Ухвала суду № 33460347, 30.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Ариничева С.А.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на рішення Єнакіївського міського суду від 11 червня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся представник банку з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були частково задоволені позовні вимоги товариства: суд стягнув з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 234 810 грн. 95 коп. та судові витрати.

В іншій частині вимог позивачеві було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що 07 липня 2008 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з банком кредитний договір, за яким отримала кредитні кошти у сумі 35 000 грн. під 33% річних строком до 07 січня 2010 року.

Поручителем за цим договором виступив відповідач ОСОБА_2, з яким банком у той же день був укладений договір поруки.

Оскільки позичальниця не виконувала у встановленому кредитним договором порядку свої обов»язки за цим договором, утворилась заборгованість за кредитом у сумі 31 900 грн. 32 коп., строкова заборгованість по процентах у сумі 760 грн. 30 коп., прострочена заборгованість по сплаті процентів у сумі 47 371 грн. 48 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у сумі 135 458 грн. 05 коп., 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків у сумі 6 870 грн. 76 коп. та інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків у сумі 12 450 грн. 04 коп., які суд стягнув з позичальниці ОСОБА_1.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні вимог стосовно поручителя ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що банком був пропущений встановлений законом строк, протягом якого кредитна установа має право звернутись зі своїми вимогами до поручителя за кредитним договором.

В апеляційній скарзі представник банку просить рішення суду скасувати в частині відмови у позові до поручителя ОСОБА_2 та в цій частині вимог також задовольнити позов банку, оскільки вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про пропуск банком строку позовної давності для звернення з вимогами до поручителя за кредитним договором.

Апелянт вважає, що договір поруки є дійсним до тих пір, поки не буде фактично сплачена уся сума заборгованості за кредитним договором, при цьому, банк не обмежений строком дії кредитного договору.

Відповідачка ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення суду не подавала.

Заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про часткове задоволення позовних вимог товариства.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційної скарги про те, що право вимоги до поручителя у кредитної установи не обмежені строком дії кредитного договору, оскільки такі твердження апелянта не ґрунтуються на законі.

Відмовляючи товариству у задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2, суд першої інстанції ретельно дослідив це питання та зробив обгрутований, з посиланням за діюче законодавство, висновок про те, що банком безпідставно був пропущений строк для звернення зі своїми вимогами до ОСОБА_2 як до поручителя за кредитним договором.

Такий висновок суду першої інстанції апелянт не спростував, ніяких законних доводів з цього приводу, окрім своїх розміркувань, до апеляційного суду не надав, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БТА Банк» відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: