Постанова № 33466712, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 2а-13732/12/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Подобайло З.Г.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача - Мозговий М.В.

представників відповідача - Вінокуров І.І., Курченко К.В.

прокурора - Вензельна Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі № 2а-13732/12/2070

за позовом Приватного підприємства «Андриса»

до Харківської обласної митниці

за участю Прокуратури Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватного підприємства «Андриса», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської обласної митниці форми «Р» № 124 від 05.12.12 р. про визначення податкового зобов'язання по антидемпінговому миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 1541369,47 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.13 р. по справі № 2а-13732/12/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, де просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.13 р. по справі № 2а-13732/12/2070 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Прокуратура Харківської області надала до суду заяву про приєднання до апеляційної скарги.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підприємство позивача зареєстроване суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності у Харківській обласній митниці (облікова картка № 80700\04\2010\606 від 31.08.10 р.), юридична адреса: 61050, м. Харків, вул. Червоношкільна наб. 2, фактична адреса: 61050, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, к. 405.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 0051/12/807000000/31800005 від 16.11.12 р. невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення підприємством позивача товару «шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок…»" за період з 01.03.10 р. по 15.09.10 р. та з 25.11.10 р. по 16.03.11 р., в якому зафіксовані порушення підприємством вимог МК України, Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у зв'язку з несплатою антидемпінгового мита за імпорт товарів, які призвели до заниження податкового зобов'язання на суму 1541369,47 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з тим, що на момент ввезення зазначеного вище товару 26.05.10 р., 09.06.10 р., 08.09.10 р., 01.12.10 р., 16.12.10 р., 03.02.11 р. антидемпінгове мито, передбачене Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.09 р., не справлялось у зв'язку з рішеннями судів про забезпечення позову у справі № 2а-3851/10/2670, якими дія Рішення була призупинена на період з 12.03.10 р. по 15.09.10 р. та з 25.11.10 р. по 16.03.11 р. Оскільки вже після розмитнення товару та випущення товару у вільний обіг рішенням Вищого адміністративного суду України від 16.03.11 р. були скасовані в подальшому заходи забезпечення позову, а Рішення визнано правомірним, відповідач визнав такими, що підлягають застосуванню протягом всього строку, на який вони запроваджувались, антидемпінгові заходи, а не сплата їх позивачем визнана порушенням вимог вказаного Рішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дослідив ВМД № 807070006/2010/472690 від 26.05.10 р., № 807070006/2010/420524 від 09.06.10 р., № 807070006/2010/426721 від 08.09.10 р., № 807070006/2010/432156 від 01.12.10 р., № 807070006/2010/433168 від 16.12.10 р., № 807070006/2010/421490 від 03.02.11 р., які подавалися позивачем при митному оформленні товару «Шприци ін'єкційні одноразового застосування BDDISCARDITTMII» об'ємом 5 мл. з голками 0,7*40, 0,8*40. Країна виробництва - Іспанія» за кодом УКТ ЗЕД 9018311000, з наданням преференції « 202» у відповідності до вимог постанови КМУ № 1949 від 17.12.03 р. «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення ПДВ». Вказаний товар пройшов митне оформлення та був випущений у вільний обіг.

Як вказано в постанові суду, при здійсненні митного оформлення ПП «Андриса» виконало вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.05 р. «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації». При цьому працівниками Харківської митниці були здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в ВМД. Здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно п.п. 17 п. 3 наказу ДМС України № 314 від 20.04.05 р. перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно пп. 23 п. 3 перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у відповідності з законодавством.

Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач не заперечував того, що на час митного оформлення у позивача не було обов'язку сплачувати антидемпінгове мито, тому що діяли рішення судів про забезпечення позову, якими була призупинена дія Рішення.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції послався на положення ч. 5 ст. 124 Конституції України, де зазначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, ч. 1 ст. 255 КАС України, в якій встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, ч. 3 ст. 117 КАС України, де передбачено, що суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Відповідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.08 р. судам наголошено на необхідність у своїй діяльності враховувати, що згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається в двох формах, в тому числі зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Тому на час дії рішень судів про забезпечення позову в порядку ст. 117 КАС України рішення суб'єкту владних повноважень, що зупинені такими ухвалами, не підлягають виконанню. Скасування ухвал суду про забезпечення позову в порядку ст. 117 КАС України не є підставою для відновлення дії оскаржуваних рішень на той період часу, коли вони були призупинені.

Оскільки під час здійснення митного контролю з боку відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, працівники Харківської митниці підтвердили правильність та достовірність даних, зазначених у ВМД (зокрема й щодо відсутності обов'язку сплати антидемпінгового мита), що затверджується завершальною стадією митного оформлення - поставленням відбитку печатки у відповідній графі, то слід зробити висновок про те, що під час митного оформлення товару позивачем порушень законодавства не допустив.

В постанові суду першої інстанції також наведений зміст п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного Кодексу України, Положення «Про вантажну митну декларацію» (затверджене постановою КМУ № 574 від 09.06.97 р.), Інструкції «Про порядок заповнення вантажної митної декларації» (затверджена наказом ДМС України № 307 від 09.07.97 р.) і вказано, що відповідач при митному оформленні ввезеного товару погодився з відомостями про звільнення ПП «Андриса» від сплати антидемпінгового мита (відсутність обов'язку).

Також в судовому рішенні в обґрунтування його висновків процитований зміст п. 3.1 ст. 3, п. 9.1.16 ст. 9, п. 54.5 ст. 54 ПК України, вказано на наявність аналогічних положень в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зроблено також посилання на приписи ст. 88 Митного Кодексу України (в редакції від 11.07.02 р., що діяв на момент подання декларацій), яка не передбачає обов'язку декларанта розраховувати суму податкового зобов'язання, а лише передбачає надання документів та відомостей для такого розрахунку. Суд першої інстанції також застосував положення ч. 1 ст. 17 Закону України «Про єдиний митний тариф», де вказано, що мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зробив висновок про те, що сума мита вже була нарахована Харківською обласною митницею під час митного оформлення товару, тому застосуванню підлягає п. 54.5 ст. 54 ПК України і за таких обставин ПП «Андриса» не може бути притягнуте до відповідальності у формі додаткових нарахувань антидемпінгового мита, передбаченого ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф». Крім того, відповідно ч. 1 ст. 3 Митного Кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Аналогічна позиція міститься в ст. 10 Митного Кодексу України. В ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а ст. 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Суд першої інстанції визнав хибними посилання відповідача на рішення Конституційного суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 58 Конституції України, де вказано, що зазначена норма стосується виключно відповідальності фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб, оскільки при прийнятті зазначеного рішення Конституційний суд України зазначив, що надання зворотної дії в часі щодо відповідальності юридичних осіб може бути передбачено шляхом прямої вказівки на це в законі або іншому нормативно-правовому акті. При цьому, в ч. 3 ст. 3 Митного Кодексу України передбачено, що Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені Митним Кодексом України, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають. Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції зробив висновок про те, що при митному оформленні товарів позивач не порушував митного законодавства, не допустив заниження платежів до бюджету, а відповідач, стверджуючи про наявність порушення позивачем вимог Митного Кодексу України, Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», не навів жодної норми вказаних нормативних актів.

Проте колегія суддів вважає необхідним відмітити, що питання застосування антидемпінгових заходів визначені в Законі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», в якому вказано, що антидемпінговими заходами є попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування, а антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) це особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Вказаний Закон також передбачає, зокрема, запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлення розміру ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та повинен бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику. Також цей Закон передбачає, що попереднє антидемпінгове мито справляється митними органами країни імпорту за ставкою та на умовах, встановлених відповідним рішенням про застосування попередніх антидемпінгових заходів. Попереднє антидемпінгове мито справляється незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

Слід зауважити, що дія Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.09 р. була зупинена у зв'язку з перевіркою його на відповідність діючому законодавству. А тому, прийнявши рішення від 16.03.11 р., Вищий адміністративний суд України визнав правомірним Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.09 р. і скасував в подальшому заходи забезпечення позову, підтвердив законність цього Рішення з моменту його прийняття. А тому застереження, записані в цьому Рішенні, відповідають чинному законодавству і повинні виконуватися учасниками даних правовідносин з моменту прийняття вказаного Рішення.

Оскільки Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.09 р. не були змінені порядок справляння спеціального мита, тобто не вносилися зміни до діючого законодавства, а розгляд справи в суді щодо законності цього Рішення також не має відношення до зміни відповідних норм чинного законодавства, то посилання суду першої інстанції на неможливість застосування Рішення як такого, що не має зворотної дії у часі, є безпідставним.

Зважаючи на те, що висновки відповідача про наявність у позивача обов'язку нарахувати та сплатити відповідну суму антидемпінгового мита є законними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.13 р. по справі № 2а-13732/12/2070 прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, колегія суддів колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі № 2а-13732/12/2070 - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013р. по справі № 2а-13732/12/2070 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову Приватного підприємства «Андриса» про скасування податкового повідомлення-рішення Харківської обласної митниці форми «Р» № 124 від 05.12.12 р. про визначення податкового зобов'язання по антидемпінговому миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в сумі 1541369,47 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) З.Г. Подобайло

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.04.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська