Вирок № 33463190, 02.09.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

02.09.2013

Справа №639/1831/13-к

Провадж. №1-кп/639/54/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П.,

за участю: секретаря - Нетеровської Л.В., Олійника Я.С., Іващенко Я.І.,

прокурора - Колєсніка Є.О., Антоненка Д.О., Нестєрова Д.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження №639/1831/13-к (в ЄРДР № 12012220500000006 від 21.11.2012 року та №12013220500000835 від 14.03.2013 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

13.11.2012 року близько 08.00 годині ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3, підійшов до ОСОБА_2, та намагався вступити з останньою в діалог, однак на підставі раніше виниклих неприязних стосунків, між вказаними особами виникла сварка, у ході якої ОСОБА_1, діючи умисно та знаходячись за спиною у ОСОБА_2, з правого боку наніс ОСОБА_2 удар правою рукою зверху в низ в область кисті правої руки останньої. Після чого ОСОБА_1, взяв ОСОБА_2 лівою рукою за шию, а правою рукою за праву руку останньої та різким рухом відвів праву руку ОСОБА_2 назад за спину, при цьому ОСОБА_1 притиснув праву руку ОСОБА_2 до поясничної області останньої. Надалі ОСОБА_1, тримаючи ОСОБА_2 правою рукою за її праву руку, лівою рукою взявся за безіменний палець правої руки останньої та різким рухом відвів його у протилежний згину фаланги пальця бік. В результаті чого у ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи №323-ая/13 від 22.02.2013 року має місце розрив капсули проксимального міжфалангового суглоба 4-го пальця правої кисті, що ускладнився в своїй клінічній течії вираженими порушеннями функції суглоба. Вказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Також 10.12.2012 року близько 07.00 год. ОСОБА_1, знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_4 підійшов до ОСОБА_2 та намагався вступити з останньою у діалог, однак на підставі раніше виниклих неприязних стосунків між вказаними особами виникла сварка, у ході якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаком в обличчя, в результаті чого у ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи №519-ая/13 від 22.02.2013 має місце синець в правій підочноямковій області, синець в правій скуластій області, два внутрішньошкірні крововиливи в лівій підочноямковій області, два внутрішньошкірні крововиливи в області лівої брові, синець в області нижньої губи, синець і два забиття на верхній губі, синець в області підборіддя, що відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Крім того, 08.02.2013 року близько 21:00 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_1, у ході раптово виниклого конфлікту зі своєю сусідкою ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс останній один удар кулаком в область лівої руки, чим спричинив ОСОБА_2 ушкодження, а саме синець на лівій верхній кінцівці, що згідно висновку експерта № 1644-ая/13 від 12.06.2013 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легкого ступеню тілесних ушкоджень.

27.05.2013 року ОСОБА_1, знаходячись в автомобілі ВАЗ 21703 Пріора, р.н. НОМЕР_1, служби таксі « 3040» за адресою: м. Харків вул. Добродецького, 8, скориставшись відсутністю водія, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав з автомобіля, в якому він знаходився, грошові кошти в розмірі 450 гривень, які належали водію таксі ОСОБА_3, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вищевказану суму.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України, за фактами умисного заподіяння 13.11.2012 року та 10.12.2012 року тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не визнав, пояснивши, що він у час вказаний в обвинувальному акті в ці дні - 13.11.2012 року та 10.12.2012 року дійсно знаходився у місцях, зазначених стороною обвинувачення - в АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 відповідно, мав бесіду з ОСОБА_2, проте ніяких тілесних ушкоджень їй не завдавав, потерпіла ж намагається його оговорити з ревнощів, адже у них раніше були близькі стосунки, але він їй зрадив з іншою жінкою. Також ОСОБА_1 показав, що 10.12.2012 року під час сварки з ОСОБА_2 вихопив у неї з рук мобільний телефон та поклав його в поштову скриньку останньої, про що добровільно повідомив працівникам міліції вказавши на зазначене місце.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 його вини у вчиненні відповідних злочинів, остання підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

За фактом умисного заподіяння 13.11.2012 року ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень:

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 Поруч в будинку АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_1, який на протязі тривалого часу постійно без всяких на то причин влаштовує з нею сварки, погрожує фізичною розправою, кидається у бійку. Так, 13.11.2012 року приблизно о 8:00 год., коли вона поверталася додому після того як відвела онука до школи, біля її будинку до неї підійшов ОСОБА_1 та почав ображати її нецензурними висловами, погрожував фізичною розправою, хопав за волосся, хотів плеснути їй в обличчя гарячу каву, яка була у нього в руці. Вона хотіла забігти у свій двір, але коли підбігла до дверей та почала вставляти ключі в замочну скважину, ОСОБА_1 вдарив рукою по ключу та зламав його. Вона намагалася з ним поговорити, але він схопив її за праву руку та завів їй за спину. Потім вона відчула різкий біль у безимянному пальці. Після цього ОСОБА_1 відпустив її, побачивши, що середня фаланга її пальця вивернута у бік та сказав, що вона сама винна, адже не треба було чинити супротив. За вказаними подіями через вікно свого будинку спостерігав сусід ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка проходила поруч. Після того як на вулицю вийшов ОСОБА_5 та підійшла ОСОБА_6, ОСОБА_1 одразу побіг до себе додому.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив, що десь у листопаді 2012 року о 8:20 год. він знаходився вдома за адресою: АДРЕСА_4. Коли він підійшов до вікна, то побачив, що на вулиці його сусід ОСОБА_1, тягає за волосся сусідку ОСОБА_2. Потім він почав вивертати їй праву руку. Коли він вийшов на вулицю, то ОСОБА_1 одразу втік, та він побачив, що у ОСОБА_2 палець правої руки вивернутий у зворотній бік. Палець посинів та ОСОБА_2 пішла до поліклініки. Також ОСОБА_5 додав, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, постійно висловлюється нецензурною лайкою в адресу сусідів, на зауваження не реагує.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_5 13.11.2012 року вона вийшла з маршрутного таксі на вул. Наріманова в м. Харкові, та направилась до свого батька, який проживає за адресою: АДРЕСА_6. Коли вона проходила по вул. Лобачевського, то побачила як ОСОБА_1 нецензурною лайкою виражався в адресу її знайомої ОСОБА_2, погрожував їй фізичною розправою. Коли вона підійшла ближче до будинку АДРЕСА_3, то побачила як ОСОБА_1 почав викручувати праву руку, після чого ОСОБА_2 гучно закричала. ОСОБА_1 відпустив її руку, ОСОБА_2 сказала, що він зламав їй палець. ОСОБА_1 одразу побіг до себе у двір. Підійшовши до ОСОБА_2, вона побачила, що у неї безимянний палець правої руки вивернутий в інший бік. Вони злякалися, після чого ОСОБА_2 пішла до лікарні. Також ОСОБА_6 додала, що ОСОБА_1 на протязі тривалого часу зловживає спритними напоями, погрожує усім фізичною розправою.

Висновком судово-медичної експертизи №6138-ая/12від 26.11.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мало місце розрив капсули проксимального міжфалангового суглоба 4-го пальця правої кисті, що ускладнився в своїй клінічній течії вираженими порушеннями функції суглоба, що призвело до необхідності оперативного лікування. Данне ушкодження виникло в результаті безпосередньої дії тупого твердого предмету, та не виключено, що могло бути спричинено у строк, зазначений ОСОБА_2 Вказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні. (а. 17, 18 матеріалів досудового розслідування к/п №12012220500000006).

Висновком судово-медичної експертизи №6138-ая/12 від 26.11.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мало місце розрив капсули проксимального міжфалангового суглоба 4-го пальця правої кисті, що ускладнився в своїй клінічній течії вираженими порушеннями функції суглоба, що призвело до необхідності оперативного лікування. Дане ушкодження виникло в результаті безпосередньої дії тупого твердого предмету, та не виключено, що могло бути спричинено у строк, зазначений ОСОБА_2 Вказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні. (а. 17, 18 матеріалів досудового розслідування к/п №12012220500000006).

Змістом протоколу слідчого експерименту від 19.02.2013 року, в ході проведення якого ОСОБА_2 показала у конкретній обстановці, яким чином (механізм) 13.11.2012 року їй було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_1 (а. 87-92 матеріалів досудового розслідування к/п №12012220500000006).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №323-ая/13 від 19.02.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мало місце розрив капсули проксимального міжфалангового суглоба 4-го пальця правої кисті, що ускладнився в своїй клінічній течії вираженими порушеннями функції суглоба, що призвело до необхідності оперативного лікування, чим пояснюється тривалість лікування понад 21 день. Дане ушкодження виникло в результаті безпосередньої дії тупого твердого предмету, та не виключено, що могло бути спричинено у строк, зазначений ОСОБА_2 Вказані тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні. Виникнення вищезазначеного розриву капсули проксимального міжфалангового суглоба 4-го пальця правої кисті у ОСОБА_2 за своїм характером та механізмом утворення відповідає обставинам його спричинення, на які посилається потерпіла ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту 19.02.2013 року (а. 85, 86 матеріалів досудового розслідування к/п №12012220500000006).

За фактом умисного заподіяння 10.12.2012 року легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2:

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що 10 грудня 2012 року близько 07.00 год. вона вийшла зі свого двору та направилася до свого зятя, щоб забрати онуків від нього до себе додому. Вона відійшла від свого будинку та побачила, що назустріч їй на велосипеді рухається сусід ОСОБА_1 Коли він під'їхав до неї, то притиснув її велосипедом до стіни будинку. Після чого він встав із велосипеда та накинувся на неї. Він почав бити її кулаками по обличчю, по підборіддю та щелепі, по носу, в область очей, з носа в неї пішла кров. Вона намагалася відвернутися від нього в інший бік, почала руками стукати у вікна сусіда ОСОБА_5, що мешкає у будинку АДРЕСА_4. ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_7 виглянули з вікна та зробили ОСОБА_1 зауваження щодо його поведінки, але він не звертав на них уваги та продовжував бити її. Потім ОСОБА_1 збирався поїхати. ОСОБА_2 полізла до кишені за телефоном, дістала його, щоб подзвонити до міліції, але ОСОБА_1 підійшов та забрав телефон у неї, вирвавши його з руки та пішов додому. Вона кричала ОСОБА_1 у слід, щоб він віддав їй телефон, але він нічого не відповів. Вона з ОСОБА_5 пішла до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, де написала заяву щодо дій ОСОБА_1 В цей же час ОСОБА_1 прибув до райвідділу та повідомив, що її телефон знаходиться у поштовій скринці її домоволодіння, після чого вона з працівниками міліції та ОСОБА_1 прослідували до неї додому, де з поштової скриньки вилучили її телефон «Самсунг».

Показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що десь у грудні 2012 року зранку вона з чоловіком знаходилися вдома, як раптом почули шум на вулиці та стук у вікно. Вони з чоловіком підбігли до вікна, відчинили його та побачили, що на вулиці перед самим вікном ОСОБА_1, що проживає на їх вулиці поруч, наносить удари руками по обличчю та голові сусідці ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_2 сильно кричала та кликала на допомогу. ОСОБА_2 стояла перед їх вікном, поряд на землі лежав велосипед ОСОБА_1. Побиття ОСОБА_2 тривало кілька хвилин. Після того як вони почали на нього кричати, ОСОБА_1 припинив бити ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_2 дістала з карману свій телефон, але ОСОБА_1 вихопив його у неї з рук, взяв свій велосипед та пішов додому. Вона з чоловіком кричали ОСОБА_1 в слід, щоб він віддав телефон, але він ніяк не реагував. Після чого її чоловік одягнувся та вийшов на вулицю. Вона в цей час стояла біля вікна та розмовляла з ОСОБА_2. Коли її чоловік пішов на вулицю, то вона зачинила вікно. Через деякий час після того, як її чоловік із ОСОБА_2 пішли до міліції, ОСОБА_1 стукав у вікно її будинку та кричав, що залишив телефон у поштовій скриньці домоволодіння ОСОБА_2.

Показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив, що десь у грудні 2012 року близько 07.00 год. ранку він з жінкою знаходився вдома, як раптом почув шум на вулиці та стук у вікно. Вони підбігли до вікна, відчинили його та побачили, що на вулиці перед самим вікном ОСОБА_1, що проживає на нашій вулиці, наносить удари кулаками по обличчю та голові нашій сусідці ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_2 сильно кричала та кликала на допомогу. Обличчя ОСОБА_2 було у крові. ОСОБА_2 стояла перед вікном, поряд на землі лежав велосипед ОСОБА_1. ОСОБА_1 бив ОСОБА_2 нетривалий час. Після того як вони почали на нього кричати, він перестав її бити, але продовжував на неї кричати. Після того, як ОСОБА_1 перестав наносити удари ОСОБА_2, вона дістала з карману свій телефон, але ОСОБА_1 вихопив у неї даний телефон з правої руки. Потім ОСОБА_1 взяв свій велосипед та пішов додому. Вони з жінкою кричали ОСОБА_1 в слід, щоб він віддав телефон, але він ніяк не реагував. Після цього він сказав ОСОБА_2, щоб вона чекала на вулиці, одягнувся та вийшов на вулицю. В цей час його жінка стояла біля вікна та розмовляла з ОСОБА_2. Вийшовши на вулицю, він побачив, що ОСОБА_1 сів на велосипед та поїхав в бік вулиці Івана Минайленко. Він із ОСОБА_2 пішли до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, де були у приміщенні чергової частини та писали заяву та пояснення.

Змістом протоколу огляду місця події від 10.12.2012 року, відповідно до якого в поштовій скриньці домоволодіння АДРЕСА_3 10.12.2012 року було виявлено мобільний телефон в корпусі чорного кольору, ан місцезнаходження телефону вказав ОСОБА_1 (а. 33-36 матеріалів досудового розслідування к/п №12012220500000006).

Висновком судово-медичної експертизи №5978-ая/12від 26.11.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мали місце численні крововиливи та синці на обличчі, які утворились від дії тупих твердих предметів, та не виключено, що могли бути спричиненні у строк та при обставинах, зазначених потерпілою. За ступенем тяжкості це є легкими тілесними ушкодженнями (а. 56 матеріалів досудового розслідування к/п №12012220500000006).

Змістом протоколу слідчого експерименту від 19.02.2013 року, в ході проведення якого ОСОБА_2 показала у конкретній обстановці, яким чином (механізм) 10.12.2012 року їй було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_1 (а. 78-83 матеріалів досудового розслідування к/п №12012220500000006).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №519-ая/13 від 19.02.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 мало місце крововиливи в правій підочній області, крововилив в правій скуловій області, два внутрішньошкірних крововиливи в лівій підочній області, два внутрішньошкірних крововиливи області лівої брові, кроподтік та дві садни на верхній губі, крововиливи області в області підборіддя справо. Дані ушкодження утворились в результаті неодноразової дії (ударів) тупого твердого предмету, які не залишили своїх індивідуальних ознаків, та які могли бути спричинені у строк, зазначений в постанові зі слів потерпілої ОСОБА_2 За ступенем тяжкості це є легким тілесним ушкодженням. Виникнення вищезазначених тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 за своїм характером, локалізацією та механізмом утворення відповідає обставинам його спричинення, на які посилається потерпіла ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту 19.02.2013 року (а. 76, 77 матеріалів досудового розслідування к/п №12012220500000006).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування ОСОБА_1 були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчать відповідні розписки обвинуваченого та не заперечується останнім.

Щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.125, ч.1 ст. 185 КК України, за фактами умисного заподіяння 08.02.2013 року легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та таємного викрадення майна ОСОБА_3 27.05.2013 року, то обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у цих злочинах визнав повністю та пояснив, що скоїв їх при вищезазначених обставинах. Висновки судово-медичної експертизи №1644-ая/13 від 12.06.2013 року ОСОБА_1 не оспорював.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та потерпіла.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів, передбачених ч. 1 ст.125, ч.1 ст. 185 КК України, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування та даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Окрім повного визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.125, ч.1 ст. 185 КК України, за фактами умисного заподіяння 08.02.2013 року легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та таємного викрадення майна ОСОБА_3 27.05.2013 року підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами:

- висновком судово-медичної експертизи №1644-ая/13 від 12.06.2013 року, згідно якого у ОСОБА_2 мав місце кровопотік на лівій верхній кінцівці. Відповідне ушкодження утворилося в результаті дії тупого твердого предмету, який не залишив своїх індивідуальних ознаків, за механізмом ударо-стислення, та, враховуючи морфологічні ознаки, могло бути спричинено у строк, зазначений потерпілою ОСОБА_2 За ступенем тяжкості це є легким тілесним ушкодженням (а. 23 матеріалів досудового розслідування к/п №12013220500000835);

- змістом протоколу огляду місця події (а. 40-42 матеріалів досудового розслідування к/п №12013220500000835);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання, відповідно до змісту якого потерпілий ОСОБА_3 опізнав ОСОБА_1 як особу, що 27.05.2013 року таємно викрала з належного йому автомобілю його особисті грошові кошти у сумі 450,00 грн. (а. 53-55 матеріалів досудового розслідування к/п №12013220500000835);

- змістом протоколу слідчого експерименту від 17.07.2013 року, в ході проведення якого ОСОБА_1 показала у конкретній обстановці, яким чином 27.05.2013 року він здійснив крадіжку грошових коштів у сумі 450,00 грн. у ОСОБА_3 в належному останньому автомобілі (а. 72-75 матеріалів досудового розслідування к/п №12013220500000835).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування ОСОБА_1 були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчать відповідні розписки обвинуваченого та не заперечується останнім.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною, його дії кваліфіковано правильно. Дії обвинуваченого суд кваліфікує:

- за фактами заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 10.12.2012 року та 08.02.2013 року - за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження;

- за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 13.11.2012 року - за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;

- за фактом викрадення 27.05.2013 року майна ОСОБА_3 - за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, повторно.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєних злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 11.2008 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом алкогольної залежності, розлучений, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується негативно.

При визначенні покарання за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 КК України, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання, з урахуванням вищезазначених обставин, у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України.

При цьому, суд приходить до висновку, що цілі покарання ОСОБА_1 можуть бути досягнуті без його ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, але зі звільненням його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та покладенням на обвинуваченого обов'язків передбачених ч. ч. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_3, з огляду на його визнання обвинуваченим та його доведеності, необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування матеріальної шкоди 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався, клопотань про його обрання стороною обвинувачення не заявлялось.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 125 КК України у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт;

- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування матеріальної шкоди 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» повернути законному володільцю ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь