Рішення № 33456843, 20.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Ромахов В.І.

Категорія 24 Доповідач Ткаченко Т.Б.

Рішення

Іменем України

20 березня 2013 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Песоцької Л.І.

Суддів - Ткаченко Т.Б., Попової С.А.

При секретарі - Макарової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в особі Докучаєвського РЕМ, про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 26 грудня 2012 року,

Встановила:

В вересні 2012 року позивач звернулась до суду з даним позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», в особі Докучаєвського РЕМ, (далі ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго»), в якому просила визнати незаконними дії відповідача по відключенню її квартири від електричної мережі, стягнути з відповідача матеріальну шкоду на підставі договору про користування електричною енергією, а саме п'ятикратну вартість недоотриманої нею електричної енергії у сумі 3313 грн.65 коп., зарахувати на її особовий рахунок три квитанції за оплату послуг за надання електричної енергії на суму 23,40 грн. та 79,25 грн. від 26.01.2006 року та 374,40 грн. від 27.01.2006 року, а також у відшкодування моральної шкоди стягнути 2000 грн.

Посилалась на те, що з відповідачем має договірні відносини, регулярно сплачувала за спожиту електричну енергію, але три квитанції на суму 23,40 грн. та 79,25 грн. від 26.01.2006 року та 374,40 грн. від 27.01.2006 року не були зараховані на її особистий рахунок, внаслідок чого відповідач з 22.06.2012 року по 03.09.2012 року відключив її квартиру від мережі електропостачання. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просила задовольнити її вимоги.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 26 грудня 2012 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково.

Зобов'язано ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», в особі Докучаєвського РЕМ, зарахувати на особистий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 платежі за оплату спожитої електричної енергії на суму 23,40 грн. і 79,25 грн. від 26.01.2006 року та 374,40 грн. від 27.01.2006 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуюсь з рішенням суду в частині відмови у визнанні незаконними дій ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», в особі Докучаєвського РЕМ, по відключенню 22.06.2012 року від електричної мережі її квартири, відмови у задоволенні вимог про стягнення на її користь п'ятикратної вартості недопоставленої електричної енергії та у відшкодування моральної шкоди, позивачка просить рішення в цій частині скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її вимог щодо визнання неправомірними дій ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», в особі Докучаєвського РЕМ, по відключенню 22 червня 2012 року її квартири від електричної мережі та стягнути з відповідача на її користь п'ятикратну вартість недопоставленої електричної енергії. Позов про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема вказує, що відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження обставин на які послався, а саме факт оплати нею електричної енергії на неналежному платіжному документі, що виписаний енергопостачальником, і не надав доказів направлення належних платіжних документів позивачу для здійснення ним оплати. У зв'язку з чим дійшов необґрунтовано висновку щодо порушень з боку позивача п.22 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 ( з наступними змінами) (далі - ПКЕЕН ) та законність її відключення від мереж електропостачання, оскільки цим пунктом передбачено, що оплата електричної енергії може здійснюватися за розрахунковими книжками, платіжними документами, які виписуються енергопостачальником та карткою попередньої оплати.

Не дано належної оцінки і тим обставинам, що не заперечувалось і відповідачем, що при здійсненні відключення квартири не було дотримано порядку відключення, передбаченого п.27 ПКЕЕН, а саме можливість відключення на 30 день після отримання попередження про відключення. У даному випадку попередження надіслано більш ніж за 60 днів до відключення, в якому також не зазначено за який період утворився борг.

Не враховано судом, що оскільки між сторонами виник спір про борг, питання про його стягнення повинно було вирішуватися без відключення квартири від електричної мережі.

Зазначає, що відповідач повинен нести відповідальність за шкоду заподіяну споживачу або його майну, у розмірі передбаченому п.18 Договору, а заперечення представника відповідача що законодавством передбачений двократний розмір вартості недовідпущеної електроенергії не можливо приймати до уваги, оскільки відповідачу нічого не заважало у зв'язку зі змінами в законодавстві внести зміни до договору.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивачки, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати частково, ухвалити нове рішення про задоволення її позову в частині визнання дій ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», в особі Докучаєвського РЕМ, по відключенню від електричної мережі її квартири неправомірними та стягнути з відповідача на її користь п'ятикратну вартість недопоставленої електричної енергії, залишив позов про відшкодування моральної шкоди без розгляду, заперечення представника відповідача - Дорогокуплю Є.Г., який просив апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій по відключенню будинку позивачки від енергопостачання та стягнення вартості недовідпущеної електроенергії підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення, згідно ст. 214 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розділити між сторонами судові витрати та інше.

Положенням зазначених норм не відповідає рішення суду в частині відмови в задоволенні позовів про визнання дій відповідача по відключенню квартири позивачки від електропостачання незаконними та стягнення з відповідача на її користь вартості недовідпущеної електроенергії з наступних підстав.

Задовольняючи частко позовні вимоги суд дійшов висновку, що оскільки позивач, у порушення п.22 ПКЕЕН, зробила оплату не на платіжному документі, який виписав енергопостачальник, і ця оплата не була зарахована на її особистий рахунок, то відповідно до п.35 ПКЕЕН енергопостачальник мав право на відключення її квартири від електричної мережі, тому суд дійшов висновку, що дії відповідача є законними.

Оскільки суду надана інформація з банку, що позивач здійснювала в касі АБ «Ікар Банк» платежі на суму 23,40 грн., 79,25 грн. від 26.01.2006 року та 374,40 грн. від 27.01.2006 року (отримувач Докучаєвський РЕМ), суд дійшов висновку щодо зобов'язання відповідача зарахувати вище вказані квитанції на особистий рахунок позивача.

Але з висновком суду щодо правомірності дій відповідача по відключенню квартири позивачки від електропостачання та відсутності підстав для задоволення позову про відшкодування недопоставленої енергії повністю погодитись не можна.

Ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачає виключне споживання електроенергії на підставі договору.

Як вказано у ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці в тому числі є: незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

За положеннями ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено і це підтверджується матеріами справи, позивач ОСОБА_1 користується послугами ПАТ « ДТЕКДонецькобленерго» в особі Докучаєвського РЕМ по споживанню електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1 та має особистий рахунок НОМЕР_1.

7 грудня 2002 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Донецькобленерго» укладено договір на користування електричною енергію, згідно якого енергопостачальник узяв на себе обов'язок постачати споживачу електричну енергію, а остання зобов'язалась її своєчасно оплачувати (а.с.9).

Відповідно до листа начальника Докучаєвського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 19 липня 2012 року № 1502 вбачається, що станом на 1 квітня 2012 року за особовим рахунком, відкритим на ім'я позивачки малась заборгованість по сплаті за спожиту електроенергію в розмірі 358 грн.23 коп., оскільки деякі платежі здійснені позивачкою не надійшли на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації. Оскільки ОСОБА_1 не вжила ніяких дій щодо надання підтвердження факту сплати, остання 4 квітня 2012 року знову була попереджена про відключення, яке вона отримала 7 квітня 2012 року (а.с.12).

22 червня 2012 року представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» квартира позивачки була відключена від мережі енергопостачальника.

З повідомлення відповідача від 22 червня 2012 року вбачається, що припинена подача електроенергії до квартири позивачки та зазначена заборгованість у сумі 522 грн.76 коп. (а.с.13).

Пунктом 35 ПКЕЕН передбачено, що електропостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил.

Згідно п. 27 ПКЕЕН у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання електропостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення споживача від електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник маж право відключити споживача від електричної мережі.

Забороняється відключення споживача перед вихідними та святковими днями.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 надала до матеріалів справи копії квитанцій, з яких вбачається, що вона сплатила за спожиту електроенергію в період 26 і 27 січня 2006 року 23,40 грн.,79,25 грн. та 374,40 грн., всього 477 грн.05 коп. (а.с.6).

З пояснень представника відповідача в апеляційному суді вбачається, що крім вищезазначеної суми, іншої заборгованості у відповідачки на час відключення її будинку від мережі електропостачання не було.

Згідно листа ПАТ «ПРОФінБанк», який є правонаступником АБ «ІкарБанк» ОСОБА_1 було здійснено 26.01.2006 року в касу АБ «Ікар Банк» платежі на суму 102 грн.65 коп. та 27.01.2006 року на суму 374,40 грн., отримувач Докучаєвський РЕМ, розрахунковий рахунок 26035333440582 (а.с.37).

Згідно пояснень позивачки в апеляційному суді, що у зв'язку з отриманням в серпні 2010 року попередження про заборгованість по оплаті вона надала копії квитанцій про оплату, а при повторному попередженні про відключення в лютому 2012 року, надала відповідачу квитанції про здійснення банком операції на зазначені суми.

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо здійснення платежів на власноручно зробленому нею за допомогою комп'ютера бланку, позивачка пояснила, що до 2009 року відповідач не надавав бланки платіжного документу і вона неодноразово в 2006 році здійснювала оплату за спожиту електроенергію на бланках, які використала при оплаті спірних платежів 26 і 27 січня 2006 року.

З оглянутих в апеляційному суді квитанцій по сплаті ОСОБА_1 в травні, липні 2006 року за спожиту електроенергію 84 грн.24 коп., 9грн. 75 грн. і 9 грн.75 коп., оплату по яких представник відповідача не заперечував. З вказаних квитанцій вбачається, що платежі здійснені на таких же бланках, на яких зроблені нею спірні платежі.

Крім того, відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, про надання позивачу в січні 2006 року розрахункової книжки або платіжних документів, виписаних енергопостачальником.

Враховуючи те, що позивачка в січні 2006 року ці здійснила оплату за спожиту електроенергію 477 грн. 05 коп., на бланках квитанцій, по яких неодноразово здійснювала оплату, а доказів того, що відповідач надав їй для оплати розрахункову книжку, виписані ним платіжні документи або картку для попередньої оплати, по яким може бути здійснена оплата спожитої електроенергії, здійснила оплату на розрахунковий рахунок відповідача, що підтверджується банківською установою, надав відповідачу на підтвердження сплати вказаної суми квитанції, погодитися з правомірністю дій відповідача по відключенню квартири позивачки від електропостачання, та висновком суду першої інстанції про здійснення позивачкою платежів у порушення п.22 ПКЕЕН, неможливо. Крім того, відключення проведено у порушення ПКЕЕН перед вихідними днями, у п'ятницю, 22 червня 2012 року.

Отже колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно відключив позивачку від електропостачання у належну їй квартиру, та ще і перед вихідними днями.

У п.44 ПКЕЕН встановлено, що у разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії (пункт із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 4 від 11 січня 2006 року).

Виходячи з цього колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії слід задовольнити у розмірі двократної вартості, яка за період з 22 червня 2012 року по 3 вересня 2012 року складає 220 грн.50 коп. виходячи з наступного розрахунку: Кількість спожитої електроенергії в квартирі позивачки з 8 квітня 2011 року по 6 квітня 2012 року становить 1943 кВт (8175 - 6232) : 12 місяців = 161,91 кВт : 30 днів = 5,39 кВт на добу х 73 днів х 0,2802 х 2.

З доводами позивачки, що відповідач повинен нести відповідальність за припинення електропостачання у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної їй електричної енергії та з наведеним нею розрахунком недовідпущеної електроенергії, погодитись не можна, оскільки за п.п. 43-44, 46 ПКЕЕН енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Отже, на час порушення прав позивачки та припинення електропостачання до її квартири, законодавчо було встановлено відповідальність енергопостачальника у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електроенергії.

Крім того, позивачка провела розрахунок відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, яка застосовується при встановленні порушення споживачем ПКЕЕ.

Відповідно до положень ст.1167 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі, воно виникає там де заподіював шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

Згідно із ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Тобто відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та ПКЕЕН, які не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов'язання з постачання електричної енергії.

Відповідно до, п.5 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди у разі заподіяння такої небезпечною для життя і здоров'я продукцією у випадках, передбачених законом.

Ураховуючи те, що відсутні підстави для застосування вказаної норми до спірних правовідносин, суд дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.208 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

Отже, зазначене право позивачки передбачено при розгляді справи у суді першої інстанції.

Розгляд позовної заяви ОСОБА_1 закінчено ухваленням 26 грудня 2012 року рішення Волноваським районним судом Донецької області, яким відмовлено у задоволені позову про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.313 ЦПК України апеляційний суд хоча й розглядав справу за правилами ст.19 і глави 7 розділу Ш цього Кодексу, проте цей порядок має свої винятки і доповнення, встановлені главою «Апеляційне провадження» розділу У ЦПК України.

Права особи, яка подала апеляційну скаргу, визначені ст.300 ЦПК України, яка надає їй право на доповнення чи зміни її протягом строку на апеляційне оскарження, або відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, чи відмовитися від неї повністю або частково протягом усього часу розгляду справи.

Статтею 306 ЦПК України позивачеві надано право відмовитися від позову, а сторонам - укласти мирову угоду.

Виходячи з аналізу наведених норм, слід дійти до висновку про те, що на стадії апеляційного розгляду позивачеві не надано право заявляти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, таке право позивачка може реалізувати лише під час розгляду справи в суді першої інстанції до постановлення судом рішення.

А тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яким правильно відмовлено позивачці у задоволенні її позову про відшкодування моральної шкоди із залишенням вказаного позову без розгляду, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи зазначене та вимоги закону, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовів про визнання дій відповідача по відключенню квартири позивачки від електропостачання неправомірними та у стягненні вартості недовідпущеної позивачці електроенергії, як таке, що не відповідає вимогам ст.ст.10, 11, 60, 213,214 ЦПК України, п.22,27,44 ПКЕЕН, підлягає скасуванню.

До висновку про часткове задоволення апеляційної скарги колегія суддів надходить у зв'язку з тим, що не повністю погоджується з доводами апеляційної скарги на обґрунтування підстав скасування рішення суду першої інстанції.

В решті частини рішення підлягає залишенню без зміни.

Оскільки при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, та її вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії підлягають задоволенню, відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір у розмірі 321 грн.90 коп., оскільки задоволені позовні вимоги майнового і немайнового характеру (107,30 грн. + 214,60 грн.), підлягає стягненню з відповідача в дохід держави на розрахунковий рахунок 31212206780004 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач: державний бюджет м.Донецьк , Ворошиловський район, код бюджетної класифікації доходів: 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)», МФО 834016, ЄДРПОУ 38033949, призначення платежу: судовий збір Апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь).

Керуючись ст.ст.303, 307,309, 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,

Ви р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 26 грудня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовів про визнання дій незаконними, стягнення вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії скасувати.

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання незаконними дії публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», в особі Докучаєвського РЕМ, по відключенню електропостачання будинку ОСОБА_1 та стягнення вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії задовольнити частково.

Визнати дії публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», в особі Докучаєвського РЕМ по відключенню 22 червня 2012 року електропостачання до квартири АДРЕСА_1 незаконними.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 двократну вартість недовідпущеної споживачу електричної енергії у сумі 220 (двісті двадцять) гривень 50 копійок та в дохід держави на розрахунковий рахунок 31212206780004 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач: державний бюджет м.Донецьк Ворошиловський район, код бюджетної класифікації доходів: 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України)», МФО 834016, ЄДРПОУ 38033949, призначення платежу: судовий збір Апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь), судовий збір 321 гривень 90 копійок.

В решті частини рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді