Ухвала суду № 33465995, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/8103/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (далі - ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь") звернулось до суду з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (далі - Феодосійська МДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2011 року позов ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 року №0000551600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 103895,00 грн. У інший частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року апеляційну скаргу Феодосійської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Феодосійська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Феодосійською МДПІ 16.12.2010 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь"з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період травень-жовтень 2010 року. За результатами перевірки складено акт №130/15-02/32477244 від 16.12.2010 року.

Згідно акту перевірки відповідачем зафіксовано порушення п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті завищено суму бюджетного відшкодування на 103895,00 грн. за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року.

На підставі акту перевірки Феодосійською МДПІ прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010 року №0000551600/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 103895,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Нацбанку України та його установ.

Відповідно до п.п. "в"п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Отже, підставами для проведення камеральної перевірки є виключно дані, які містяться у податковій декларації.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що перевірка проводилась з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період травень-жовтень 2010 року, що є камеральною перевіркою.

Абзацом 2 пп. "в" п.п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що камеральна перевірка це перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Закону "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що невиїзною документальною перевіркою є перевірка, яка здійснюється податковим органом на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за змістом акту камеральної перевірки №130/15-02/32477244 від 16.12.2010 року відповідач встановив порушення п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті завищено суму бюджетного відшкодування на 103895,00 грн. за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року. Зазначене фактично не є перевіркою даних податкової декларації, а є встановленням певних порушень податкового законодавства, тобто іншим видом перевірки, яка повинна здійснюватись із урахуванням положень Закону України "Про державну податкову службу".

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідач при перевірці щодо арифметичних або методологічних помилок у поданої позивачем декларацій за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року вийшов за межі камеральної перевірки, яка передбачена Законом "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Пунктом 4 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

За правилами п.3 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби у випадку, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації.

Пунктом 5 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби у випадку, якщо виникне потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Тобто обов'язок платника податків надати документальне підтвердження виникає тільки у випадку, якщо податковим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації або якщо виникне потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом 4010/10/15-2 від 25.11.2010 року Феодосійська МДПІ просить надати зазначений в ньому перелік документів. Вказаний лист, підписаний начальником Кіровського відділення Феодосійської МДПІ, взагалі не містить обґрунтування щодо надання позивачем відповідних документів та не зазначено, які саме пояснення необхідно надати позивачу, також не визначені строки надання цієї інформації.

Згідно з п.п.7.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Тобто законом прямо передбачена можливість проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки платника за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства та саме за наслідками її проведення передбачена можливість прийняття податкового повідомлення - рішення.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що під час проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки протиправно робить висновок про неможливість підтвердити правомірність формування податкового кредиту позивачем за травень-жовтень 2010 року та достовірність сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування, у зв'язку з не наданням платником податку фінансово-господарських документів, тому податкове повідомлення - рішення прийнято протиправно.

Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в задоволенні вимоги позивача щодо заборони посадовим особам Феодосійської МДПІ при проведенні документальних невиїзних (камеральної) перевірок достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ вимагати від ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь" надання інформації про наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договорів оренди приміщень, фінансово-господарських документів, що підтверджують передачу товарів, виписок банку, платіжних доручень, податкових накладних, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, що не є об'єктами документальних невиїзних (камеральної) перевірок, оскільки суд повинен розглядати та вирішувати лише правовідносини, які сталися і є наявними, та не може передбачити дії тієї чи іншої особи на майбутнє.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Об'єднання Транс-Континенталь".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров