Постанова № 33461123, 03.09.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа № 823/2777/13-а

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Паламар П.Г.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення простроченої заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5766 грн. 44 коп.

Справа розглянута в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку скороченого провадження та подав свої заперечення проти позову. В наведених запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем незаконно прийнято вимогу про сплату недоїмки за 2013 рік, оскільки відповідач самостійно не обчислював та не подавав звітність до позивача за 2013 рік. Крім того, відповідач вважає, що непрямими методами провести перевірку та нарахувати самостійно зобов'язання позивач не може відповідно до норм п. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, так як не існує порядку проведення таких перевірок. З урахуванням наведеного, а також сплати ним заборгованості в сумі 1194 грн. 03 коп., просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік та за І квартал 2013 року у сумі 5766 грн. 44 коп., яку позивач просить стягнути на його користь.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010р. (далі по тексту - Закон № 2464), що набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно статті 4 Закону № 2464 є, зокрема:

1) роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) тощо;

2) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

3) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Статусу платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначені вище суб'єкти господарювання набувають з дня взяття їх на облік Пенсійним фондом, зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

З дня набрання чинності Законом № 2464 платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Судом встановлено, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт господарювання, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області як платник єдиного внеску.

З огляду на викладені вище норми Закону № 2464 відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний, зокрема:

-своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

-вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

-подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики тощо.

Так, згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники-роботодавці, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників - роботодавців - фізичних осіб-підприємців, які використовують працю інших осіб, та фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - календарний рік.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

Судом встановлено, що грошові кошти в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік та за перший квартал 2013 року відповідач в установлені статтею 9 Закону № 2464 строки в повному обсязі не перерахував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України за відповідний період в розмірі 5766 грн. 44 коп.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, в тому числі обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, визнається недоїмкою.

Вимога про сплату боргу по страхових внесках № Ф-965 від 30.04.2013 року направлена відповідачу та отримана особисто 14.05.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач частково сплатив заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1194 грн. 03 коп., що підтверджується відомостями, які містяться у картці особового рахунку відповідача. Таким чином, несплаченою залишилась заборгованість в сумі 4 572 грн. 41 коп.

Оскільки право територіального органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення з платників несплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено п. 7 ч. 1 ст. 13 та ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, та приймаючи до уваги часткову сплату заборгованості відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4 572 грн. 41 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 161, 163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код 37908064, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4 572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 41 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар