Ухвала суду № 33455801, 03.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Копилова Л.В.

Категорія 79 Доповідач Гаврилова Г.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.

суддів Гаврилової Г.Л.,Кочегарової Л.М.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, зацікавлена особа - Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2013 року у задоволені скарги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Хара О.В. відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явились, клопотань до апеляційного суду не надавали, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі за їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, крім іншого, відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 січня 20103 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя був виданий судовий наказ про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 792,11 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 107 грн.30 коп. ( а.с.3).

Судовий наказ про примусове виконання надійшов на виконання до Орджонікідзевського ВДВС.

Постановою державного виконавця Хара О.В. від 18 лютого 2013 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання даного судового наказу про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1, ОСОБА_2, з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», », а саме - в ньому відсутня інформація про ідентифікаційний код або паспорті дані боржника .(а.с.4).

Відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та визнаючи дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС правомірними, суд виходив з того, що державним виконавцем було вірно застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, яка діяла на момент прийняття рішення) та правомірно відмовлено у відкритті провадження, оскільки виконавчий документ не відповідав вимогам ст. 18 цього Закону, що виключає можливість проведення виконавчих дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон).

Згідно до ч.1 ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно з положеннями п.6 ч.1 ст.26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 зазначеного Закону у виконавчому документі повинні бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

У відповідності зі ст.ст.1,5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та обов'язкових платежів» особам, які за релігійними або іншими переконаннями відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, в паспорти заноситься відмітка про наявність у них права на здійснення любих платежів без ідентифікаційного номера і щодо таких осіб не вносяться інформація до Державного реєстру.

З урахуванням наведених норм матеріального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця, оскільки відсутність таких відомостей у виконавчому документі, який за змістом не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виключає можливості проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 307, ст. 312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді