Ухвала суду № 33453796, 24.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в I інстанції Токарєва А.Г.

Категорія 23 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

_________________

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2013 року у справі за позовом комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди припиненим та зобов'язання вчинити певні дії

та зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника» про зобов'язання виконувати договір оренди, -

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2012 року комунальне підприємство «Красноармійський центр єдиного замовника» /надалі Підприємство/ звернулося в суд до ОСОБА_1 з вимогами про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення у зв'язку із закінченням строку його дії, також позивач просив зобов'язати орендаря звільнити вказане приміщення та передати по акту приймання-передачі приміщення Підприємству.

24 січня 2013 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом в якому просив зобов'язати Підприємство виконувати договір оренди протягом 9 років починаючи з 01 січня 2013 року, вказуючи що оскільки Підприємством на момент закінчення строку дії договору оренди не було у відповідності до умов договору надано відповідної заяви про розірвання договору, дію договору було продовжено на той самий термін.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2013 року позов задоволено, та в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

З рішенням суду відповідач не погодився, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалене в справі судове рішення, посилаючись на те, що судом не повно з'ясовані обставини що мають суттєве значення для вирішення справи, а саме судом не враховано того, що у направленому на адресу позивача Підприємством повідомленні не йшлося про розірвання договору оренди. Також судом не враховано того, що Підприємством не вчинено жодних дій направлений на приймання спірного нежитлового приміщення та фактично договір виконувався після закінчення строку його дії.

Разом з тим, на думку апелянта судом порушено вимоги норм процесуального права оскільки суд вийшов за межі позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Підприємства, за відсутності відповідача від якого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, та за відсутності представника Красноармійської міської ради повідомленого про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольнив позов та визнав припиненим договір оренди нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 укладений 02 січня 2003 року між Підприємством та ОСОБА_1 /надалі Договір/ та зобов'язав останнього звільнити вказане приміщення та передати його Підприємству виходячи з того, що закінчився строк дії договору та Підприємство своєчасно звернулося до орендаря з вимогою про припинення Договору та звільнення приміщення, та згідно висновків суду за таких обставин внесення орендарем орендної плати після закінчення дії строку Договору не свідчать про продовження дії Договору.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції повно та всесторонньо з'ясував обставини у справі, вірно визначився з характером спірних правовідносин та визначив матеріальні норми, якими ці правовідносини регулюється.

Суд до спірних правовідносин обґрунтовано застосував положення цивільного законодавства.

Так статтею 759 Цивільного кодексу України /надалі ЦК України/ передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Та договір найму укладається на строк, встановлений договором /стаття 763 ЦК України/.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що 02 січня 2003 року між ОСОБА_1 та Підприємством, було укладено договір оренди приміщення гаражу в будинку АДРЕСА_1 /надалі Договір/, в пункті 4.1 якого визначено строк дії договору з 01 січня 2003 року по 01 червня 2003 року, та строк дії Договору неодноразово продовжувався.

У той же час, 25 жовтня 2011 року сторони Договору доповнили пункт 4.1 Договору та виклали його в новій редакції, відповідно до якої строк дії договору визначено за домовленістю сторін до 25 жовтня 2012 року.

Договір, а також доповнення до Договору оспорені не були, а отже всі права набуті сторонами за ними, можуть безперешкодно здійснюватись, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Відповідно до встановлених обставин спірні відносини між сторонами щодо оренди нежитлового приміщення гаражу виникли з приводу продовження терміну договору оренди після його закінчення.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 ЦК України, згідно з якою якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Та судом першої інстанцій було встановлено, що підтверджено письмовими доказами, що листом від 15 листопада 2012 року N 1208 Підприємство вимагало у ОСОБА_1 передати орендоване майно згідно акту приймання-передачі у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди.

Та вказана вимога отримана орендарем, який приміщення не звільнив та не передав Підприємству, а продовжував використовувати і вніс орендну плату за листопад, грудень 2012 року.

Водночас сплата орендарем орендної плати з власної ініціативи, за умови заперечень орендодавця, не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію дії договору оренди, оскільки ОСОБА_1 сплачував кошти за фактичне користування майном та здійснення платежів не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився.

Отже суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку встановленим обставинам, з'ясував що жодних дій Підприємства які би можна було розцінювати як висловлення ним згоди щодо продовження дії Договору оренди вчинено не було, з огляду на що дійшов вірного висновку про те що Договір припинений у зв'язку із закінчення строку на який його було укладено.

У той же час, не є підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги про існування порушень норм процесуального права, оскільки такі порушення не призвели до неправильного вирішення справи /частина 3 статті 309 ЦПК України/.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виконав вимоги закону у частині, яка була предметом оскарження та із наведеного необхідно зробити висновок, що рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: