Рішення № 33466491, 05.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14072/13

05.09.13

За позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення

Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведекон"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ:/FONT>

23 липня 2013 року Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 324 від 18.07.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведекон» (відповідач) заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг з технічного нагляду за обладнанням № 751 від 20.12.2007р. в розмірі 4 196,95 грн. з яких основного боргу – 4 083,72 грн. (чотири тисячі вісімдесят три гривні 72 копійки) та 3% річних – 113,23 грн. (сто тринадцять гривень 23 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, взяті на себе зобов’язання за договором про надання телекомунікаційних послуг з технічного нагляду за обладнанням № 751 від 20.12.2007р. належним чином не виконав, зокрема, не оплатив у повному обсязі позивачу, як Виконавцю, вартість наданих послуг, внаслідок чого у відповідача, з урахуванням обставин реструктуризації заборгованості за угодою про розірвання договору, утворилась заборгованість перед позивачем за відповідним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року по справі № 910/14072/13 (суддя Чебикіна С.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 07.08.2013 року.

Розпорядженням № 04-1/490 від 06.08.2013р., у зв’язку із тривалим лікарняним судді Чебикіної С.О., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/14072/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.09.2013 року.

02 серпня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання № 332 від 01.08.2013р. «Про зупинення провадження у справі та повернення судового збору», в задоволенні якого судом, з підстав його необґрунтованості в аспекті вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, було відмовлено.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2007 року між позивачем (надалі – Концерн РРТ або Агент або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг з технічного нагляду за обладнанням № 751 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі – Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Виконавець надає Замовнику послуги з технічного нагляду за обладнанням у складі, визначеному Додатком № 1, що є невід'ємною частиною Договору, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 53-Б.

31 жовтня 2012 року між сторонами було укладено угоду про розірвання Договору послуг (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи) за умовами п. 1-3 якої сторони дійшли згоди, що Договір № 751 від 20 грудня 2007р. вважається розірваним і втрачає чинність з 01 листопада 2012 року; сторони домовились провести реструктуризацію заборгованості Замовника, підписати «Графік погашення заборгованості» (копія додатку в справі). Замовник зобов'язується проводити розрахунки за минулий період згідно відповідного графіка.

Позивач зазначає, що до 28 січня 2013 року Замовник, враховуючи умови угоди про розірвання, зобов’язаний був повністю погасити заборгованість за надані відповідно до Договору послуги, однак, Замовник послуг в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 4 083,72 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов угоди щодо оплати послуг.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 20 грудня 2007 року між сторонами укладено договір про надання телекомунікаційних послуг з технічного нагляду за обладнанням № 751 згідно умов п. 1.1. якого Виконавець надає Замовнику послуги з технічного нагляду за обладнанням у складі, визначеному Додатком № 1, що є невід'ємною частиною Договору, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 53-Б.

31 жовтня 2012 року між сторонами було укладено угоду про розірвання Договору послуг за умовами п. 1-3 якої сторони дійшли згоди, що Договір № 751 від 20 грудня 2007р. вважається розірваним і втрачає чинність з 01 листопада 2012 року; сторони домовились провести реструктуризацію заборгованості Замовника, підписати «Графік погашення заборгованості» (копія додатку в справі). Замовник зобов'язується проводити розрахунки за минулий період згідно відповідного графіка.

Зі змісту умов графіку випливає, що заборгованість в розмірах: 6 806,20 грн., 6 806,20 грн., 6 806,20 грн. Замовник погашає перед Виконавцем в строк до 28 листопада 2012 року, 28 грудня 2012 року та 28 січня 2013 року відповідно.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що в період з березня по травень 2013 року Замовник перерахував на користь Виконавця 9 528,68 грн. за послуги з технічного нагляду за обладнанням у складі, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок в справі).

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість наданих Виконавцем послуг за Договором, і саме в розмірі 4 083,72 грн., у передбаченому Договором та Угодою порядком та строки, Замовник не здійснив.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення боргу, який виник у відповідача внаслідок неоплати в повному обсязі послуг з технічного нагляду за обладнанням у складі, розмір якого/боргу складає – 4 083,72 грн.

При цьому, 02.08.2013р. через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи в яких останній звернув увагу суду на те, що після звернення Виконавця з позовом Замовник сплатив суму основного боргу в розмірі 4 083,72 грн.

Судом встановлено, що в липні 2013 року, до моменту звернення позивача до суду, ТОВ "Ведекон" сплатило на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Чернігівської філії КРРТ 4 083,72 грн. по Договору за жовтень 2012 року, що підтверджується банківською випискою від 24.07.2013р. (копія виписки міститься в матеріалах справи).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 083,72 грн. підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у вказаній частині.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 113,32 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення виконання Замовником грошових зобов'язань щодо оплати послуг, стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають 111,55 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

13612.40

28.01.2013 - 21.03.2013

53

3 %

59.30

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

6806.20

23.03.2013 - 28.05.2013

67

3 %

37.48

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

4083.72

30.05.2013 - 12.07.2013

44

3 %

14.77

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 111,55 грн. 3% річних.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 719,81 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

В частині позову № 324 від 18.07.2013р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведекон" (ідентифікаційний код 321620497, адреса: 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корп. В) на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (ідентифікаційний код юр. особи 01190043, адреса: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10) Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (ідентифікаційний код 34926913, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, буд. 53-Б) основного боргу – 4 083,72 грн. (чотири тисячі вісімдесят три гривні 72 копійки) провадження у справі № 910/14072/13 – припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведекон" (ідентифікаційний код 321620497, адреса: 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корп. В, а/с 4, р/р 26005901327340 у AT «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, свідоцтво платника ПДВ № 100281073, ІПН 321620426599), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (ідентифікаційний код юр. особи 01190043, адреса: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10) Чернігівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (ідентифікаційний код 34926913, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, буд. 53-Б, р/р 2600100019995 в Філії AT «Укрексімбанк», МФО 353649, свідоцтво платника ПДВ № 100328209, ІПН 011900426147), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 3% річних – 111,55 грн. (сто одинадцять гривень 55 копійок) та судові витрати – 1 719,81 грн. (одна тисяча сімсот дев’ятнадцять гривень 81 копійка). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/14072/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.09.2013р.

Суддя О.В. Котков