Постанова № 33453400, 25.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Суддя 1-ї інстанції: Гурідова Н.М.

Доповідач: Повзло В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Повзло В.В. за участю представника митниці Жаворонкова Д.Л., розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку апеляцію ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м. Донецька Донецької області від 13 лютого 2013 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецьк, Донецької області, з вищою освітою, громадянина України, працюючого керівником ФОН «ОСОБА_3» який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару у сумі 908812 (дев'ятсот вісім тисяч вісімсот дванадцять) гривень 52 коп. на користь держави з конфіскацією зазначених товарів на користь держави.

Конфісковано на користь держави товар - «статуетки та інші декоративні вироби» вартістю 908812 (дев'ятсот вісім тисяч вісімсот дванадцять) гривень 52 коп., що зберігається у Східній митниці.

В разі неможливості конфіскації в порядку виконання постанови стягнути вартість зазначених товарів відповідно до ст.541 МК України.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду: в період 2009-2011 років до Східної митниці ФОП «ОСОБА_3», в особі ОСОБА_3 у відповідності до митного режиму "ІМ 40 " за ВМД: №№ 700000030/2009/000560, № 700000013/2010/000795, № 700000013/2011/000098, № 700000013/2010/000814, № 700000013/2011/001683 заявлено до митного оформлення товар - « статуетки та інші декоративні вироби ».

Згідно відомостей, наведених в інвойсах № 2114/9000JT01 від 06.11.09, № 2115/20100040 від 07.04.10, № 2115/20100050 від 30.11.10. № 2114/201100050 від 11.05.10, № 2114/2011000105 від 05.10.11 загальна вартість складає 36124,02 дол. США.

Загальна фактурна вартість складає 286837. 17 грн.

Згідно наданих до митного оформлення документів, а саме: 1. ПП №700000016/9/010713, CMR № 0205234 від 17.11.09, інвойс № 2114/9000JT01 від 06.11.09; 2. ПП № 700000005/10/005844, CMR № 4664 від 25.06.10, інвойс № 2115/20100040 від 07.04.10; 3. ПП № 700000005/11/000257, CMR № 0015250 від 25.01.11, інвойс № 2115/20100050 від 30.11.10; 4. ПП № 700000005/11/005006, CMR № S00410094 від 17.05.11, інвойс № 2114/201100050 від 11.05.10; 5. ПП № 700000000/11/00900831, CMR № 076374 від 17.10.11, інвойс № 2114/2011000105 від 05.10.11, зазначений товар був придбаний ФОП «ОСОБА_3» в особі ОСОБА_3 в Королівстві Нідерланди згідно зовнішньоекономічних контрактів № 03/11-09 від 03.11.09, № 06/04-10 від 06.04.10, № 25/11-10 від 25.11.10, № 11/05-11 від 11.05.11, № 05/10-11 від 05.10.11 укладених з VM&M (OOSTERHOUTLAAN, 2, 2012 RB HAARLEM, Королівство Нідерландів) та ввезений ним на митну територію України.

13.11.2012 до Східної митниці надійшов лист Департаменту боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Держмитслужби України від 02.11.2012 № 20/1-11/012257, яким надана офіційна відповідь митних органів Королівства Нідерландів щодо факту купівлі-продажу та фактичної вартості товару.

Згідно отриманої відповіді та наданих документів, а саме: інвойсів №2114/90002783 від 16.11.09., 2115/91002946 від 17.05.10., 2115/91003238 від 23.12.10., 2114/91103354 від 17.05.11., 2114/91103501 від 14.10.11. фактична вартість товару «статуетки та інші декоративні вироби» значно перевищує та становить 114756,44 дол. США, що складає 908812,52 грн.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_3 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «статуетки та інші декоративні вироби» через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару, а саме інвойси № 2114/9000JT01 від 06.11.09., № 2115/20100040 від 07.04.10., № 2115/20100050 від 30.11.10., № 1 4/201100050 від 11.05.10., № 2114/2011000105 від 05.10.11., чим скоїв порушення митних правил передбачене частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару у сумі 908812 (дев'ятсот вісім тисяч вісімсот дванадцять) гривень 52 коп. на користь держави з конфіскацією зазначених товарів на користь держави.

Апелянт вважає, що постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, судом не повно з'ясовані всі обставини по справі, що призвело до невірних висновків суду, вказує, що в його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення. Крім того судом допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Сторонам роз'яснені процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП.

ОСОБА_3 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку представника митниці Жаворонкова Д.Л., який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 13 лютого 2013 року судом першої інстанції справу по суті розглянуто без участі ОСОБА_3, який про день розгляду справи був повідомлений 11.02.2013 року ( а.с. 193 ), що свідчить про порушення вимог ст.277-2 КУпАП, відповідно до якого, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді. Інших даних які б могли свідчити про своєчасне повідомлення ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні.

Копію постанови суду направлено ОСОБА_3 13.02.2013 року, копію постанови останній отримав 25.02.2013 року, про що в матеріалах справи є його особистий підпис, апеляцію датовано 22.02.2013 р., за таких обставин вважаю, що ОСОБА_3 звернувся до суду апеляційної інстанції в строки передбачені законом, апеляція підлягає розгляду.

Суд вважає, що з висновком суду погодитись неможливо, висновок щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу правопорушення та визнання його винним у порушенні митних правил є передчасним і таким, що не відповідає обставинам справи.

Так, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_3 суд спирався на лист Департаменту боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Держмитслужби України від 02.11.2012 № 20/1-11/012257, яким за його думкою надана офіційна відповідь митних органів Королівства Нідерландів щодо факту купівлі-продажу та фактичної вартості товару. Згідно отриманої відповіді та наданих документів, а саме: інвойсів № 21 14/90002783 від 16.11.09, 2115/91002946 від 17.05.10,2115/91003238 від 23.12.10, 21 14/91103354 від 17.05.11, 2114/91103501 від 14.10.11 фактична вартість товару «статуетки та інші декоративні вироби» значно перевищує та становить 114756,44 дол. США, що складає 908812,52 грн. (а.с. 21-25)

Однак, при цьому судом не прийнято до уваги, що згідно з наданою інформацією товари завжди замовляла пані ОСОБА_4, для компанії VM& M B.V вона була єдиним клієнтом в Україні з 2004 року. Контактна особа VM& M B.V заявила, що вартості на експортних документах та рахунках, призначених для України, були знижені на прохання п. ОСОБА_4. Вартості, зазначені в цих документах, були знижені на 30% від реальних вартостей.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо опитування цієї особи, представник митниці в судовому засіданні апеляційного суду також підтвердив, що згадана особа по справі не описувалась.

Таким чином, вважаю, що висновок суду, щодо встановлення факту, що ОСОБА_3 під час митного оформлення зазначеного товару надав до Східної митниці ПП декларації та інвойси, що містять неправдиві відомості про вартість товару, достатньо не підтверджено матеріалами справи.

Суд першої інстанції при розгляді справи не дав аналіз поясненням ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи.

Так, з пояснень ОСОБА_3 (а.с.6-9) вбачається, що йому по суті правопорушення нічого не відомо. В 2009 році до нього звернулася ОСОБА_4, з питанням про можливість здійснити митне оформлення на ФОП ОСОБА_3 товарів. Заказ товарів здійснювала ОСОБА_4, оплата товарів здійснювалася за передплатою, гроші на товар передавала ОСОБА_4, в подальшому гроші перераховували на рахунок продавця.

Аналізуючі вказані пояснення доходжу до висновку, що ОСОБА_3 надавав документи Таможеним органам України, які йому надавала саме ОСОБА_4, яка згідно з відповіддю Митного інформаційного центра (а.с.21-22, переклад а.с.23-25) і була єдиним замовником товару, та особою, за чиї гроші здійснювалося фактичне придбання товарів у продавця - тобто власником товарів.

Вказані обставини підтверджуються відповіддю митних органів Королівства Нідерландів, у суду не має підстав недовіряти зазначеним відомостям та поясненням ОСОБА_3 з цього приводу.

Інших відомостей, які б свідчили про власника товару, відносно якого проводилося митне оформлення, в матеріалах справи немає та не представлено в судове засідання органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи також не вбачається, саме які певні дії вчинив ОСОБА_3 , що містять ознаки правопорушення.

Суб'єктивна сторона ст. 483 Митного кодексу України передбачає прямий умисел, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не було відомо про те, що передані йому ОСОБА_4 документи містять неправдиві дані.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Слід зазначити, що судом не були враховані вимоги ст. 8 КУпАП, згідно яких особа, яка вчинила адміністративне правопорушення підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Проте суддя при розгляді справи в суді першої інстанції знехтував зазначеними вимогами закону, що призвело до постановлення ним незаконного, необґрунтованого та несправедливого рішення по справі.

Як вбачається з матеріалів справи всі правопорушення, за які ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно з протоколами про порушення митних правил відбулися протягом 2009 - 2011 років ( а.с.2-15), тобто до набрання чинності Митного кодексу України в редакції 2012 року ( дата прийняття - 13.03.2012 року, набрання чинності - 01.06.2012 року), яким і передбачено інкриміноване ОСОБА_3 правопорушення.

Судом не прийнято до уваги, що на час інкримінованого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення діяв Митний кодекс України в редакції 2002 року, а вказане правопорушення передбачалось ст.352 Митного кодексу України.

Аналогічне правопорушення було передбачено ст. 352 МК України 2002 року, санкція якої передбачала штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян чи конфіскацію цих товарів, а також конфіскацію товарів зі спеціально виготовлених сховищ (тайників) та транспортних засобів, що використовувались для переміщення товарів через митний кордон України.

Санкція ст. 483 ч.1 МК України 2012 року передбачає за ці дії адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, тобто санкції цієї статті набагато суворі, ніж ти, яки були передбачені попередньою редакцією Митного Кодексу.

Таким чином, застосування до правопорушення, скоєного ОСОБА_3 ще у 2009 - 2011 роках норми діючого Митного Кодексу України, який набув чинності тільки з червня 2012 року до того ж з порушенням вимог ст. 3 цього кодексу є неприпустимим.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог Митного кодексу 2002 року конфіскація могла бути застосована не залежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил, разом з тим згідно положень Митного кодексу 2012 конфіскація має бути застосовано в межах строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Між тим, відповідно до вимог ч.3 ст.3 чинного Митного кодексу України, визначені особливості дії законодавства з питань митних справ у часі та те, що норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачених цим кодексом мають зворотну дію у часі і поширюються на правопорушення, вчиненні до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення зворотної дії в часі не мають.

За таких обставин, вважаю, що постанова суду підлягає скасуванню, оскільки судом була невірно застосована норма матеріального закону.

До того ж, визнаючи провину у скоєнні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції застосовуючи до нього вимоги Митного Кодексу України який почав діяти лише з 2012 року, посилаючись на те, що скоєне ОСОБА_3 правопорушення є на його думку триваючим, в порушення вже вище вказаної норми закону (ст.. 8 КУпАП) прийшов до необґрунтованого висновку.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях.

З огляду на те, що зазначені принципи Конституції України поширюються на адміністративні правопорушення, згідно до вимог діючого законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, на підставі викладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 483 МК України.

Висновок судді щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу триваючого адміністративного правопорушення є передчасним і таким, що не відповідає обставинам справи.

Слід зазначити, що відповідно до вимог Митного кодексу 2002 року, інкриміноване правопорушення ОСОБА_3 не є триваючим, а є закінченим з моменту надання кожної декларації митному органу.

Відповідно до вимог ст.328 Митного кодексу 2002 року, який діяв на час інкримінованого правопорушення ОСОБА_3, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. Таким чином, на момент розгляду апеляції 25.03.2013 року минули зазначені строки.

Відповідно до вимог ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись вимогами п. 7 ст. 247, ст. 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Київського районного суду м.Донецька Донецької області від 13 лютого 2013 року, якою - скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_3, закрити на підставі п. 7 ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушення України у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя