Постанова № 33464359, 13.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2013 р. Справа № 804/10369/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Воронов Ю.В, не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна група "Бізнес сувеніри" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.04.2013 року № 0001012260 та № 0001002260.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області безпідставно дійшла висновку по не спрямованість правочину, укладеного позивачем з ТОВ «РИВС» та ТОВ «Матадор», на настання реальних правових наслідків. Позивач зазначає, що його контрагенти передали йому товар, що підтверджується видатковими, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Товар позивач використав у власній господарській діяльності шляхом подальшого продажу третім особам.

Позивач також зазначив, що визнання відповідачем нікчемними правочинів контрагентів ТОВ «Ривс» та ТОВ «Матадор» жодним чином не свідчить про безтоварність операцій позивача з ТОВ «Ривс» та ТОВ «Матадор», оскільки досліджуватися повинні безпосередньо взаємовідносини позивача з ТОВ «Ривс» та ТОВ «Матадор».

Ухвалою суду від 02.08.2013 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився; у матеріалах справи знаходяться письмові заперечення відповідача на позовну заяву, у який останній заперечує проти задоволення позовним вимог оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки правочини укладені ТОВ «Ривс» та ТОВ «Матадор» з контрагентами визнані такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків. Правочини укладені ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс» з позивачем не спрямовані не реальне настання правових наслідків.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

З 04.02.2013 року по 12.03.2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Ривс» за березень, липень, серпень, вересень 2012 року та ТОВ «Матадор» за періоди квітень, липень, серпень, вересень та жовтень 2012 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 921/22-6/37006118 від 19.03.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток за 2012 рік у розмірі 82 365,00 грн. та заниження ПДВ на суму 35 941,11 грн.

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований тим, що правочини укладені позивачем з контрагентами ТОВ «Ривс» та ТОВ «Матадор» не спрямовані на настання правових наслідків, оскільки відповідачем визнано недійсними (у тому числі і нікчемними) правочини, які укладалися ТОВ «Ривс» та ТОВ «Матадор» за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення від 09.04.2013 року № 0001012260 на суму податку на прибуток приватних підприємств 82 365,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 591,25 грн. та від 09.04.2013 року № 0001002260 на суму ПДВ 35 941,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8985,25 грн., загалом на суму 147 882,50 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті № 921/22-6/37006118 від 19.03.2013 року. щодо не спрямованості договорів, які укладені позивачем з ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс», на настання правових наслідків, з наступних причин.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс» є нікчемними через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс».

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Матадор» та ТОВ «Ривс».

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Матадор», то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Матадор» укладено договір поставки № 18/11 від 18.11.2011 року, у відповідності до якого ТОВ «Матадор» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а позивач зобов'язувався його оплатити.

Факт поставки ТОВ «Матадор» товару позивачу за договором поставки підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом також встановлено, що ТОВ «Матадор» видало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи та які оформлені у відповідності до норм законодавства України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України ( www.minrd.gov.ua ) свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Матадор» анульовано 25.12.2012 року, тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем та виписки податкових накладних ТОВ «Матадор» було платником податку на додану вартість та вправі було виписувати податкові накладні.

У відповідності до відомостей розміщених на сайті Інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «Матадор» припинено як юридична особа 23.01.2013 року у зв'язку з визнанням банкрутом, тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Матадор» було зареєстрованою юридичною особою.

Факт перевезення вантажу від ТОВ «Матадор» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходяться у матеріалах справи. У товарно-транспортних накладних зазначено у графі вантаж номер та дату видаткових накладних, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У товарно-транспортних накладних вказано в якості автопідприємства - Приватне підприємство «Валга». Судом встановлено, що ПП «Валга» орендувало зазначені у товарно-транспортних накладних транспортні засоби у ТОВ «»Кафепродакшн» згідно Договору оренди транспортних засобів від 12.02.2012 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Судом також встановлено на підставі копії штатного розкладу ПП «Валга» від 12.03.2012 року, що останнє має у штаті водія автотранспортних засобів.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За таких обставин судом встановлено факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Матадор».

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Ривс», то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ривс» укладено договір поставки № 26/10 від 26.10.2011 року, у відповідності до якого ТОВ «Ривс» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а позивач зобов'язувався його оплатити.

Факт поставки ТОВ «Ривс» товару позивачу за договором поставки підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом також встановлено, що ТОВ «Ривс» видало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи та які оформлені у відповідності до норм законодавства України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України ( www.minrd.gov.ua ) свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Ривс» анульовано 25.12.2012 року, тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем та виписки податкових накладних ТОВ «Ривс» було платником податку на додану вартість та вправі було виписувати податкові накладні.

У відповідності до відомостей розміщених на сайті Інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «Ривс» припинено як юридична особа 08.01.2013 року у зв'язку з визнанням банкрутом, тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Ривс» було зареєстрованою юридичною особою.

Факт перевезення вантажу від ТОВ «Ривс» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходяться у матеріалах справи. У товарно-транспортних накладних зазначено у графі вантаж номер та дату видаткових накладних, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У товарно-транспортних накладних вказано в якості автопідприємства - Приватне підприємство «Валга». Судом встановлено, що ПП «Валга» орендувало зазначені у товарно-транспортних накладних транспортні засоби у ТОВ «»Кафепродакшн» згідно Договору оренди транспортних засобів від 12.02.2012 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Судом також встановлено на підставі копії штатного розкладу ПП «Валга» від 12.03.2012 року, що останнє має у штаті водія автотранспортних засобів.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

За таких обставин судом встановлено факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Ривс».

На підставі викладеного, суд вважає податкові повідомлення-рішення відповідача від 09.04.2013 року № 0001012260 та № 0001002260 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001012260 від 09.04.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 102 956,25 грн., в тому числі за основним платежем 82 365,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20 591,25 грн. повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001002260 від 09.04.2013 року яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44 926,25 грн., в тому числі за основним платежем 35 941,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8 985,25 грн. повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Бізнес сувеніри» судовий збір у розмірі 1478,82грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 13.09.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін