Ухвала суду № 33453853, 14.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в I інстанції Тарасенко С.Б. суддя доповідач Никифоряк Л.П.

Категорія 24

________________

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

Суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 січня 2012 року позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» /надалі Банк/ задоволено та на користь позивача стягнуто суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за договором про надання юридичних послуг від 01 березня 2009 року у розмірі 204592,19 грн. та 3% річних у розмірі 3722,53 грн.

Додатковим рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13 лютого 2012 року доповнено рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 січня 2012 року та з Банку на користь ОСОБА_1 також стягнуто судовий збір в сумі 1700,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00грн.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2012 року змінено рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 січня 2012 року та доповнено резолютивну частину посиланням на те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню визначена судом сума з урахуванням податків та інших обов'язкових платежів.

04 лютого 2013 року Банк звернувся в суд із заявою про скасування рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 січня 2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що між сторонами мав місце строковий правочин в якому сторони обумовили строк припинення у них прав та обов'язків в залежності від настання певної умови, вказавши що Договір про надання юридичних послуг від 01 березня 2009 року діє до набрання законної сили відповідного рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно нежитловий будинок АДРЕСА_1.

Та на думку заявника нововиявленою обставиною є обставина щодо існування рішення Господарського суду Донецької області від 11 червня 2010 року яким право власності на нерухоме майно нежитловий будинок АДРЕСА_1 визнано за Акціонерним банком «Український Бізнес Банк» про яке відповідач у даній справі Банк не був обізнаний через те що позивач дану інформацію від Банку приховав. У той же час, обставини щодо існування рішення свідчать про припинення Договору про надання юридичних послуг та виключають правові підстави для стягнення оплати за цим договором після закінчення строку дії в період з липня 2010 року по вересень 2011 року.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 квітня 2013 року у задоволенні заяви Банку про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами відмолено.

В апеляційній скарзі Банк просив ухвалу скасувати та задовольнити заяву про скасування рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що суд при винесені ухвали порушив норми процесуального права оскільки відмовив в задоволенні заяви по суті у зв'язку із пропуском місячного строку передбаченого для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та до правовідносин що виникли не застосував положення цивільного-процесуального законодавства абзац другий частини 1 статті 362 ЦПК України, в якій передбачено трьохрічний строк.

Разом з тим, в апеляційній скарзі викладено вимогу про те, що суд не врахував що обставина про яку йшлося в заяві Банку є істотною для вирішення справи, та обставина щодо існування рішення Господарського суду Донецької області не була відома стороні Банку, оскільки представник Банку не був стороною в господарській справі, та ОСОБА_1 не надав жодного належного доказу з приводу того, що останній повідомляв Банк про наявність такого рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Банку, за відсутності позивача ОСОБА_1 якого було повідомлено про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчать наявні у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограма, з'ясувавши наведені у заяві доводи, судова колегія, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відмовляючи Банку в задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 в рекомендованих листах на ім'я Банку повідомляв Банк про існування рішення Господарського суду Донецької області від 11 червня 2010 року, з огляду на що суд зробив висновок що Банку було відомо про існування рішення раніше ніж 31 січня 2013 року, при цьому суд, відмовив в задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами через пропуск місячного строку з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Однак висновки суду здійснені з порушенням процесуальних норм, та обставини про які йшлося в ухвалі суду не підтверджені належними доказами та є недоведеними.

Відповідно до частини 1 статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

У відповідності з чинним законодавством підставою перегляду судових рішень можуть бути лише обставини, передбачені законом.

Так, згідно вимог частини 2 статті 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 21) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Із позовної заяви, яка міститься в матеріалах справи вбачається, що позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що Банк не виконав своїх зобов'язань перед позивачем відповідно до договору про надання юридичних послуг від 01 березня 2009 року /надалі Договір/, з огляду на що, позивач просив стягнути з Банку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції станом на 24 жовтня 2011 року визначену у відповідності до актів приймання-передачі виконаних робіт за період липень 2010 р. - вересень 2011 р. у розмірі 204592,19 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 3722,53 грн.

Та із змісту самого рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 січня 2012 року вбачається, що суд першої інстанції досліджував обставини у справі у рамках позовних вимог, та за результатами розгляду справи зробив свої висновки про те, що Договір в спірний період часу діяв та сторона Договору Банк неналежно виконувала умов цього Договору.

В заяві про перегляд рішення представник Банку посилався на те, що Договір в спірний період часу вже припинив свою дію через настання обставини обумовленої сторонами, вказуючи що наведена обставина є нововиявленою.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

У розумінні змісту наведених норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі /пункт 3 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» надалі постанова ПВССУ від 30 березня 2012 року № 4/.

Таким чином, фактично Банк виклав прохання визнати нововиявленою обставину, яка фактично існувала на час розгляду справи, входила до предмету доказування та могла вплинути на висновки суду про права та обов'язки сторін у справі, оскільки в Договорі було обумовлено момент з якого він втрачає дію.

З урахуванням наведеного, підлягає з'ясуванню обставина щодо того, чи було відомо заявникові про існування рішення Господарського суду на час розгляду справи, та така необізнаність повинна бути доведена у встановленому законом порядку, так само виконавець Договору повинен був довести належними доказами що обставина про яку йшлося в заяві Банку, яка була відома позивачу ОСОБА_1, була доведена до відома Банку, та відсутня недобросовісна поведінка виконавця Договору і сторона договору якій це вигідно недобросовісно не перешкоджала настанню обставини з якою сторони пов'язували припинення Договору.

Однак наведені обставини судом першої належним чином не перевірені.

Разом з тим, судом допущено порушенням процесуальних норм права, оскільки суд фактично не розглядаючи заяву Банку по суті, вказуючи що Банком пропущено місячний строк подання заяви про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, відмовив з цих підстав в задоволенні заяви.

У той же час, згідно частини 2 пункту 13 постанови ПВССУ від 30 березня 2012 року № 4 якщо заяву подано після закінчення визначеного абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК України строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, яка може бути оскаржена.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, та за таких обставин з підстав передбачених статтями 307, 311 ЦПК України, апеляційну скаргу слід задовольнити частково та відповідно до наданих апеляційному суду повноважень скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами без задоволення, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, в задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовити через те, що нормами ЦПК не передбачено права апеляційного суду постановляти ухвалу про задоволення такої заяви і скасування ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 квітня 2013 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: