Постанова № 33466677, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 816/261/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача - Яковенко Н.В.

представника відповідача - Біленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. по справі № 816/261/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0000011555/4 від 11.01.13 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 777514,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.13 р. по справі № 816/261/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.13 р. по справі № 816/261/13-а і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 5724/7/15-507/32686844 від 24.12.12 р. документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування підприємством позивача бюджетного відшкодування по ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2012 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, які призвели до завищення показника в рядку 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за вересень 2012 р. на 777514,0 грн.

Виявлені порушення перевіряючі пов'язують з тим, що позивач у березні 2011 р. придбав у ПП «Епіцентр» природний газ і отримав податкову накладну № 40 від 09.03.11 р. (ПДВ - 8838,13 грн.), яка була включена до складу податкового кредиту. Поставка газу оформлена актом прийому-передачі об'ємів природного газу від 28.03.11 р. При перевірці ПП «Епіцентр» його зобов'язання по ПДВ були зменшені на 8838,13 грн., оскільки за інформацією з бази даних Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів мали місце відхилення між податковими зобов'язаннями постачальника і податковим кредитом покупця, а тому у останнього відсутнє право на податковий кредит в сумі 8838,13 грн.

Також порушення позивачем податкового законодавства відповідач пов'язує з тим, що при відображенні у додатку 2 до декларації за вересень 2012 р. залишків від'ємного значення попереднього звітного періоду позивачем не враховані результати раніше поданих уточнюючих розрахунків, якими підприємство самостійно зменшує від'ємне значення декларації з ПДВ, що призвело до завищення на загальну суму 766 431 грн. Протягом 2011 р. були подані уточнюючі розрахунки: за жовтень 2009 р. (вх. № 9002407968 від 20.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 1787,0 грн.; за лютий 2010 р. (вх. № 9002497799 від 20.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 5314,0 грн. та (вх. № 9007685585 від 19.09.11 р.) зменшено від'ємне значення на 3180,0 грн.; за березень 2010 р. (вх. № 9002501191 від 20.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 10517,0 грн.; за травень 2010 р. (вх. № 9002506277 від 20.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 98725,0 грн.; за жовтень 2010 р (вх. № 9002519600 від 20.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 60627,0 грн.; за листопад 2010 р.(вх. № 9000001934 від 06.01.11 р.) зменшено від'ємне значення на 77220,0 грн., (вх. № 9002526484 від 20.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 29876,0 грн. та (вх. № 9000207628 від 03.02.11 р.) зменшено від'ємне значення на 1896,0 грн.; за січень 2011 р. (вх. № 9001623426 від 30.03.11 р.) зменшено від'ємне значення на 27686,0 грн., (вх. № 9001623430 від 30.03.11 р.) зменшено від'ємне значення на 4823,0 грн. та (вх. № 9002540842 від 21.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 57867,0 грн.; за березень 2011 р. (вх. № 900259907 від 27.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 87065,0 грн. та (вх. № 9006588192 від 12.08.11 р.) зменшено від'ємне значення на 13334,0 грн.; за квітень 2011 р. (вх. № 67696 від 25.05.11 р.) зменшено від'ємне значення на 7667,0 грн., (вх. № 9003734368 від 27.05.11 р.) зменшено від'ємне значення на 36175,0 грн. та (вх. № 9006588991 від 12.08.11 р.) зменшено від'ємне значення на 5479,0 грн.; за червень 2011 р. (вх. № 9006588221 від 12.08.11 р.) зменшено від'ємне значення на 62409,0 грн.; за липень 2011 р. (вх. № 9007227143 від 25.08.11 р.) зменшено від'ємне значення на 8820,0 грн., (вх. № 9007286214 від 02.09.11 р.) зменшено від'ємне значення на 19270,0 грн. та (вх. № 9007303147 від 05.09.11 р.) зменшено від'ємне значення на 31606,0 грн.; за серпень 2011 р. (вх. 9008161196 від 29.09.11 р.) зменшено від'ємне значення на 11309,0 грн.; за вересень 2011 р. (вх. № 9011751673 від 21.11.11 р.) зменшено від'ємне значення на 20323,0 грн.; за жовтень 2011 р. (вх. № 9012089297 від 12.12.11 р.) зменшено від'ємне значення на 12124,0 грн. Проте в подальшому платником дані зменшення не враховані в наступних податкових періодах.

Також позивачем були подані уточнюючі розрахунки за: грудень 2008 р. (вх. № 9002111687 від 18.04.11 р.) про зменшення від'ємного значення на 5866,0 грн.; березень 2009 р. (вх. № 9002139798 від 19.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 837,0 грн.; квітень 2009 р. (вх. № 9002403134 від 20.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 1251,0 грн.; квітень 2010 р. (вх. № 9002504416 від 20.04.11 р.) зменшено від'ємне значення на 113444,0 грн.; травень 2011 р. (вх. № 9006588193 від 12.08.11 р.) зменшено від'ємне значення на 2332,0 грн.; травень 2011 р. (вх. № 9007227142 від 25.08.11 р.) зменшено від'ємне значення на 10398,0 грн.

В зв'язку з тим, що підприємством не враховані дані раніше поданих протягом 2011 р. уточнюючих розрахунків, а також не враховані результати попередньої позапланової виїзної перевірки за серпень 2012 р. та з урахуванням порушень поточної перевірки був зроблений висновок про те, що фактично дані рідка 24 декларації за вересень 2012 р. складає 4095658,0 грн. (дані платника - 3318144,0 грн.), а тому різниця становить 77517,0 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції навів зміст п. 1.1 ст. 1, п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 ПК України і зробив висновок про те, що для отримання права на податковий кредит платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Також суд першої інстанції процитував зміст ч. 2 ст. 3 та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і зазначив, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З постанови суду першої інстанції випливає, що при вирішенні даного спору суд дослідив укладений позивачем (комітент) та ПП «Епіцентр» (комісіонер) договір комісії № 16-11 від 25.11.10 р., предметом якого є зобов'язання комісіонера від свого імені за дорученням та за рахунок комітента вчинити за винагороду правочини, спрямовані на придбання для власних цілей комітента природного газу. Факт отримання природного газу підтверджений актом прийому-передачі від 28.03.11 р. Оплати за договором комісії № 16-11 від 25.11.10 р. проведена платіжним дорученням № 8105 від 09.03.11 р.

Транспортування газу здійснювалося на підставі договору № 208-11-21-44-ТГ/2011 від 31.12.10 р., укладеному позивачем (замовник) з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз» (газорозподільне підприємство), предметом якого є транспортування природного газу, придбаного замовником у постачальників, від ГРС до вхідної засувної арматури на об'єктах споживання природного газу замовника. Транспортування газу підтверджено актами приймання-передачі послуг з транспортування природного газу від 31.03.11 р. та прийому-передачі фактично протранспортованих обсягів газу № 2142 від 28.03.11р.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порушення позивачем порядку формування податкового кредиту по операціям з ПП «Епіцентр» відповідач пов'язує виключно на встановлених іншим органом ДПС недоліків в діяльності вказаного контрагента. Проте обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції також вказав на те, що в акті перевірки № 5724/7/15-507/32686844 від 24.12.12 р. відповідачем зазначено, що платником не враховані результати перевірки за серпень 2012 р. (акт № 4604/15-507/32686844 від 05.11.12 р.), якою було зменшено від'ємне значення за серпень 2012 р. на суму 766431,0 грн., що спричинило прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення. Проте, як зазначив суд першої інстанції, вказана сума зменшення від'ємного значення за серпень 2012 р. вже була включена відповідачем до податкового повідомлення-рішення № 0000471555/240 від 27.11.12 р., прийнятого на підставі акта перевірки № 4604/15-507/32686844 від 05.11.12 р. Тобто фактично має місце повторне зменшення від'ємного значення ПДВ, що суперечить приписам ст. 61 Конституції України, де передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 766431,0 грн. за серпень 2012 р. здійснено податковим повідомленням-рішенням № 0000471555/240 від 27.11.12 р. Проте при судовому оскарженні вказаного податкового повідомлення-рішення ТОВ «Науково-виробнича фірма «Техвагонмаш» вказану суму зменшення від'ємного значення ПДВ із позовних вимог виключив. Дані обставини представник позивача в судовому засіданні не заперечував. За таких підстав слід вважати, що позивач самостійно визнав висновки відповідача в цій частині акту перевірки та податковому повідомленні-рішенні правомірними. Оскільки вказане від'ємне значення ПДВ неправомірно було визначено в податковій декларації за серпень 2012 р., то і не могла бути перенесена до податкової декларації по ПДВ за вересень 2012 р.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що підприємство самостійно уточнило податкові зобов'язання, подавши уточнюючі розрахунки, які враховують зменшення від'ємного значення ПДВ за серпень 2012 р., а тому у відповідача не було законних підстав для зменшення від'ємного значення ПДВ за вересень 2012 р. На підтвердження даних тверджень позивач надав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2012 р. у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих до органу ДПС з податковою звітністю по ПДВ за лютий 2013 р.

Колегія суддів вважає необхідним, що предметом оскарження в судовому порядку є податкове повідомлення-рішення № 0000011555/4 від 11.01.13 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2012 р., а тому уточнення щодо зобов'язань по ПДВ за грудень 2012 р. відношення до оскарженого податкового повідомлення-рішення не має і може враховуватися виключно при перевірці платника податків за грудень 2012 р. або січень 2013 р. та подальші періоди.

За таких підстав колегія суддів дійшла до висновку про те, що зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 766431,0 грн. за вересень 2012 р. є правомірним, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Зважаючи на те, що при ухваленні Полтавським окружним адміністративним судом постанови від 11.02.13 р. по справі № 816/261/13-а не були враховані вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0000011555/4 від 11.01.13 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2012 р. на 766431,0 грн. і прийняття в цій частині нову постанову про відмову у здоровленні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. по справі № 816/261/13-а - задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. по справі № 816/261/13-а - скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби № 0000011555/4 від 11.01.13 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2012 р. на 766431,0 грн. і прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2013р. по справі № 816/261/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.04.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська