Ухвала суду № 33465996, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/24395/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Хмельницької митниці на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до Хмельницької митниці про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" (далі - ПП "Аграрна компанія 2004") звернулась до суду з позовом до Хмельницької митниці в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у задоволенні позову ПП "Аграрна компанія 2004" відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 року апеляційну скаргу ПП "Аграрна компанія 2004" задоволено. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ПП "Аграрна компанія 2004" задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Хмельницька митниця подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Хмельницькою митницею було проведено невиїзну документальну перевірку з питань митної справи ПП "Аграрна компанія 2004" під час здійснення митного оформлення товару "Самохідні обприскувачі" за ВМД №400000001/8/003025 від 15.04.2008 року. За наслідками якої складено акт №Н/2/2011/400000000/33007579 від 29.03.2011 року.

Проведеною перевіркою виявлено декларування ввезення на митну територію України у режимі імпорту за ВМД №400000001/8/003025 від 15.04.2008 року товару "Самохідні оприскувачі..." за кодом 8424819900 згідно з УКТЗЕД. Хмельницька митниця зазначала, що позивач при здійсненні декларування зазначених самохідних оприскувачів за вантажними митними деклараціями допустив помилку, а саме неправильно застосував положення Закону України «Про митний тариф України» в частині застосування ставок ввізного мита за відповідними товарними під категоріями.

На підставі акту перевірки Хмельницькою митницею були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" №12 та №13 від 13.04.2011 року, ПП "Аграрна компанія 2004" визначені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, по ввізному миту на товари, а також нараховані штрафні санкції.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

У відповідності до ст. 311 Митного кодексу України, Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійсненої на основі Гармонізованої системи та кодування товарів, позивачем віднесено вище вказаний товар до підкатегорії 8424, якою визначено, що до даної категорії товарів відносяться: механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що протоколом №01-42р-08 від 08.07.2008 року про приймальних випробувань з метою державної реєстрації обприскувача самохідного John Deere 4710, до складу конструкції оприскувача самохідного входять шасі, рама, ходова частина, двигун, кабіна, рульове керування, гідросистеми та електросистеми органів керування. Самохідні оприскувачі John Deere 4710 призначені для обприскування польових культур розчином отрутохімікатів з метою їх захисту від шкідників та хвороб і знищення бур'янів. Разом із тим, враховуючи положення ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Пояснення УКТЗЕД, зазначені вище самохідні обприскувачі підпадають під визначення "транспортний засіб спеціального призначення", тобто моторний транспортний засіб спеціально сконструйований для розміщення оприскувального обладнання, де шасі та робоче обладнання не утворюють єдиний механічний агрегат. Основною метою зазначеного транспортного засобу не є перевезення людей чи вантажів, а використання нетранспортної функції - обприскування, а відтак зазначений товар може класифікуватися в товарних позиціях 8424 та 8705 згідно з УКТЗЕД з урахуванням положень 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, пояснень до товарної позиції 8424 та пояснень до товарної позиції 8705 УКТЗЕД (лист ДМСУ від 02.04.2009 року №11/4-10.29/2985-ЕП, з змінами від 07.04.2009 року №11/4-10.29/3176-ЕП та від 13.08.2009 року №11/4-10.14/7748-ЕП). Самохідні оприскувачі марки Jonh Deere моделі 4710, не призначені для виконання інших функцій, крім розпилення рідин спеціального призначення для використання у сільському господарстві. Вищезазначені характеристики підпадають під Пояснення до товарної позиції 8424 УКТЗЕД та роз'ясненнями ДМСУ про класифікацію таких товарів згідно листа від 22.03.2005 року №37/37-1465-ЕП «Про класифікацію самохідного обприскувача», котрий був чинним на момент декларування та митного оформлення товару позивача, відповідно до положення ст. 312 Митного кодексу України. На момент проведення митного оформлення товару у 2008 році - самохідних оприскувачів згідно вантажно-митних декларацій, були об'єктивні підстави для підтвердження коду товару заявленого декларантом у митних деклараціях, а саме 8424819900 згідно УКТЗЕД, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визначення іншого коду даного товару.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що митні процедури та контроль за оформленням самохідних оприскувачів марки Jonh Deere 4710 здійснювались Відділом митного оформлення Хмельницької митниці, який погоджував правильність визначення коду товару за УКТЗЕД в товарній позиції 8424.

Верховний Суду України у своєму оглядовому листі від 01.03.2010 року №21-13/2010 та у постанові від 21.01.2011 року у справі №21-64а10, зазначив, що митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджуються з відомостями щодо звільнення позивача від сплати податку на додану вартість, з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером. Крім того, якщо митні органи віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки.

Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки будь-яких зауважень щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства не здійснювалось, а документи, які були подані позивачем у митного органу сумнівів не викликали, податкові зобов'язання, які виникли під час митного оформлення товару на підставі вантажної митної декларації №400000001/8/003025 від 15.04.2008 року вважаються узгодженими.

Згідно із ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму, тобто завершення операцій, пов'язаних із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів (пункт 19 статті 1 Митного кодексу України).

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що оскільки митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, а відтак відповідно до п.10,3 ст.10 Закону України №168/97 "Про податок на додану вартість" та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ПП "Аграрна компанія 2004".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров