Ухвала суду № 33458465, 30.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Сватіков А.В.

Категорія 37 Доповідач Янчук Т.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М..

суддів: Кіянової С.В., Янчук Т.О.

при секретарі Люліній Я.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 25 січня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту

Встановив:

Рішенням Калінінського районного суду м.Донецька від 25 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають доказам по справі, не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 За життя спадкодавець13.08.2004 року заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 В подальшому позивачем 20.09.2008 року на випадок своєї смерті зроблено нове розпорядження, відповідно до якого він заповідав належну йому квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 Враховуючи те, що кожний новий заповіт скасовує попередній , заповіт складений 20.08.2008 року, відповідає діючому законодавству, підстави для визнання його недійсним відсутні, тому суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволені позову. Судом враховано надані докази по справі, в тому числі показання свідків, та дійшов до висновку, що позивачі не довели в судовому засіданні, що спадкодавець на момент укладення заповіту не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

В судовому засіданні позивачка, представник позивачки підтримали доводи апеляційної скарги, відповідачка та її представник просила скаргу відхилити.

Третя особа в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідача, доводи сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина за заповітом, спадкоємцем за останнім заповітом є відповідачка. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачки про визнання заповіту недійсним, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позов про недійсність заповіту позивачкою не доведений, такий висновок суду ґрунтується на нормах матеріального права, відповідає доказам по справі.

Заповіт як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

З матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2008 року ОСОБА_4 уклав заповіт, відповідно до якого належну йому двокімнатну квартируАДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2

Згідно матеріалів справи вбачається, що приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3при посвідченні оспорюваного заповіту було дотримано вимоги чинного законодавства, зокрема, ст. 207 ЦК України та Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України N 18/5 від 14 червня 1994 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Однак, в ході судового розгляду не було здобуто доказів та позивачем не доведено, що заповідач ОСОБА_4 в момент складання заповіту 20.08.2008 року не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними.

Опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, посилались на те, що спадкодавець зловживав спиртними напоями, страждав на алкоголізм . Натомість свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили, що спадкодавець за життя був в нормальному стані, відповідачка допомагала йому за життя по господарству покупала продукти, доглядала за ним.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні з приводу неврологічних захворювань не перебував; а також не перебував на наркологічному обліку в Донецькому обласному наркологічному диспансері. ( а.с.66-88).

Доводи апеляційної скарги позивачів про те , що волевиявлення спадкодавця на укладення заповіту не було вільним та не відповідало його волі,спростовуються зазначеними доказами по справі, є непереконливими, висновки суду вони не спростовують.

Доводи апеляційної скарги, щодо не призначення судом посмертної психіатричної експертизи, перевірено , як вбачається із матеріалів справи відповідного письмового клопотання не заявлялося, із журналів судового засідання не вбачається також і усного клопотання щодо призначення такої експертизи, тому вони є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК.України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Доводи апеляційної скарги позивачів щодо неврахування судом психічного стану спадкодавця, зловживання ним спиртними напоями тощо висновки суду не спростовують, вони були предметом дослідження суду першої інстанції, в судовому засіданні позивачі не довели належними доказами, що на момент вчинення правочину спадкодавець не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують, підстав для задоволення апеляційної скарги суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ,313-316 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м.Донецька від 25 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді