Вирок № 33462879, 12.09.2013, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 110/3713/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Шевченко О.В.

при секретарі - Пошивай Н.В.

за участю сторони обвинувачення

прокурора Красноперекопської міжрайонної прокуратури - Шевцової Л.О.

потерпілого ОСОБА_2

сторони захисту - обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноперекопськ АРК кримінальне провадження № 12013130300001389 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Джизак Сирдарьїнської області Узбекістану, узбека, особа без громадянства, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, утриманців не маючого, інвалідність відсутня, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, раніш судимого:

17.10.1995 р. Красноперекопським міськрайонним судом за ч.2 ст. 140 КК України (1960 року) до 2 р.6 м. позбавлення волі,

- 27.03.1998 року Красноперекопським міськрайонним судом за ч.3 ст. 206 КК України (1960 року) до 4 р. позбавлення волі, звільнений 17.12.2001 року по відбуттю строку покарання

- 11.10.2004 року Красноперекопським міськрайонним судом за ч.2 ст. 186 КК України до 4 р. 6 м позбавлення волі, звільнений 26.10.2007 року УДО на 1 р. 2 міс. 15 днів

- 06.02.2010 року Красноперекопським міськрайонним судом за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 06.02.2012 року по відбуттю покарання

- 12.08.2013 року Красноперекопським міськрайонним судом за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України до 3 р. 6 м. позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України на 3 р. (вирок не набрав чинності).

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 01.08.2013 року о 15.15 год., знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2, побачив біля під'їзду №2 зазначеного вище будинку мопед «Дельта» червоного кольору моделі FX 50 QN-B, що належить ОСОБА_2, вартістю 3000 грн., побачивши який, у нього виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно. Реалізуючи раптово виниклий умисел ОСОБА_3 з корисливих мотивів і з метою звернення викраденого майна в свою користь підійшов до вказаного мопеду «Дельта», заднє колесо якого зафіксоване тросом, відтягнув мопед з вказаного двору у сусідський двір будинку №3/4 по вул.Ломоносова у м.Красноперекопськ АР Крим де за допомогою кусачок перекусив трос фіксації заднього колеса та намагався відкрити замок запалювання, чим незаконно заволоділи ним, та в подальшому розпорядився вказаним мопедом на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3000 гривень.

Суд вважає, що вказані дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, цивільний позов визнав повністю, підтвердив вчинення ним злочину при викладених вище обставинах. Просить не позбавляти його волі, взяти до уваги, що він щиро розкаюється у вчиненому, здійснене буде для нього уроком. Пояснив, що дійсно 01.08.2013 року о 15.15 год., він знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2, побачив біля під'їзду №2 зазначеного вище будинку мопед «Дельта» червоного кольору, вирішив покататись, став його та щити. Він побачив, що заднє колесо мопеду було замкнуто тросом. Трос він перекусив, пошкодивши його. Поки тягнув мопед пошкодив заднє колесо. Також пошкодив замки запалювання, замок на бензобаку та ще один замок, а також коли кинув мопед розбились дзеркала.

Показання обвинуваченого узгоджуються з викладеними в обвинувальному акті обставинами і не викликають сумнівів в їх істинності.

Потерпілий ОСОБА_2, пояснив, що йому на праві власності належить мопед «Дельта» червоного кольору моделі FX 50 QN-B. 01.08.2013 року він залишив свій мопед у дворі будинку в якому проживає, замкнув заднє колесо мопеду. Коли повернувся то побачив, що мопеду не має. Він пішов шукати, подзвонив до міліції. Через деякий час мопед та порушника знайшли. Мопед було поламано, а саме три замка, розбиті дзеркала, тросик для замка пошкоджений, колесо заднє. На поновлення пошкодженого він витратив 700 грн. Крім того завданим злочином йому завдано моральну шкоду яку він оцінює в сумі 500 грн., оскільки він хворіє, дуже переживав із-за того, що в нього забрали мопед та пошкодило його.

Суд, відповідно до положення ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в межах пред'явленого обвинувачення і обмежив обсяг досліджуваних доказів допитом обвинувачених, потерпілого, дослідженням письмових доказів та характеризуючих обвинувачених даних.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніш судимий, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, має на утриманні одну неповнолітню дитину, те що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Так згідно ст. 12 КК України скоєний злочин за ч 2 ст. 289 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає згідно зі ст. 66 КК України щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні одної дитини.

Обставин які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Санкція ст.. 289 ч.2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна.

Суд, враховуючи тяжкість злочину, хоча скоєнно і тяжкий злочин, але тяжких наслідків від злочину не настало, обставини що пом'якшують покарання, а саме визнання вини і щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, на утриманні має одну неповнолітню дитину, думку потерпілого, який не наполягає на суворій мірі покарання і залишає це питання на розсуд суду, враховуючи, також, що на момент винесення вироку є такий що не набрав чинності вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2013 року за яким ОСОБА_3 визнано винним по ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України із зстосуванням ст. 75 КК України, що свідчить про стійке внутрішнє небажання ОСОБА_3 встати на шлях виправлення. вважає за можливе призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, застосувавши ст. 69 КК України.

Епізоди злочинної діяльності вчинені ОСОБА_3 до постановлення вироку Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2013 року., що передбачає призначення покарання відповідно до положень ч.4 ст.70 КК України.

Однак, оскільки вироком Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2013р. ОСОБА_3 було засуджено за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України із застосуванням ст.75, 75 КК України, а за даною справою суд прийшов до висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, яке необхідно відбувати реально, складання чи поглинення призначених покарань відповідно до ч.4 ст.70 КК України не допустимо. Кожний вирок та, відповідно призначене ним покарання, підлягають самостійному виконанню.

Крім того вуд вважає, що відсутні підстави для застосування додаткового покарання за ч.2 ст.289 КК України у вигляді конфіскації всього особистого належного йому майна, оскільки не встановлено, що ОСОБА_3 мав умисел на сконання злочину з корисливим мотивом.

Призначаючи ОСОБА_3 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що це покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

У зв'язку з тим, що обвинуваченому під час досудового розслідування запобіжний захід обирався слідчим суддею ( а.с.77) у вигляді особистого зобов'язання, а суд дійшов висновку про призначення покарання пов'язаного із позбавленням волі, суд вважає за необхідне змінити ОСОБА_3 запобіжний захід із особистого зобов'язання на тримання під вартою, взяв його під варт в залі суду, скасувавши запобіжних захід у вигляді особистого зобов'язання.

Згідно з ч.1, 3 ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє позивача права пред'являти той же позов у кримінальній справі.

У зв'язку з пошкодженням ОСОБА_3 належного ОСОБА_2 мопеду, останній зазнав збитків, які складаються з суми, яка ним сплачена за придбання нових речей для ремонту мопеду та витрат на роботу по заміни пошкоджених деталів.

З наданих потерпілим, на підтвердження завдання матеріального шкоди, доказів, а саме накладної вбачається, що сума матеріальної шкоди підтверджується на суму 500 грн. (а.с.34 кримінального провадження). Потерпілий у судовому засідання просив задовольнити позову на суму 700 грн., а саме також врахувати витрати на роботу 200 грн.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог частини 2 цієї ж статті збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином суд вважає, що сума яка підлягає відшкодування складає - 500 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 цієї статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з поясненнями ОСОБА_2 вбачається, що завдану йому противоправними діями ОСОБА_3 моральну шкоду він оцінює в сумі 500 грн., оскільки він, являється інвалідом 2 групи по захворювання серця, переніс два інфаркти та 1 інсульт до скоєного злочину, він нервував із-за втрати своєї власності, а потім із-за того, що займався поновленням пошкодженого мопеду.

Таким чином суд визначає суму моральної шкоди знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду і вона підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого у розмірі 500 грн..

Визначаючи саме такий розмір у відшкодування моральної шкоди, суд виходить із принципу розумності та справедливості, майнового стану обвинуваченого та потерпілого.

Процесуальні витрати за проведення судової дактілоскопичної експертизи слід стягнути з обвинуваченого на користь держави у загальній сумі 195,60 грн..

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно рахувати з 12.09.2013 року, з моменту зміни щодо нього запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою.

Арешт на майно обвинуваченого органами досудового розслідування не накладався.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд-

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк три роки шість місяців без конфіскації всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 змінити, скасувавши запобіжних захід у вигляді особистого зобов'язання.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу обрати тримання під вартою.

Взяти ОСОБА_3 під варту в залі суду.

Строк триманні під вартою рахувати з моменту взяття під варту з 12 вересня 2013 року.

Призначене покарання, а також покарання, призначене вироком Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2013 р. підлягають самостійному виконанню.

Речовий доказ - мопед «Дельта» червоного кольору моделі FX 50 QN-B, передати за належністю власнику ОСОБА_2

Речові докази - фрагмент дзеркала заднього виду, кусачки, трос із фрагментом замка які здані за квитанцією №537 від 26.08.2013 року у камеру схову речових доказів Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АР Крим, - повернути власнику ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Джизак Сирдарьїнської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, на користь держави (державний бюджет): код ЄДРПОУ 38040558, р/р 31114115700002, МФО 824026, банк одержувач УДКСУ в м.Сімферополі АР Крим (м.Сімферополь) 24060300 процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у сумі 195,60 грн..

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Джизак Сирдарьїнської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Ялтушків Барського району вінницької області у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 500 грн. і у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 500 грн., а всього 1000 грн. В інший частині позову відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга, у порядку передбаченому ст. ст. 394-395 КПК України, до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим, протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: О. В. Шевченко