоволені.

Представник Відповідача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в судове засідання з'явилася, основний позов не визнала, заперечувала проти його задоволення. Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору підтримала, просила її задоволити.

Заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши по справі письмові докази, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд вважає, що основний позов підлягає до часткового задоволення, а у задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору необхідно відмовити із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 30.07.2009 року між Позивачами та ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно якого Відповідач отримав 2 350 000 доларів США, яку зобов'язався повернути до 23.10.2009 року (а.с.7-8). Судом встановлено, що відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.02.2013 року №442/443/13-32 рукописний текст розписки від 30.07.2009 року, яка складена від імені ОСОБА_3, запис прізвища «ОСОБА_3» нижче основного тексту розписки від 30.07.2009 року, та підпис від імені ОСОБА_3, розміщений нижче основного тексту розписки від 30.07.2009 року, яка складена від імені ОСОБА_3, виконано кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів; рукописний текст розписки від 30.07.2009 року, яка складена від імені ОСОБА_3, запис прізвища «ОСОБА_3» нижче основного тексту розписки від 30.07.2009 року, виконані ОСОБА_3; підпис від імені ОСОБА_3, розміщений нижче основного тексту розписки від 30.07.2009 року, яка складена від імені ОСОБА_3, виконано ОСОБА_3 (а.с.30-36). Судом встановлено, що виконавчим комітетом Ірпінської міської ради від 18 листопада 2003 року за № 2050 зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвія» (а.с.60-76). Відповідно до протоколу №26/12/08 від 26 грудня 2008 року ТОВ «Ольвія» сформовано статутний капітал у розмірі 1 050 800 гривень. Частка у статутному капіталі у розмірі 99,9% належить ОСОБА_1, частка у статутному капіталі у розмірі 0,1% належить ОСОБА_7 Протокол затверджено підписами ОСОБА_1 і ОСОБА_7 і зареєстровано виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 29.12.2008 року (а.с.115). Відповідно до протоколу ТОВ «Ольвія» № 1/04-11 від 14 квітня 2011 року статутний капітал ТОВ «Ольвія» збільшено до розміру 2 470 800 гривень, а частки у статутному капіталі розподілені наступним чином : ОСОБА_8 - 34%, ОСОБА_1 - 17%, ОСОБА_7 - 15%, ОСОБА_9 - 34%. Протокол скріплено підписами учасників і печаткою товариства «Ольвія» (а.с.116). Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до 04 квітня 2011 року не зверталися з письмовими вимогами про повернення боргу до ОСОБА_3

Судом встановлено, що Державною податковою службою у Київській області проведена перевірка щодо отримання грошових коштів в іноземній валюті у сумі 2 350 000 доларів США громадянином селища Гостомель ОСОБА_3 за результатами якої факт отримання грошових коштів громадянином ОСОБА_3 у сумі 2 350 000 доларів США перевіркою не підтвердився (а.с.127). Також судом встановлено, що Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013100040001001. Відповідно до проведеної перевірки за період 2006 - 2012 років громадянин ОСОБА_3 отримав дохід у сумі 85 024 872 гривні, валютних цінностей не отримував, за той же період громадянин ОСОБА_2 отримав дохід у сумі 11 441 902 гривні, валютних цінностей не отримував, громадянин ОСОБА_1 за той же період, отримав дохід у сумі 1 277 263 гривні, валютних цінностей не отримував (а.с.129-153).

На підставі письмових доказів судом встановлено, що при проведенні досудового слідства Ірпінським МВ ГУ МВС України інформація щодо отримання ОСОБА_3 доходу у вигляді позики у сумі 2 350 000 доларів США за період з 2006 по 2012 рік включно перевіркою не підтверджується. Також у ході проведення перевірки не підтверджена інформація про надання у позику, або іншим шляхом передання грошових коштів у сумі 2 350 000 доларів США громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 будь-яким фізичним або юридичним особам, а також наявність і приналежність грошових коштів у сумі 2 350 000 доларів США спільно громадянам ОСОБА_1 і ОСОБА_2, або окремо будь-кому з цих громадян.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він очолює юридичну фірму і надає юридичні послуги ОСОБА_2, тому останній попросив його бути присутнім при складанні розписки від 30.07.2009 року та передачі коштів ОСОБА_3 Зазначив, що особисто бачив, як ОСОБА_3 отримав кошти по розписці та виніс їх у великій сумці.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він, позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_3 Є давніми друзями, часто проводили час разом . 30 липня 2009 року разом відпочивали у лазні, яка належить ОСОБА_3 і знаходиться у Гостомелі. В той день, задля розваги, грали у гру «міліардер». Для гри використовували паперові гроші, які між собою називали «долари». Програвшим у той день постійно ставав ОСОБА_3 . У той період часу ОСОБА_10 і ОСОБА_3 вели спільний бізнес, який з боку ОСОБА_3 був оформлений на його дочку - ОСОБА_7. Це було товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвія». Крім статутних внесків дане підприємство фінансувалось за власні кошти ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Суми внесені ОСОБА_3 і ОСОБА_1 у спільний бізнес свідку ОСОБА_6 не відомі. 30 липня 2009 року ОСОБА_3 постійно програвав у гру «міліардер», ОСОБА_1, заради розваги, сказав ОСОБА_3 про те, що оскільки він постійно програє у гру «міліардер» , чи не пропадуть так само і їх спільно вкладені у товариство «Ольвія» грошові кошти. Після цього ОСОБА_1 сказав, що якщо ОСОБА_3 так впевнений у майбутньому прибутку товариства «Ольвія», то хай дасть слово і запропонував йому написати розписку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що за несвоєчасне повернення позичальником суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Як вбачається з договору позики від 30.07.2009 року даним договором не передбачено одержання процентів від позичальника, тому суд відмовляє Позивачам у стягненні з Відповідача процентів за договором позики.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведені обставини стверджуються копією розписки б/н від 30.07.2009 року, висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.02.2013 року №442/443/13-32 та іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд частково задовольняє основний позов та відмовляє в задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

На підставі ст. ст. 234, 526, 625, 1046-1050 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст. ст. 3, 4, 6-8, 10, 15, 30, 57-60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 борг за договором позики від 30.07.2009 року у сумі 20 867 752,12 (двадцять мільйонів вісімсот шістдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні дванадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати у сумі 8 867,40 (вісім тисяч вісімсот шістдесят сім гривень сорок копійок).

В іншій частині відмовити в позові.

В задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. Є. Чернов