Рішення № 33456848, 20.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Безрук Т.В.

Категорія 37 Доповідач Ткаченко Т.Б.

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого - Песоцької Л.І.,

Суддів - Ткаченко Т.Б., Попової С.А.

При секретарі - Макарової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 28 січня 2013 року,

В с т а н о в и л а:

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 28 січня 2013 року задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна.

Припинено право власності ОСОБА_2 на ? частину жилого будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_1 право власності на зазначену частку будинку та в порядку поділу вказаного будинку виділено їй в натурі будинок і стягнуто з неї на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 29452 грн., що внесені на депозитний рахунок суду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 60 грн. та на користь держави судовий збір 294 грн.52 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судового збору 13 грн.88 коп., судових витрат по оплаті за проведення будівельно-технічної експертизи 1000 грн.

Ухвалою Новоазовського районного суду Донецької області від 11 лютого 2013 року внесено виправлення у рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 28 січня 2013 року, а саме в абзаці шостому резолютивної частини вказаного рішення замість слів «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 13 грн.88 коп. зазначено «Стягнути з ОСОБА_1 на держави судовий збір в сумі 13 грн.88 коп.»

В решті зазначене судове рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині розподілу судових витрат, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального і процесуального права, позивачка ОСОБА_1 просить рішення суду в цій частині змінити, ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь у відшкодування судового збору 280 грн.64 коп., у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., судових витрат по оплаті за проведення будівельно-технічної експертизи 3800 грн., та в дохід держави судовий збір 13 грн.88 коп.

Зокрема зазначає, що спочатку звернулась з вимогами про визнання права власності на ? частку спадкового майна, а оскільки кожна із сторін отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку спадкового майна, вона змінила предмет і підставу позову, заявив позов про припинення права власності ОСОБА_2 на її частку в спільному майні.

Правильно встановив обставини справи та правильно вирішив справу, суд в наслідок помилки щодо визначення характеру спірних правовідносин і неправильного визначення правової норми, що регулюють їх, неправильно вирішив справу щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи справу і розподіляючи судові витрати, суд у порушення вимог ст.88 ЦПК України, виходив з загальної вартості спільного майна і стягнув їх пропорційно часткам кожного в спадковому майні.

Тому незаконно і безпідставно суд стягнув з ОСОБА_2 на її користь у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи лише 60 грн., тоді як вона понесла 120 грн., і з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір 294 грн.52 коп., а також з неї на користь ОСОБА_2 судовий збір 13 грн.88 коп. і 1000 грн. у відшкодування витрат ОСОБА_2 по оплаті будівельно-технічної експертизи.

Також безпідставно суд відмовив їй у стягненні з ОСОБА_2 у відшкодуванні витрат понесених по оплаті за будівельно-технічну експертизу, мотивуючи тим, що суд не використовував її висновки при ухваленні рішення.

З урахуванням того, що її позов повністю задоволений, відповідно до положень ст.88 ЦПК України, понесені нею витрати підлягають стягненню з відповідачки на її користь та в дохід держави недоплачений судовий збір 13 грн.88 коп.

Відповідно до ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи. ОСОБА_1 звернулась із заявою про розгляд справи у її відсутності, ОСОБА_2 із заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернулась.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, просив змінити рішення суду в частині розподілу судових витрат, заперечення представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_5, яка заперечувала проти зміни судового рішення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є власниками ? частини кожна жилого будинку з усіма побудовами подвір'я по АДРЕСА_1.

Згідно висновку повторної будівельно-технічної експертизи № 2-69/2012 року від 23 листопада 2012 року ринкова вартість будинку АДРЕСА_1 становить 58904 грн.

Відповідно до квитанцій ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суду грошову компенсацію за належну ОСОБА_2 частку в спадковому будинку в сумі 29452 грн.

Враховуючи положення ст.364 ЦК України та визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову ОСОБА_1, суд дійшов висновку про задоволення позову останньої.

Розподіляючи судові витрати між сторонами суд виходив з загальної вартості спільного спадкового майна і стягнув їх пропорційно до частки кожного в спадковому майні. Дійшов таким чином до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню 60 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та на користь держави судовий збір 294,52 грн.; з позивача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір 13,88 грн. з урахуванням сплачених нею 280 грн.64 коп. та на користь відповідача ОСОБА_2 ? частину понесених неї витрат за проведення повторної будівельно-технічної експертизи 1000 грн.

Оскільки висновок будівельно-технічних експертиз № 274 від 25 червня 2012 року судом не був використаний у якості доказу при ухваленні рішення, суд не вирішував питання про розподіл понесених витрат на їх оплату.

З таким висновком суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат між сторонами колегія суддів не може погодитись виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до редакції цієї статті, діючої на час звернення позивачки до суду з позовом, до втрат, пов'язаних з розглядом справи відносились також і витрати на інформаційно- технічне забезпечення.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як зазначено в абз.3 п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року при пред'явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 12 березня 2012 року звернулась із заявою про зменшення позовних вимог, просила залишити без розгляду її позов про визнання за нею права власності на ? частку спадкового майна, у тому числі і на ? частку будинку по АДРЕСА_1. Також просила в порядку поділу вказаного будинку, припинити право відповідачки на ? частку в спільному майні, визнав за нею право власності на цю частку (а.с.49-50).

Отже, право на спадкове майно ОСОБА_1 даним позовом не відшуковувала, а лише звернулась з вимогами про поділ спадкового майна, тому суд першої інстанції невірно дійшов висновку при визначенні розміру судового збору та його розподілу між сторонами, враховуючи загальну вартість спірного будинку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачкою ОСОБА_1 по даній справі понесенні судові витрати, а саме при зверненні з позовом сплачено судовий збір 280,64 грн. і 120 грн. витрат на інформаційно-технічний розгляд справи (а.с.2, 3), оплачено 3800 грн. (2100 грн. + 1700 грн.) за проведення будівельно-технічної експертизи (а.с.106, 107). Загальна сума понесених позивачкою судових витрат складає 4200 грн.64 коп.

Судові витрати ОСОБА_2, яка не заявляла позов, склали 2000 грн. по оплаті будівельно-технічної експертизи (а.с.120).

Як вбачається з висновку повторної будівельно-технічної експертизи від 23 листопада 2012 року ПП «Бюро судових експертиз» ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 складає 58904 грн.

На підставі п.а) ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в редакції, що діяла на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою - 26 жовтня 2011 року, із позовних заяв сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, розмір судового збору за звернення з позовом ОСОБА_1 до суду складає ? (58904 грн. х 1%) = 294 грн. 52 коп.

Враховуючи ті обставини, що рішенням Новоазовського суду Донецької області від 28 січня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено, колегія суддів, враховуючи положення ст.88 ЦПК України дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду в частині розподілу судових витрат, а саме відшкодування позивачці понесених та документально підтверджених судових витрат в повному обсязі та стягнення з відповідачки в дохід держави недосплаченої позивачкою суми судового збору в розмірі 13,88 грн.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 28 січня 2013 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на судовий збір 280 гривень 64 копійки, на інформаційно-технічне забезпечення 120 гривень, витрат по оплаті за проведення будівельно-технічної експертизи 3800 гривень та в дохід держави на розрахунковий рахунок 31212206780004, код бюджетної класифікації доходів: 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)», МФО 834016, Банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38033949, отримувач: державний бюджет м.Донецька Ворошиловський район, призначення платежу Апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь) судовий збір в розмірі 13 гривень 88 копійок.

В решті частини рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Л.І.Песоцька

Судді: Т.Б.Ткаченко

С.А.Попова