Ухвала суду № 33456615, 05.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Бєльченко Л.А.

Категорія 24 Доповідач Ткаченко Т.Б.

У х в а л а

Іменем України

5 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Песоцької Л.А.

Суддів - Ткаченко Т.Б., Попової С.А.

При секретарі - Костомановій А.Є.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», в особі Новоазовського виробничого управління - Новоазовської дільниці, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 26 квітня 2013 року,

В с т а н о в и л а:

В березні 2013 року комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», в особі Новоазовського виробничого управління - Новоазовської дільниці (далі КП «Компаня «Вода Донбасу» або Підприємство), звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, просив стягнути з останнього на користь підприємства заборгованість за отримані послуги з водопостачання у сумі 331,48 грн.

Посилалось на те, що 27 червня 2012 року був виведений із експлуатації відповідача вузол обліку - водомір у зв'язку з закінченням строку повірки, тому нарахування за послуги з цього часу проводилось по нормі на одну добу на 4-х чоловік, які проживають в будинку. Після встановлення водоміра в колодязі на кордоні балансового розмежування, вузол обліку знову був введений в експлуатацію актом № 945 від 27.11.2012 року. Але відповідач не сплачував за надані послуги, нараховані за нормою за вказаний період, сплачував за даними водоміра, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 331,48 грн.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 26 квітня 2013 року позов задоволено

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Маріупольського регіонального виробничого управління - Новоазовської дільниці заборгованість з водопостачання та водовідведення у сумі 331 грн.48 коп. та на користь держави судовий збір 114,70 грн.

З рішенням суду не згодний відповідач і, посилаючись в апеляційній скарзі на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Зокрема зазначає, що після повірки він встановив лічильник на теж ж місце, де він знаходився. За вимогою позивача, скориставшись послугами підрядчика, встановив в колодязі на подвір'ї, але представник позивача встановив пломбу на лічильнику з затримкою у часі.

Посилається на порушення позивачем Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджені постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, які потягли за собою термін, більш одного місяця, споживання відповідачем води без врахування спожитої води лічильником.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі її участі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача, який просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні відмовити позивачу у задоволенні позову, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Дійшовши висновку про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що засіб обліку води на кордоні балансового розмежування, у колодязі, був встановлений і прийнятий в експлуатацію 27.11.2012 року, тому нарахування відповідачеві за послуги водопостачання за нормою на одну особу за період з 27.06.2012 року по 27.11.2012 року у розмірі 472,92 грн. проведено правильно. Відповідач не в повному обсязі сплатив послуги з водопостачання за вказаний період і має заборгованість у розмірі 331,48 грн.

Суд критично поставився до заперечень відповідача в тій частині, що з вини позивача несвоєчасно встановлений водомір на кордоні балансового розмежування, оскільки встановлення засобу обліку води не є компетенцією РПУ Новоазовської дільниці.

Не погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Судом встановлено, що згідно акту № 1591/1 від 27.06.2012 року вузол обліку - водомір із заводським номером 3160754 виведений з експлуатації у зв'язку з закінченням терміну перевірки, тому, згідно акту № 757, нарахування за послуги позивачеві стало проводитись по нормі на чотирьох осіб, які проживають в зазначеному будинку по 0,275 літрів на одну особу (а.с.12-14).

Згідно акту № 945 від 27.11.2012 року водомір був встановлений в колодязі на кордоні балансового розмежування, вузол обліку знову був введений в експлуатацію (а.с.8).

Відповідач не сплачував за надані послуги згідно з нормою 0,275 літрів на добу за одну особу за період з 27.06.2012 року по 27.11.2012 року та має заборгованість в розмірі 331,48 грн., що підтверджується довідкою та випискою з особового рахунку, з якої вбачається, що за період з серпня по листопад 2012 року нараховано за послуги водопостачання 472,92 грн., сплачено 141,44 грн., недоплачено відповідачем 331,48 коп. (а.с.4).

Згідно п.1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Відповідно до п.9 Правил у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.

Згідно п.15 Правил засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Відповідно до п.21 Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води, теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Оскільки КП «Компанія «Вода Донбасу» має перелік основних напрямків діяльності підприємства, серед яких не передбачена послуга по встановленню споживачам вимірюваної техніки, та не має ліцензії на виконання відповідних робіт, що не заперечувалось відповідачем, встановлення лічильника після його повірки, проведено ним особисто.

Як пояснив відповідач в апеляційному суді, повірка лічильника проведена позивачем в межах одного місяця, але в опломбуванні було відмовлено, оскільки лічильник він встановив в приміщенні будинку та йому був наданий припис винесення лічильника в колодязі, до вводу в будинок. Після перенесення лічильника у відповідності до припису, представник позивача протягом одного чи двох тижнів, а саме 27 листопада 2012 рокуопломбував лічильник.

Відповідно до абз.2 п.22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, який додається до Правил, точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві є у будинку садибного типу - місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця.

Оскільки лічильник був встановлений не на межі балансової належності водопровідних мереж, позивач правомірно вимагав від відповідача усунення порушень та встановлення лічильника на межі балансової належності водопровідних мереж.

Пояснення відповідача, що лічильник до зняття на повірку був встановлений у будинку, не свідчить про те, що позивач неправомірно вимагав він нього усунення порушень, оскільки він раніше був встановлений відповідачем у порушення положень, передбачених Правилами та Законом України «Про житлово - комунальні послуги».

Затримки часу, відведеного для опломбування засобу обліку після його встановлення у відповідності з Приписом, позивач не допустив.

Згідно Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року № 30, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 21 липня 1995 року за № 231/767, систематичний облік витрат води за допомогою відповідних приладів обліку, які повірені в установленому порядку, повинен бути організований.

Комерційним засобом обліку, за показаннями якого проводяться розрахунки за воду з виробником, є засіб обліку, встановлений на межі балансової належності водопровідних мереж.

Відповідно до положень статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, належних та допустимих доказів щодо порушення позивачем Правил, які потягли за собою термін, більш одного м'ясця, споживання відповідачем води без врахування спожитої води лічильником, відповідачем не надано.

Тому з урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає обставинам справи, положенням закону і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.І.Песоцька

Судді Т.Б.Ткаченко

С.А.Попова