Рішення № 33464136, 12.09.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2013 Справа № 901/2257/13За позовом Приватного підприємства «КВВМПУ»

до Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт»

про визнання недійсним договору

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача - Петров М.О., представник, довіреність № 05 від 06.06.2013

Від відповідача - Павлов В.О., начальник юридичної служби, довіреність № 4067/18/01-49 від 17.12.2012.

Суть спору: Приватне підприємство «КВВМПУ» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» про визнання недійсним договору № 11/131 від 19.12.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір № 11/131 від 19.12.2011 не відповідає вимогам, встановленим статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідач позов не визнав, у відзиві зазначив, що строк дії договору сплинув та в даний момент договір не діє.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.07.2013.

Розгляд справи відкладався в прядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.09.2013 оголошена перерва до 10.09.2013 до 17 год. 00 хв. Після перерви судове засідання продовжено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2011 між Державним підприємством «Феодосійський морський торговельний порт» (порт за договором) та приватним підприємством «КВВМПУ» (власник вантажу за договором) укладено Договір № 11/131 від 19.12.2011, предметом якого є надання послуг з прийому, зберігання, перевалці, передачі на суміжні види транспорту розібраного лому чорних металів, що надходять на адресу власника вантажу, призначеного до відправки на експорт (а.с. 12-16).

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору за дорученням власника вантажу, порт здійснює прийом, зберігання та завантаження вантажу на судно.

Прийом вантажу проводиться за вагою відправника відповідно до накладних. Документальне оформлення вантажу проводиться портом після візуального огляду вантажу представником власника вантажу на предмет відповідності вантажу умовам контракту купівлі-продажу. Про результати огляду представник власника вантажу робить відповідно відмітку в товаросупровідних документах.

Відповідно до пункту 3.5 Договору документом, що підтверджує надання послуг (виконання робіт) за кожною судовою партією вантажу є акт виконаних робіт (надання послуг) та оригінальна копія коносаменту або штурманська розписка, належним чином оформлена та підписана капітаном судна. Будь-які оговорки, зроблені в коносаменті, не можуть бути підставою для пред'явлення претензій порту.

Договір набирає чинності з 01.01.2012 та діє до 29.02.2012.

В наступному, додатковими угодами до договору, сторони продовжували строк дії договору.

Остаточно строк дії договору продовжений до 31.01.2013, про що свідчить додаткова угода № 11 від 31.12.2012 (а.с. 32).

Посилаючись на те, що укладений договір за своєю формою не відповідає вимогам цивільного законодавства, позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом про визнання договору недійсним.

Спірні правовідносини виникли між сторонами, у зв'язку з виконанням договору, який за своєю правовою природою є змішаним договором про надання послуг, договором зберігання та договором складського зберігання та регулюються відповідно главою 66 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про правочини.

Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання (стаття 937 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Статтею 961 Цивільного кодексу України встановлено, що товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

З матеріалів справи вбачається, що фактично відповідач виступав як зберігач вантажу.

Згідно зі статтею 962 Цивільного кодексу України подвійне складське свідоцтво складається з двох частин складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені одне від одного.

У кожній з двох частин подвійного складського свідоцтва мають бути однаково зазначені:

1) найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання;

2) номер свідоцтва за реєстром товарного складу;

3) найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання;

4) найменування і кількість прийнятого на зберігання товару - число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об'єм) товару;

5) строк, на який прийнято товар на зберігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання;

6) розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати;

7) дата видачі свідоцтва.

Кожна з двох частин подвійного складського свідоцтва повинна також містити ідентичні підписи уповноваженої особи та печатки товарного складу.

Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є подвійним складським свідоцтвом.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Дослідивши спірний договір суд дійшов висновку, що він суперечить вищенаведеним положенням Цивільного кодексу України, якими встановлені вимоги для укладення такого виду договорів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач стверджує, що умови договору ним виконані в повному обсязі, в підтвердження чого представником надані копії накладних на прийняття лому чорних металів за травень-серпень 2012 року.

Однак, дослідивши надані відповідачем документи, суд не приймає їх як належні та допустимі докази надання послуг за договором, не зазначення посадових осіб які підписали такі накладні та відсутність довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені переліком та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей, і відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для її бухгалтерського обліку.

Пунктом 6 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 передбачено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа «Найменування цінностей» у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

В підпункті «а» пункту 12 цієї інструкції передбачено, що відпускати цінності забороняється у випадках надання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами.

Пунктом 6 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 передбачено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа «Найменування цінностей» у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

В підпункті «а» пункту 12 цієї інструкції передбачено, що відпускати цінності забороняється у випадках надання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами.

Також, судом не приймаються як належні та допустимі докази надання послуг за спірним договором коносаменти, оскільки останні не містять ані посилань на договір, ані підписів уповноважених осіб відповідача та позивача, тобто встановити на виконання яких правовідносин такі коносаменти складені не представляється можливим.

Крім того, судом критично оцінюються надані відповідачем копії наряди-завдання на виконання робіт з навантаження лома чорних металів за травень-серпень 2012 року та карточки експертного вантажу за травень-серпень 2012 року, оскільки такі документи складені в односторонньому порядку відповідачем та можуть слугувати належними доказами про надання послуг за оспорюваним правочином.

Наведеним спростовуються доводи відповідача про надання послуг за договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 10.09.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 13.09.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір № 11/131 від 19.12.2011, укладений між Державним підприємством «Феодосійський морський торговельний порт» та Приватним підприємством «КВВМПУ».

3. Стягнути з Державного підприємства «Феодосійський морський торговельний порт» (вул. Горького, 14, м. Феодосія, АР Крим, ЄДРПОУ 01125577) на користь Приватного підприємства «КВВМПУ» (вул. Рєпіна, 15/2, м. Севастополь, 99045, р\р 26005020047395 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 31338726) 1 147,00 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас