Ухвала суду № 33464763, 04.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. справа № 1170/2а-3/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадської В.М.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 р. у справі № 1170/2а-3/12

за позовом Приватного підприємства "ВРГ і К"

до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2012 року Приватне підприємство «ВРГ і К» звернулось до суду з адміністративним позовом до Знамянської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011р. №0000502310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 74016,03 грн., в т.ч. 72265,03 грн. за основним платежем та 1751 грн. штрафні (фінансові) санкції. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ПП «Фрост-Ентоні» та ПП «Алтіма», оскільки вказані правочини підтверджені належними чином складеними первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 р. у справі № 1170/2а-3/12 адміністративний позов ПП "ВРГ і К" до Знам'янської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено. Постанову суду мотивовано наявністю у позивача складених належним чином податкових накладних, відсутністю законодавчо встановленої відповідальності за дії контрагентів, не доведення відповідачем мотивів, спрямованих на неотримання вигоди від господарської операції, не підтвердженістю висновку про нікчемність правочину.

Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 р. у справі № 1170/2а-3/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував висновків перевірки позивача, відсутність актів приймання-передачі товару, товарно-транспортних накладних, довіреностей.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «ВРГ і К» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період квітень 2010 р. та лютий 2011р.

За результатами перевірки складено акт від 11.11.2011 року № 231/23-10/32502909 яким, зафіксовані виявлені під час перевірки порушення, а саме:

- п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.. 3, п. 4.1. ст.. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість в квітні 2010 р. на загальну суму 7 000,0 грн.;

- п.п. а), п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість в лютому 2011р. на загальну суму 65 265 грн.;

- ч. 1 ст. 203, п. 1 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем, і як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків.

Дані висновки зроблені з посиланням на акт перевірки ПП «Фрост Ентоні» від 07.04.2011р. №365/23-9/36757756 та довідку про перевірку ПП «Алтіма» від 08.07.2011р. №573/1520/37096730, контрагентів позивача. В обґрунтування правомірності даних висновків, відповідачем зазначено, що господарські операції позивача з ПП «Фрост-Ентоні» та ПП «Алтіма» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

23.11.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502310, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 74 016,03 грн., в т.ч. 72 265,03 грн. за основним платежем та 1 751 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з матеріалів справи одним з основних видів господарської діяльності ПП «ВРГ і К» є будівництво доріг, виготовлення каркасних конструкцій та покрівель. Протягом перевіряє мого періоду позивачем у контрагентів ПП «Фрост Ентоні» та ПП «Алтіма» придбано будівельні матеріали, необхідні для будівництва дорожнього покриття та крівлі (щебінь, бітум, руберойд). Вказані операції підтверджено видатковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів. Контрагентами-продавцями виписано позивачеві відповідні податкові накладні.

Дослідивши обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Стосовно перевіряємого періоду за квітень 2010 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Положеннями пп.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Правовідносини, щодо перевіряє мого періоду за лютий 2011 року регулюються нормами Податкового кодексу України, відповідно до п. 198.2. ст. 198 якого передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Відповідно до пп. 7.2.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно до п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарської операції, відповідачем суду не надані.

Доводи скаржника щодо відсутності юридичної сили та доказовості первинних документів ПП «ВРГ і К» через порушення позивачем законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність, колегія суддів вважає необґрунтованими. Акт перевірки ПП «ВРГ і К» не містить прямої вказівки на те, яким саме чином первинні документи позивача не відповідають вимогам законодавства, що регулює фінансову звітність. Посилання на акти перевірок контрагентів позивача, в якості доказу неналежності виданих податкових накладних та інших первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ПП «ВРГ і К» та контрагентами, колегія суддів вважає безпідставними. Податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Щодо посилань Знам'янської ОДПІ на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних від ПП «Фрост Ентоні» та ПП «Алтіма», документів щодо зберігання товару колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних чи договорів зберігання. Сам факт відсутності у підприємства документів, що засвідчують транспортування чи зберігання товару на поставлений товар, або наявність в таких документах певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати по придбанню цього товару до податкового кредиту.

На час здійснення вказаних господарських операцій контрагенти позивача - ПП «Фрост Ентоні» та ПП «Алтіма» мали статус платників ПДВ, та відповідно мали право видавати податкові накладні. Первинна документація позивача, яка підтверджує реальність та правомірність вчинених правочинів, як податкові накладні так і інші документи, оформлені належним чином, мають необхідні реквізити та видані у встановленому порядку.

Використання ПП «ВРГ і К» придбаних у ПП «Фрост Ентоні» та ПП «Алтіма» матеріалів у власній господарській діяльності відповідачем не спростовувалось.

Щодо посилань скаржника на нікчемність правочинів, то проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять. Також податковим органом не надано суду доказів недійсності правочинів, використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях. Не зазначено також норми, яка надавала б повноваження податковому органу зазначати в акті перевірки висновки щодо безтоварності операцій.

На підставі вищенаведеного, колегія судів приходить до висновку, що нарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість здійснено відповідачем спірним повідомленням-рішенням безпідставно, у зв'язку з чим суд першої інстанції цілком обґрунтовано визнав його протиправним та скасував.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 р. у справі № 1170/2а-3/12 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 р. у справі № 1170/2а-3/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко