Ухвала суду № 33459279, 16.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Пруднікова Г.М.

Доповідач: суддя Ткачук С.С.

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осипчук О.В.,

суддів Смєлік С.Г., Ткачук С.С.,

при секретарі Трибраті О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2013 року задоволені позовні вимоги ПАТ «Державний Ощадний банк України» і стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 113590,37грн., вирішено питання судових витрат.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги банку через невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, укладеним з банком 05.12.2007р.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачем принесена апеляційна скарга, де він просить скасувати рішення суду та прийняти нове по суті позову.

Доводами скарги зазначено, що за його позовом судом визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом за зверненням банку, таким, що не підлягає виконанню. Рішення є незаконним, бо різниця в сумах, що фігурує у справі є величиною нарахованих санкцій за час вчинення виконавчого напису до подання позову до суду. Вважає не можливим двічі одночасно розглядати справи пов'язані одним правопорушенням. За ст.61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одно і теж правопорушення.

Апелянт в судове засідання не з'явився, але про час розгляду справи був повідомлений телеграмою, зареєстрованою у журналі телефонограм за №332.

Представник банку просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, пояснив, що після закінчення виконавчого провадження автомобіль було повергнуто відповідачу і до цього часу перебуває у нього.

Апеляційний суд визнає, що скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції визнано встановленим, що сторонами 05.12.2007р. укладено кредитний договір, згідно якого позивачу надано кредит у сумі 99900грн., строком на 72 місяця зі сплатою 18% річних. Згідно даних витягу з особистого рахунку позичальника, основний борг ним був сплачений в останній раз 25.09.2008р., а проценти по кредитному договору - 03.08.2010р.

Відповідач не виконує своїх зобов'язань, а тому відповідно до ст. 1049 ч.1 ЦК України вимоги банку є обґрунтованими.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які відповідають обставинам встановленим судом першої інстанції та представленим в матеріалах справи доказам.

Судом першої інстанції правильно визначений характер правовідносин і застосував норми матеріального закону, які регулюють кредитні правовідносини.

Стягнення судом заборгованості за кредитним договором не є подвійною відповідальністю позичальника перед банком. Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції вже 20.08.2012 виконавче провадження за виконавчим написом, виданим приватним нотаріусом, було закінчено і автомобіль повернуто відповідачу.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, але судовий збір не сплатив припускаючи, що за Законом України «Про захист прав споживачів» він звільняється від сплати судового збору при зверненні до суду. Питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від оплати судового збору через матеріальний стан не порушував.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 567грн.95коп. несплачений при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.121,295, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 08 квітня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 567грн.95коп. несплачений при подачі апеляційної скарги, за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31212206780004, одержувач державний бюджет м. Донецька, Ворошиловський район, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, банк ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: