Ухвала суду № 33453666, 20.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в I інстанції Жолтий Д.В.

Категорія 34 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

_____________

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Папоян В.В.

Суддів Мальованого Ю.М., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну та моральну шкоду посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1, в якій, через халатність відповідача сталося залиття, в результаті чого приміщення квартир пошкоджені та позивачу завдана шкода.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2012 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив рішення суду скасувати, посилаючись на те що судом неповно з'ясовані обставини у справі, на думку позивача, суд не врахував, що факт залиття квартири відповідачем не оспорювався. Також, згідно доводів апеляційної скарги суд порушив норми процесуального права, оскільки не залучив до участі у справі комунальне підприємство на балансі якого квартира знаходиться.

В судовому засіданні позивач підтвердив доводи викладені в апеляційній скарзі, також позивач не заперечував тієї обставини, що він не заявляв жодних клопотань з приводу залучення до участі в справі співвідповідачів чи третіх осіб.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та пояснення представника відповідача, за відсутності відповідача, повідомленого про час місце судового розгляду належним чином про що свідчить наявна у справі телефонограма, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, та суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того, що позивачем не була доведена провина відповідача у заподіянні шкоди залиттям його квартири.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини.

Відповідно до чинного законодавства, відшкодування шкоди можливе за умови завдання шкоди майну фізичної особи через неправомірні дію або бездіяльність /статті 1166, 1167 ЦК України/.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, виходячи із змісту наведених норм відшкодовує шкоду особа, яка її завдала, у той же час особа, звільняється від відшкодування шкоди, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини /частина 2 статті 1166 ЦК України/.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та надані сторонами докази, дійшов правильного висновку, про причини залиття належної позивачу квартири, які відповідають обставинам справи.

Судова колегія вважає, що наявний у справі акт про залиття від 29 серпня 2011 року /а.с. 7/, є належним доказом щодо відображення дійсних причин залиття, оскільки акт складено комісією з участю представників комунального підприємства на балансі якого знаходиться будинок та мешканців квартир, та по своєму змісту відповідає вимогам які до нього ставляться.

Зокрема в акті окрім опису, що трапилось і які наслідки, чітко зазначені причини залиття «протікання різьби на загальному вентилі», - що повністю узгоджується із положеннями викладеними в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76. Додатком N 4 до яких визначена типова форма акта про залиття, в якому зазначається, де трапилась аварія, описується, що трапилось і які наслідки /що залито, які обсяги робіт, які речі ушкоджено/, зазначаються причини залиття, надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та інше.

Разом з тим, судом враховано, що позивач повністю погоджувався із змістом наведеного вище акту.

Отже, з урахуванням наведеного, встановлені у справі обставини, підтверджені належними доказами дають підстави зробити висновок про відсутність доказів в підтвердження вини відповідача у спричиненні шкоди залиттям квартир позивача.

Разом з тим, не ґрунтуються на чинному законодавстві посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, щодо не залучення до участі у справі співвідповідача комунального підприємства, оскільки в апеляційному суді з'ясовано, що сторони жодних клопотань про залучення до участі в справі осіб не заявляли, та суд у відповідності до вимог чинного цивільного процесуального законодавства був позбавлений можливості самостійно вирішувати такі питання.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, позивач не довів ті обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог, з огляду на що, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: