Рішення № 33458313, 26.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Соловйов О.Л.

Категорія 57 Доповідач Мальцева Є.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Мальцевої Є.Є., Сорока Г.П.,

при секретарі - Макаровій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Західна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

21 грудня 2011 року представник ЖКП «Домовик -2» звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території. В процесі розгляду справи, на підставі ухвали суду від 05.11.2012 року позивача у справі - ЖКП «Домовик-2» замінено його правонаступником - КП « КК «Західна». На підставі уточнених позовних вимог КП «КК «Західна» просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2009 року по 01.06.2012 рік у розмірі 5 198 грн. 60 коп, а також витрати по сплаті судового збору.

На мотивування своїх вимог посилався на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «КК»Західна», яка є правонаступником ЖКП «Домовик-2» відповідно до рішення Маріупольської міської ради від 26 червня 2012 року. В квартирі № 33 даного будинку мешкають відповідачі. З 01.01.2009 року відповідачі не оплачують послуг з утримання будинку та прибудинкової території. За період з 01.06.2009 року по 01.06.2012 рік утворилася заборгованість у розмірі 5 198 грн 60 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 грудня 2012 позов Комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Західна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території - задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Західна» заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5 198 грн 60 коп.

Стягнуто в дольовому порядку з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 188 грн 20 коп..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, у задоволенні вимог відмовити. У скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, тому апеляційний суд, у відповідності з ч.2 ст.305 ЦПК України, розглянув справу у відсутність зазначених осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника позивача Пивоварової О.І., перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 вересня 1999 року належала в рівних долях відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті ОСОБА_8 відповідачка ОСОБА_2 отримала 25 грудня 2001 року свідоцтво про право на спадщину на 1\6 частку квартири, яка належала померлому.

Судом встановлено, не оспорюється сторонами, і підтверджується особовим рахунком, що відповідачі дійсно проживають і зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.

Квартира знаходилася на обслуговуванні ЖКП «Домовик-2». На підставі рішення Маріупольської міської ради від 26 червня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі КП «КК»Західна», яка утворена шляхом злиття ЖКП «Домовик-2», ЖКП «Домовик-3», ЖКП «Домовик-4», і є правонаступником ЖКП «Домовик-2».

Як вбачається з інформації по особистому рахунку НОМЕР_1, починаючи з 1 вересня 2009 року відповідачі не в повному обсязі оплачували витрати на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка відповідно до інформації по особистому рахунку НОМЕР_2 в період з 01.09.2009 року по 01.06.2012 року складає 5198,6 грв..

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі є співвласниками квартири, користуються даним житлом, однак не виконують своїх зобов»язань по оплаті витрат на утримання будинку, а тому, у відповідності з Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій і нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», заборгованість повинна бути стягнута з них в солідарному порядку.

Колегія суддів вважає, що висновок суду щодо наявності заборгованості та необхідності погашення цієї заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, але розмір заборгованості, визначений в судовому рішення, не відповідає фактичним обставинам справи.

ККП «ККЗахідна» надає відповідачам комунальні послуги, від яких відповідачі у встановленому законом порядку не відмовлялися.

Відповідно до ч.1,3 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо, акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами.

У матеріалах справи відсутні акти-претензії за період, коли утворилася заборгованість, складені та підписані у встановленому законом порядку. Акти про невиконання послуг позивачем у 2008 році, що містяться у маті ралах справи, не мають правового значення для висновків суду.

Відповідно до вимог ст.ст.322,382,384 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власникам квартири у багатоквартирному будинку належить на прав спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більш однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир. Будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони можуть визначатися виключно за договором (домовленістю сторін).

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов»язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Обов»язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 8 жовтня 1992 року, в редакції, яка діяла на момент виниклих правовідносин.

Таким чином, необхідність укладання договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов'язок, а не право сторін.

Проте, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Крім того, у статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення визначено перелік житлово-комунальних послуг, які поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Маріупольскої міської ради №212 від 18.06.2008 року затверджені тарифи на послуги по утриманню житла згідно з переліком послуг та розміру статей витрат по утриманню будинків.

Згідно ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників. Заборгованість власників квартир, яка пов'язана з утриманням будинку і оплатою комунальних послуг, стягується у безспірному порядку.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов»язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку при будинкову територію.

Згідно зі ст. 162 ЖК України та ст.20 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

У відповідності з п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45), власник квартири зобов»язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Позивачем в якості доказів послуг з утримання будинку по АДРЕСА_1 надані суду звіти по фактичним затратам на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2009 року по 30.09.3011 року .

Нормами Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено, що виконавець повинен щомісячно надавати акти щодо фактично наданих послуг споживачу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно виходив з того, що сторони перебували у фактичних договірних відносинах, оскільки будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі позивача, який надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Колегія суддів вважає, що оскільки власниками квартири є відповідачі, вони зобов»язані нести відповідальність за оплату послуг з утримання будинку і прибудинкової території. Тому суд першої інстанції правильно вирішив, що заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду про стягнення з відповідачів заборгованості на користь ККП КК «Західна» в визначеному судом розмірі і в солідарному порядку.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення є, крім іншого, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що за період 01.06.2009 року по 01.06.2012 року відповідачами була проведена частково оплата комунальних послуг. Позивачем не мотивоване виключення з розрахунку боргу такої суми оплати житлово-комунальних послуг, тому сума заборгованості відповідачів підлягає зменшенню на суму оплати послуг за цей період згідно наданої інформації руху коштів по особистому рахунку.

Зі справи також вбачається, що частка ОСОБА_2 після смерті її чоловіка ОСОБА_8 складає 1\3 частину квартири, такі обставини підтверджуються копією свідоцтва про право власності на житло.

Згідно зі ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення закону про солідарну відповідальність відповідачів перед позивачем, а тому рішення суду підлягає зміні.

Оскільки відповідачі є співвласниками квартири, то оплата заборгованості покладається на них у відповідності з їх частками в спільній власності, при цьому батьки несуть витрати за неповнолітню дитину.

З урахуванням встановленого та норм матеріального права, за період з 01 червня 2009 року по 01 червня 2012 року заборгованість становила - 3457,49 грв., а тому, з ОСОБА_2, як власниці 1/3 частини, слід стягнути 1152,5 грн, з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 з урахуванням частини, що припадає на їх неповнолітню дитину - по 864,37 грн з кожного, з ОСОБА_4 - 576,24 грн..

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів про надання послуг позивачем та про відсутність договору про надання послуг є безпідставними і не спростовують правильність висновків суду.

Посилання відповідача на неврахування судом пільги ОСОБА_2 «дитя війни» спростувається рішенням суду, яким відповідно значеній обставині визначені правовідносини, надана правова оцінка доказам і запереченням відповідачів.

Також не приймає до уваги колегія суддів посилання відповідача на факт укладання ним договору про надання послуг з утримання будинків і споруд від 21.01.2008 року із приватним підприємством «Тайс», і вважає його неспроможним, оскільки з договору неможливо визначитися, які саме послуги надає підприємство, за якими тарифами та розцінками, немає актів виконаних послуг, як передбачено договором.

Інші доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права , які є підставою для скасування рішення суду.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати на користь держави - судовий збір, відповідно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 07 грудня 2012 року змінити.

Стягнути на користь Комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Західна» заборгованість за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2009 року по 01 червня 2012 року з ОСОБА_2 в розмірі 1349,40 грн, з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1012,06 грн з кожного, з ОСОБА_4 в розмірі 674,70 грн, а всього на суму 4048,24 грн.

Стягнути на користь Комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Західна» судовий збір з ОСОБА_2 в розмірі 62,73 грн, з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 47,04 грн з кожного, з ОСОБА_4 в розмірі 31,36 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді :