Ухвала суду № 33460351, 20.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Саржевська І.В.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду від 16 липня 2013 року у справі за позовом кредитної спілки «Схід» до ОСОБА_1, третя особа: відділ державної виконавчої служби Краснолиманського міського управління юстиції - про стягнення заборгованості по процентах за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернулась відповідачка ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким з неї на користь кредитної спілки було стягнуто 16 594 грн. 60 коп. у відшкодування заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Суд першої інстанції виходив з того, що 31 грудня 2009 року сторони уклали кредитний договір, за яким відповідачка отримала від кредитної спілки кредит у сумі 9 500 грн. зі строком погашення до 31 грудня 2010 року.

Оскільки вона неналежним чином виконувала свої обов»язки за цим договором, утворилась заборгованість, яка за рішенням суду першої інстанції була стягнута у солідарному порядку з позичальниці та двох її поручителів.

На час звернення позивача до суду вказане судове рішення ще не виконане, ті кошти, що надходять, у відповідності до вимог ст.534 ЦК України зараховуються перш за все в рахунок витрат кредитора, пов»язаних з одержанням виконання, потім - в рахунок процентів та неустойки, а насамкінець - в рахунок основної суми боргу.

Суд встановив, що основна сума боргу, тобто безпосередньо кредит у сумі 9 500 грн. ще не погашений, тому стягнув з відповідачки проценти за користування цими коштами за період з 04 лютого 2011 року по час звернення спілки до суду з даним позовом - по 08 квітня 2013 року.

В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати та відмовити кредитній спілці у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду є незаконним, таким, що не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд першої інстанції неправильно визначився з тими правовідносинами, що виникли між сторонами у справі та неправильно застосував матеріальний закон, а саме: ст.534 ЦК України.

Апелянтка вважає, що вказана правова норма регулює відносини, що виникли між боржником та кредитором під час виконання зобов»язань за кредитним договором, а не ті відносини, що виникли після передачі рішення суду на виконання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

З матеріалів справи вбачається, що сторони 31 грудня 2009 року уклали кредитний договір, за яким відповідачка отримала кредитні кошти у сумі 9 500 грн. строком на один рік (а.с.6).

Оскільки позичальниця неналежним чином виконувала свої обов»язки за договором, утворилась заборгованість, яка рішенням Краснолиманського міського суду від 19 вересня 2011 року була стягнута солідарно з ОСОБА_1 та двох поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у загальній сумі 26 385 грн. 38 коп., у тому числі: сума основного боргу - 9 500 грн., заборгованість по відсотках - 6 796 грн. 59 коп. та штрафні санкції по договору - 10 088 грн. 79 коп. (а.с.4).

З укладеного сторонами кредитного договору вбачається, що він діє до повного виконання зобов»язання позичальником - п.5.1 договору.

Крім того, пунктом 3.4 договору встановлено, що базою нарахування процентів є залишок заборгованості по основній сумі кредиту на день розрахунку.

Апеляційний суд вважає, що за таких обставин вимоги кредитної установи про стягнення встановлених кредитним договором відсотків за користування позичальницею кредитними коштами є підставним, оскільки сума кредиту - 9 500 грн. - ОСОБА_1 на день звернення з даним позовом до суду погашена не була.

Усі інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краснолиманського міського суду від 16 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: