Ухвала суду № 33464655, 16.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. справа № 2а-8234/09/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.,

представників сторін:

позивача : - Журба С.В., дов. від 05.09.12 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 р. у справі № 2а-8234/09/1170

за позовом Публічному акціонерному товариству "Автокразбанк"

до Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (т.2, а. с.264) (далі - ПАТ "АКБ "Автокразбанк", Банк) в особі Олександрійської філії ВАТ «АКБ «Автокразбанк» звернулось до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області (далі - Олександрійська ОДПІ) №0000262200/0 від 30.09.2005 р. (№0000262200/1 від 27.10.2005 р., № 0000262200/2 від 13.01.2005 р. та №0000262200/3 від 23.03.2006 р.), яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 58 000,00 грн. та застосовано фінансові санкції у сумі 9 470,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Олександрійською філією ВАТ АКБ «Автокразбанк» правомірно віднесено до складу валових витрат суми нарахованих і сплачених відсотків за надані головним банком кредитні ресурси, оскільки операції по наданню головним банком філії вільних кредитних ресурсів на певний строк і на платній основі у розумінні податкового законодавства є господарською діяльністю, яка направлена на отримання доходу.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2006 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі (т.1, а. с.149-156, т.2, а. с.38-40).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2009 р. касаційну скаргу Олександрійської ОДПІ задоволено частково, постанову господарського суду Кіровоградської області від 23.05.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011р. у справі № 2а-8234/09/1170 (суддя Могилан С. В.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано підтвердженням висновків податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства.

Не погодившись з постановою суду, ПАТ "АКБ "Автокразбанк" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 р. у справі № 2а-8234/09/1170, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував того, що віднесення філією до складу валових витрат витрат, пов'язаних з виплатою відсотків за кошти, надані головним банком, не призвели до зменшення оподаткованого доходу головного банку та заниження податку на прибуток.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання, призначеного на 16.05.13 р. не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача протягом розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з приписів ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторони не перешкоджає розгляду скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням Олександрійською ОДПІ планової виїзної перевірки Олександрійської філії ВАТ «АКБ «Автокразбанк» (далі - Філія) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 30.06.2005 р. (акт № 382/22-00/24718618 від 29.09.2005 р., т.1, а. с.10-38), встановлені під час цієї перевірки порушення п.п.1.11, 1.31 ст.1, п.4.1 ст.4 п.п.5.5.1. п.5.5. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зміст цих порушень, зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.59, 64, 70, 75) та результати процедури адміністративного оскарження відображені в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним при розгляді даної справи є питання правомірності не віднесення Філією до складу валових доходів від банківських операцій доходів від перерозподілу кредитних ресурсів між Банком і Філією та правомірності віднесення до складу валових витрат Філії витрат по процентній та комісійній винагороді за борговими зобов'язаннями по кредиту юридичній особі - Банку. Суд першої інстанції підстав для підтримання правової позиції позивача не знайшов , в позові відмовив.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «АКБ «Автокразбанк» не підлягає задоволенню з таких підстав:

Перевіркою встановлено, що Філія у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2004 р. по 30.06.2005 р. завищила валовий дохід та валові витрати за 2004 рік та за І півріччя 2005 року, оскільки включила до складу валових доходів від банківських операцій доходи від перерозподілу кредитних ресурсів між головним банком і філією та включила до складу витрат у межах банківських операцій процентні та комісійні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку.

Дані обставини не спростовуються позивачем і підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями за період з 01.01.2004 р. по 30.06.2005 р. (т.2, а. с.136-187) та виписками по особових рахунках 7080 та 7180 за період з 01.01.2004 р. по 30.06.2005 р. (т.2, а. с.188-233).

Згідно п.п.5.5.1. п.5.5. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону № 334 платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Згідно п.п.2.1.1. п.2.1 ст.2 Закону № 334 платниками податку є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" філія банку не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені головного банку.

У п.1.11 ст.1 Закону № 334 визначено, що кредит - це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами в користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

З огляду на те, що Банк, будучи юридичною особою, надавав кредитні ресурси в межах однієї юридичної особи, за що Філією нараховувалась та сплачувалась комісійна винагорода своїй же юридичній особі за борговими зобов'язаннями, які не є кредитом у розумінні п.1.11 ст.1 Закону № 334, Філія не мала права на включення вказаних виплат за користування кредитними ресурсами до складу валових витрат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Олександрійська філія ВАТ «АКБ «Автокразбанк», яка є відокремленим структурним підрозділом Банку без статусу юридичної особи (Положення, т.1, а. с.76-83), не мала кредитних взаємовідносин з Банком в розумінні п.1.11 ст.1 Закону № 334, оскільки укладення ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Автокразбанк» зі своєю філією, яка не є юридичною особою, договору та здійснення операцій з перерахування ними один одному коштів не призводить до змін в структурі активів та зобов'язань у власному капіталі підприємства, а тому не являється господарською операцією.

Тобто висновки акту перевірки щодо п.п.1.11, 1.31 ст.1, п.4.1 ст.4 п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону № 334, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає доведеними.

Крім вищевказаного, перевіркою встановлено, що Олександрійська філія ВАТ «АКБ «Автокразбанк» у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2004 р. по 30.06.2004р. завищила дохід від банківських операцій на суму нарахованих відсотків, які були отримані в ІV кварталі 2003 року, як достроково погашені зобов'язання по сплаті процентів, та включені до складу валового доходу в декларацію з податку на прибуток банку за 2003 рік.

При цьому, актом перевірки підтверджено, що вказане порушення позивачем усунено самостійно в ІІІ кварталі 2004 року (т.2, а. с.123-124).

Також перевіркою встановлено, що відповідно до виконавчого напису, вчиненого нотаріусом 04.02.2004 р., запропоновано звернути стягнення на зернозбиральні комбайни «Домінатор-96» та «Домінатор-100», що належать СТОВ «Мрія» та перебувають під заставою згідно договору застави № 25/2 та додаткової угоди до нього № 25/2-1 від 04.07.2003 р., на користь Олександрійської філії ВАТ «АКБ «Автокразбанк», за рахунок яких належало задовольнити вимоги банку по поверненню кредиту в сумі 200000 грн. та відсотків за фактичне користування кредитом в сумі 8535,72 грн. згідно кредитного договору № 25 від 04.07.2002 р.

При цьому відсотки, нараховані за вказаним кредитним договором з моменту вчинення виконавчого напису в сумі 31957,56 грн., включено Філією до складу доходів від банківських операцій та відображено у додатку К1 декларації з податку на прибуток за 2004 рік. (т.2, а. с.126).

Висновок податкового органу в цій частині позивачем не заперечувався, однак, судом першої інстанції надано вірну оцінку даному порушенню, яка полягає у згоді з позицією податкового органу про завищення Філією валового доходу за 2004 рік в сумі 32000 грн. у зв'язку з включенням до складу доходів від банківських операцій нарахованих процентних доходів по кредитній угоді, щодо якої нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення заставленого майна, оскільки згідно абз.4 п.п.11.3.6 п.11.3 ст. 11 Закону № 334 якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів чи комісій, то кредитор урегульовує таку заборгованість згідно із пунктом 12.1 статті 12 цього Закону. При цьому метод нарахувань для визначення податкових зобов'язань кредитора за таким кредитом (депозитом) не застосовується до повного погашення дебітором заборгованості або списання боргу чи його частини на збитки кредитора у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову у задоволенні судом першої інстанції податкових повідомлень-рішень Олександрійської ОДПІ № 0000262200/0 від 30.09.2005 р., № 0000262200/1 від 27.10.2005 р., № 0000262200/2 від 13.01.2005 р. та №0000262200/3 від 23.03.2006 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 67 470 грн., у т. ч. за основним платежем - 58 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 470 грн.

Отже, доводи апеляційної скарги ПАТ «АКБ «Автокразбанк» не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 р. у справі № 2а-8234/09/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011р. у справі № 2а-8234/09/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко