Ухвала суду № 33455039, 12.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Бєльченко Л.А.

Категорія 21 Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі : Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - приватний нотаріус Новоазовського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, - ОСОБА_7 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 17 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 17 червня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати, залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

У відповідності із ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивачки, відповідача та заінтересованої особи ОСОБА_6, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивачки ОСОБА_7, який просив апеляційну скаргу задовольнити, представника заінтересованої особи, адвоката ОСОБА_8, який просив скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив її обставини, дав оцінку наданим доказам і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 не довела, що під час укладення договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_9 не усвідомлювала своїх дій і не могла керувати ними, та що укладанням цих договорів були порушені її права.

Не погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та положенням закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_9 за нотаріально посвідченими договорами дарування, 17 листопада 2005 року подарувала своєму синові, відповідачеві у справі, ОСОБА_4 житловий будинок за адресою:АДРЕСА_1, а 06.12.2006 року подарувала йому земельну ділянку, площею 0,1074 за тією ж адресою. (а.с.5-6)

До укладення договорів дарування, 28 грудня 2004 року ОСОБА_9 заповідала цей житловий будинок позивачці ОСОБА_3 на підставі заповіту, посвідченого секретарем Сєдовської селищного ради за Р.№202.(а.с.10)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла.

Звертаючись у липні 2012 року до суду з позовом про визнання недійсними зазначених договорів дарування, позивачка ОСОБА_3, яка перебувала до грудня 2001 року у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 і має двох дітей, посилалася на те, що померла ОСОБА_9 на час укладення договору дарування тяжко хворіла на цукровий діабет, який супроводжувався втратою свідомості, під час нападів порушенням мозкового кровообігу, пам»яті мислення, а тому не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, що є підставою для задоволення позовних вимог. (а.с.4, 98-101)

У відповідності із положеннями статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За положеннями ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Між тим, належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що договір дарування не відповідає волевиявленню дарувателя ОСОБА_9, був вчинений нею у момент коли вона не усвідомлював значення своїх дій, або не могла керувати ними, що цим договором порушені права позивачки, останньою не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

Клопотань щодо призначення у справі судово-психіатричної експертизи для визначення наявності перебування дарувателя в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними на час укладення договору, при розгляді справи в апеляційному суді не заявлялось.

Посилання представника позивача в апеляційні скарзі на те, що підстав для відмови у задоволенні позову не було, оскільки відповідач визнав позовні вимоги, а права ОСОБА_6, якого безпідставно залучено до участі у справі в якості третьої особи, цим договором не порушені, що укладанням договору порушені права позивачки, на ім»я якої залишено заповіт, який не був скасованим або визнаним недійсним, є неспроможними, спростовуються зібраними у справі доказами, встановленими обставинами, яким суд дав належну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції і не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення процесуального закону, не спростовують висновків суду, обгрунтовапно викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

При вирішенні справи правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосований закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам.

Тому, виходячи із фактичних обставин, встановлених в справі, ненадання позивачем доказів щодо наявності обставин, які мають значення для визнання право чину недійсним на підставі ч.1 ст.225 ЦК України, колегія суддів вважає що підстав для задоволення апеляційної скарги в межах заявлених позовних вимог, які представник позивачки в апеляційному суді просив залишити без розгляду, не має.

Оскаржуване рішення відповідає положеннями статей 3,10,60,61,212,213 ЦПК України, нормам матеріального закону ст.ст. 203,209,215,225 ЦК України, роз'ясненням, викладених у п.16 постанови №9 від 6.11.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України та п.п.1, 8 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з позивачки підлягає стягненню в дохід держави недоплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 366 грн.20 коп.(77871+7364=85235 ціна позову. 1% складає 852,35 :2=426,20 - 60)

З урахуванням викладеного,

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7, відхилити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 17 червня 2013 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави недоплачений судовий збір в розмірі триста шістдесят шість гривень 20 копійок на розрахунковий рахунок 31212206780004, код класифікації доходів бюджету 22030001, МФО 834016, Банк отримувача : Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, ЄДРПОУ - 38033949, отримувач коштів Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район. Призначення платежу: апеляційний суд Донецької області (м.Маріуполь), код ЄДРПОУ 02891428.

Ухвала суду набирає законної сили з дня його проголошення може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді