Постанова № 33464092, 11.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 5017/3745/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. - головуючий (доповідач), Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргу об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р.у справі № 5017/3745/2012 господарського суду Одеської областіза позовомоб'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" довідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"простягнення 65 392,09 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Дикарьова Т.В. (дов. від 22.10.2012р.);

відповідача: Лапчева Н.В. (дов. від 29.04.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" 20.12.2012р. звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою (з урахуванням уточнень до позовної заяви) до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 65 392,09 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2013 року (суддя Невінгловська Ю.М.) позовні вимоги задоволено повністю, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти в сумі 65 392 грн. 09 коп.

Рішення місцевого господарського суду, з посиланням на норми чинного законодавства України вмотивовано тим, що у відповідача були відсутні передбачені чинним законодавством підстави для застосування до гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 26А, обладнаного електроплитами, більшого за розміром тарифу, встановленого для іншої категорії споживачів, а відтак відповідач отримував майно у вигляді грошових коштів за оплату за електроенергію від позивача в частині, що перевищує встановлений тариф для гуртожитків, обладнаних електроплитами безпідставно, тож зобов'язаний повернути грошові кошти в цій частині як безпідставно набуті.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р. (головуючий суддя: Мирошниченко М.А., судді: Головей В.М., Шевченко В.В.), апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013 р. у справі № 5017/3745/2012 скасовано і виконання за ним припинено.

Об'єднанню співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" в позові до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення 65392 грн. 09 коп. відмовлено. Стягнуто з Об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" 860 грн. 30 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду України від 16.04.2012р. у даній справі, а рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового акта порушено норми матеріального та процесуального права

Відповідач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржену постанову залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи на предмет застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.01.2011 року між Відкритим акціонерним товариством ЕК "Одесаобленерго" в особі Північного РЕМ (Постачальник) та Об'єднанням співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №118900.

Згідно розділу 1 Договору передбачено, що Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору встановлено, що під час виконання умов цього Договору з питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно з п.2.3.3. Договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

У відповідності до п.3.1.1. Договору передбачено, що Постачальник електричної енергії має право: одержувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що Споживач має право вимагати відшкодування збитків, завданих Споживачу внаслідок порушення Постачальником умов цього договору.

Відповідно до п.9.3. Договору визначено, що спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього Договору, щодо яких Сторонами не було досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ст.259 Цивільного кодексу України, сторони мають право звернутися до суду за захистом свого права, передбаченого цим Договором на протязі 5 років від дня, коли сторона довідалась або могла довідатися про порушення цього права.

Згідно додаткової угоди до Договору від 01.07.2012 року строк дії договору продовжено Сторонами до 31.12.2012 року.

Пунктом 8 Додатку №2 до Договору "Графік зняття показників обліку електричної енергії", який має назву "Характеристика площадок вимірювання електричної енергії", в графі "Найменування площадки вимірювання електричної енергії (найменування об'єкту), зазначено: "Гуртожиток" за адресою: Заболотного, 26а, лічильник № 53835718014.

Згідно з п.5 Порядку розрахунків (додаток 5 до Договору) розмір коштів, які має сплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого Споживачем "Акту про обсяги спожитої енергії", як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоду електроенергії.

Відповідно до "Переліку об'єктів споживача" (Додаток №10 до Договору) визначено найменування об'єкту "гуртожиток з електричними плитами", тарифна група 2 (г.нас.п) ел. плити.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі лютого 2011 року - жовтень 2012 року, включно, з боку ВАТ ЕК "Одесаобленерго" в особі Північного РЕМ виставлялися рахунки за тарифом для "населених пунктів із електроплитами", а вказані рахунки сплачувалися з боку ОСГ "Заболотного-26А", підтвердженням чого є виставлені Північним РЕМ щомісячні рахунки фактури за спожиту електроенергію та платіжні доручення про їх сплату ОСГ "Заболотного-26А", а також щомісячні Акти про використану електричну енергію, підписані Північним РЕМ та ОСГ "Заболотного-26А".

Рішенням Одеської міської ради від 07.10.2009 року №4718-V надано статус "гуртожиток" гуртожитку комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26-А та надано дозвіл на приватизацію приміщень у цьому гуртожитку відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.05.2009 р. №521 був затверджений акт приймання-передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитку та інженерних мереж, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 26-а.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення від 24.09.2010 року №479 щодо передачі КП "ЖКС "Північний" з балансу за актом приймання-передачі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного,26-А, на баланс ОСГ "ЗАБОЛОТНОГО-26А".

Згідно наявного у матеріалах справи технічного паспорту, виданого КП "ОМБТІ та РОН" від 05.10.2009 року, він виданий на гуртожиток №26А по вул. Заболотного академіка, міста Одеса.

Отже, спір виник у зв'язку із тим, що на період з лютого 2011 року по жовтень 2012 року включно ВАТ ЕК "Одесаобленерго" виставляв Позивачу рахунки за тарифом, передбаченим постановами НКРЕУ для населених пунктів з електроплитами замість спеціальних тарифів, передбачених для гуртожитків з електроплитами, в зв'язку з чим, загальний розмір переплати з боку ОСГ "Заболотного,26А" на користь ВАТ ЕК "Одесаобленерго" склав, на думку Позивача, без ПДВ - 54 493,41 грн., з ПДВ - 65 392,09 грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є договір. За приписами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Ця норма кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, за якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ч.6 ст.276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Водночас абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Положеннями п.6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996р. № 28 (надалі -ПКЕЕ) передбачено, що оплата вартості електричної енергії постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Крім того, п. 6.1 ПКЕЕ розрахунки споживача за використану енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 5.5 ПКЕЕ до істотних та обов'язкових умов договору про постачання електричної енергії належить визначення порядку застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп.

Як вже зазначалося вище, згідно з даним положенням, сторони в Додатку №10 до Договору №118900 від 27.01.2011р. узгодили тарифну групу 2 (нас. п) ел. плити.

Дані обставини були обумовлені тим, що на момент укладення Договору діяла постанова НКРЕ "Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам" № 309 від 10 березня 1999 року, якою був затверджений Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам (далі - Порядок). Згідно до п.п. 2.1 даного Порядку зазначено, що для цілей цього Порядку до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори.

Підпунктом 2.4. даного Порядку було також визначено, що відпуск електроенергії населеним пунктам (крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств, гаражно-будівельних кооперативів), які обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,0 коп. за 1 кВт.год.

Отже, саме на підставі діючої на той час постанови та відповідно до п. 2 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам, в додатку до Договору № 10 сторони узгодили тарифну групу №2 "населення з електроплитами" та відповідач застосовував тариф на електроенергію для гуртожитків з електроплитами як такий, що відпускається населеним пунктам з будинками, обладнаними кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості).

Разом з тим, Постановою НКРЕ від 13.01.2011 №8 "Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та затвердження Змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам", яка набрала чинності 01.02.2011р., було внесено зміни до Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджених постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (у редакції постанови НКРЕ від 10.11.2009 N 1280), за якими було поширено категорію споживачів електричної енергії та визначено у п.п 2.4 Порядку, що відпуск електроенергії гуртожиткам сімейного типу (які підпадають під визначення "населений пункт"), що розташовані у будинках, обладнаних в установленому порядку кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,0 коп. за 1 кВт.год. При цьому, у п.п 2.4 Порядку також залишилось визначеним, що відпуск електроенергії населеним пунктам (крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств, гаражно-будівельних кооперативів та гуртожитків сімейного типу), що обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами та/або електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), проводиться за тарифом 19,5 коп. за 1 кВт.год.

Постановою НКРЕУ від 10.03.1999 року (у редакції постанови НКРЕУ від 13.01.2011 року №8) були затверджені Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам, які діяли протягом лютого, березня 2011 року включно, згідно п.2.3. цих Тарифів для населених пунктів, що обладнані кухонними електроплитами, крім гуртожитків сімейного типу тариф складає 19,5 коп. без ПДВ за 1кВт год., в той час, згідно цього ж пункту для гуртожитків сімейного типу, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 15,0 коп. за 1 кВт год.

Постановою НКРЕУ від 10.03.1999 року (у редакції постанови НКРЕУ від 17.03.2011 року №8) були затверджені Тарифи на електроенергію що відпускається населенню та населеним пунктам, які діяли протягом квітня 2011 року - квітня 2012 року включно, згідно п.2.3. цих Тарифів для населених пунктів, що обладнані кухонними електроплитами, крім гуртожитків тариф складає 23,35 коп. за 1 кВт год, в той час, згідно цього ж пункту для гуртожитків, що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 17,95 коп. за 1 кВт год.

Постановою НКРЕУ від 23.04.2012 року №497 були затверджені Тарифи на електроенергію що відпускається населенню, які діяли протягом травня, червня 2012 року включно, згідно п.1.9. цих Тарифів для населення яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, і проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу), обладнаних кухонними електроплитами, крім гуртожитків тариф складає 23,35 коп. за 1 кВт год, в той час як згідно цього ж пункту для гуртожитків (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи), що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 17,95 коп. за 1 кВт год.

Постановою НКРЕУ від 23.04.2012 року №497 в редакції Постанови НКРЕУ від 15.06.2012 року №750 були затверджені Тарифи на електроенергію що відпускається населенню, які діяли протягом липня - вересня 2012 року включно, згідно п.1.9. цих Тарифів для населення яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, і проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу), обладнаних кухонними електроплитами, крім гуртожитків тариф складає 23,35 коп. за 1 кВт год, в той час як згідно цього ж пункту для гуртожитків (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи), що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 17,95 коп. за 1 кВт год.

Постановою НКРЕУ від 23.04.2012 року №497 в редакції Постанови НКРЕУ від 13.09.2012 року №1183 були затверджені Тарифи на електроенергію що відпускається населенню, які діють з жовтня 2012 року по цей час, згідно п.1.9. цих Тарифів для населення яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи, і проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу), обладнаних кухонними електроплитами, крім гуртожитків тариф складає 23,35 коп. за 1 кВт год, в той час як згідно цього ж пункту для гуртожитків (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи), що розташовані в будинках, обладнаних кухонними електроплитами, тариф складає 17,95 коп. за 1 кВт год.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, за спірний період з лютого 2011 року по жовтень 2012 року, включно, ВАТ ЕК "Одесаобленерго" виставляв Позивачу рахунки за тарифом, передбаченим постановами НКРЕУ для населених пунктів з електроплитами замість спеціальних тарифів, передбачених для гуртожитків з електроплитами.

При цьому, на момент укладення Договору від 27.01.2011 року про постачання електроенергії діяли Тарифи в редакції Постанови НКРЕУ від 10.11.2009 року №1280, в яких не було градації "гуртожиток" або "населений пункт", а для всіх населених пунктів, обладнаних кухонними електроплитами був єдиний тариф 15,00 без ПДВ, 18,00 із ПДВ. Отже, на дату укладення Договору, позивач фактично не міг заперечувати проти зазначення тарифної групи "населені пункти з електроплитами кл.2", оскільки іншої тарифної групи для "гуртожитків" на той час не існувало, між тим, сторонами при укладанні договору було визначено найменування об'єкту позивача, як гуртожиток з електроплитами, за адресою Заболотного, б. 26-А.

Відхиляються доводи Відповідача про те, що Позивач не надав йому при укладенні жодних документів та, зокрема, документів підтверджуючих статус гуртожитку обладнаного електроплитами, оскільки форма Договору про постачання електричної енергії є типовою та всі дані до нього заносяться безпосередньо працівниками ВАТ "ЕК Одесаобленерго" на підставі даних споживача, між тим, жодних змін або зауважень щодо назви "гуртожиток з електричними плитами" у тексті Договору та протягом строку його дії з боку відповідача не надходило.

Також, суд зазначає, що посилання відповідача на роз'яснення НКРЕ щодо застосування тарифів на електричну енергію для гуртожитків (листи від 03.03.2011р. № 1473/09/17-11; 12.03.2011 р. № 1664/09/17-11; 14.03.2011р. № 1683/09/17-11; 11.08.2011р. № 5887/09/17-11), у яких визначено, що умовою отримання гуртожитком тарифу на електричну енергію є надання енергопостачальній компанії копії Реєстраційного посвідчення гуртожитку або іншого документу про реєстрацію гуртожитку у встановленому порядку (зокрема, витяг з відповідного реєстру тощо), є помилковим, оскільки реєстраційне посвідчення гуртожитку, як і визначено в цих листах, не є єдиним документом, яким обмежується визначення статусу гуртожитку, а отже, серед інших документів, які підтверджують даний статус може бути, зокрема, рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Матеріали справи містять документи, які свідчать про те, що будівля за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26А мала статус гуртожитку ще до укладення Договору про постачання електричної енергії, зокрема, це рішення Одеської міської ради від 07.10.2009 року №4718-У, яким надано статус "гуртожиток" гуртожитку комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26-А та надано дозвіл на приватизацію приміщень у цьому гуртожитку відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", рішення виконкому ОМР від 16.05.2009 р. №521, яким був затверджений акт приймання-передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитку та інженерних мереж, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 26-а, рішення виконкому ОМР №479 від 24.09.2010 року щодо передачі КП "ЖКС "Північний" з балансу за актом приймання-передачі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного,26-А, на баланс ОСГ ЗАБОЛОТНОГО-26А", технічний паспорт, виданий КП "ОМБТІ та РОН" від 05.10.2009 року на гуртожиток №26А по вул. Заболотного академіка, міста Одеса.

При цьому, жодних доказів, що гуртожиток за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26А був зареєстрований на момент укладення Договору не як гуртожиток, а як жилий будинок, Відповідачем не надано, як і не спростовано, що при укладенні Договору №118900 від 27.01.2011р. Позивачем не надавались документи обумовлені Переліком свідчень, необхідних для укладення (переоформлення) договору на постачання електроенергії.

Крім того, слід зауважити, що у п.2.2.3. договору про постачання електричної енергії від 27.01.2011р. №118900, передбачено зобов'язання постачальника, а саме: повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про виконання відповідачем вимог п.2.2.3. вказаного вище договору.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки з 01.02.2011 року Постановою НКРЕУ від 13.01.2011 року №8 були введені окремі тарифи саме для гуртожитків, що обладнані електроплитами, ВАТ ЕК "Одесаобленерго", враховуючи зазначену у додатку №10 Договору категорію споживача: "гуртожиток з електричними плитами", зобов'язаний був повідомити споживача про зміну тарифів, а також застосовувати тариф до тарифної групи, з урахуванням визначеної категорії споживача "гуртожитки з електроплитами", з лютого 2011 року по березень 2011 року мав застосовуватися тариф 15,0 коп. за 1 кВт год., а з квітня 2011 року по жовтень 2012р. - у розмірі 17,95 коп. за 1 кВт год.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання вказаної норми закону є цивільно-правові відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.

Пунктом 1 частини 3 цієї статті також визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, оскільки у відповідача були відсутні передбачені чинним законодавством підстави для застосування до гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26А, обладнаного електроплитами, більшого за розміром тарифу, встановленого для іншої категорії споживачів.

З огляду на обставини справи судова колегія вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції в порядку ст. ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України задовольнивши позовні вимоги всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.

В той же час, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не спростував висновків суду першої інстанції та дійшов власних висновків які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства.

З огляду на зазначене вище, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р. у справі №5017/3745/2012 підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права та процесуального, а рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. залишенню без змін.

Згідно статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у сумі 860,25 грн. покладаються на Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 р. у справі № 5017/3745/2012 скасувати. Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. у справі №5017/3745/2012 залишити без змін. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на користь об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А" 860 грн. 25 коп. судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги. Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Нєсвєтова Н.М.

Студенець В.І.