Рішення № 33460006, 18.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 41 Головуючий у 1 інстанції Здоровиця О.В.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Козаку І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду від 30 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Артемівська міська рада, відділ Держкомзему в м. Артемівську, комунальне підприємство «Артемівське БТІ» - про усунення перешкод у праві користування дорогою та заборону користування проїздом для особистого автотранспорту,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким їй було відмовлено у задоволенні її позовних вимог.

Суд першої інстанції виходив з того, що проїзд між будинками АДРЕСА_2 та 46 по вул. Маріупольській, у яких проживають сторони, є дорогою загального користування та належить до земель комунальної власності, тому заборонити будь-якій із сторін користуватись цією дорогою немає підстав.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вважає, що рішення суду є незаконним, таким, що ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що відповідач перешкоджає їй вільно користуватись своїм гаражем, іншими надвірними спорудами, бо перекриває своїми вантажними автомобілями вхід до цих її споруд, а також до її вхідних дверей. Відповідач влаштував на цій земельній ділянці стоянку для своїх вантажних автомобілів.

Суд не викликав до суду власницю будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3, для проходу до будинку якої і був зроблений цей під»їзд, та не врахував, що відповідач безпосередньо порушує і її права, тому ОСОБА_3 повинна бути учасником цього процесу.

Суд першої інстанції помилково вказав у своєму рішенні, що спірна земля є проїздом між їхніми будинками, тоді як насправді це тупиковий під»їзд до будинку АДРЕСА_1.

Судом також не враховано, що відповідач має свій окремий під»їзд та в»їзд до свого двору з іншої сторони подвір»я між його домоволодінням та будинком № 48-а, однак безпідставно користується спірним під»їздом до будинку АДРЕСА_1, тоді як цей під»їзд був облаштований тільки для користування мешканців будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, про що вказано у довідці КП «Артемівське БТІ».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивачки не ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі є сусідами: позивачка проживає у будинку АДРЕСА_2, який вона придбала за договором купівлі-продажу від 31 травня 2007 року (а.с.6), а відповідач ОСОБА_4 проживає у сусідньому будинку АДРЕСА_3, який він купив за договором купівлі-продажу від 14 вересня 1996 року (а.с.46).

Судом першої інстанції було встановлено, що між цими двома домоволодіннями є тупиковий проїзд до будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 Цим же проїздом користується і позивачка ОСОБА_1, бо це є єдиний вхід на її подвір»я, до її будинку та господарських споруд.

Однак цей проїзд облаштований на землях комунальної власності, жодній із сторін не передавався на праві власності чи оренди, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачці у задоволенні її вимог.

На а.с.72 міститься відповідь ОСОБА_2І на його звернення до КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації», з якої вбачається, що спірний проїзд стосується тільки будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, а його земельна ділянка має окремий в»їзд з боку будинку № 48-а.

Однак вказаний лист не є правовстановлюючим документом, а ніяких належних та допустимих доказів на підтвердження виключно свого права користування цим проїздом (а також мешканців будинку АДРЕСА_1), наприклад, рішення міської ради про передачу спірної земельної ділянки у загальне користування мешканців тільки цих двох будинків - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, позивачка до суду не надала.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апелянтки про те, що відповідач, коли використовує спірний проїзд як стоянку для своїх вантажних автомобілів, вчиняє їй перешкоди у користуванні будинком та господарськими спорудами, бо вона не може ані підійти до свого будинку, ані під»їхати своїм легковим автомобілем, оскільки з позовом про усунення перешкод у користуванні будинком ОСОБА_1 до суду не зверталась.

Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційної скарги про те, що відповідач своїми діями також порушує права власниці будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3, оскільки вказана особа з будь-якими вимогами до суду не зверталась, право на представлення у суді її інтересів ОСОБА_1 не надавала.

Усі інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають та висновків суду не спростовують, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду від 30 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: