Ухвала суду № 33447813, 12.09.2013, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3578/13-ц

Провадження № 4-с/496/8/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2013 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря - Величко Н.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Зубко Р.Г., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яку згодом доповнив (а.с.38-39), на неправомірні дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Зубко Р.Г., в якій просить суд визнати бездіяльність державного виконавця, пов'язану з неналежним виконанням виконавчого листа №2-19/11, виданого 25.11.2011 року Біляївським районним судом Одеської області, неправомірною; зобов'язати державного виконавця вчинити дії відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" та виконати рішення апеляційного суду Одеської області від 04.11.2011 року.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 зазначено, що на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 04.11.2011 року і виконавчого листа №2-19/11, виданого Біляївським районним судом Одеської області 25.11.2011 року, ОСОБА_3 підлягала виселенню з жилого будинку АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення. 09.10.2012 року, на виконання рішення суду, державним виконавцем Зубко Р.Г. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з наданням ОСОБА_3 строку на добровільне виконання виконавчого документу до 24.10.2012 року, що, на думку скаржника, є порушенням вимог ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження". Оскільки пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження передбачалось, що у разі невиконання в добровільному порядку виконавчого документу будуть вжиті заходи примусового порядку. Державний виконавець Зубко Р.Г., у строк, визначений Законом на самостійне виконання, не перевіряв виконання судового рішення і про вжиті заходи примусового порядку не повідомляв. 10.07.2013 року скаржник змушений був звернутися із заявою про надання можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та одержання копій відповідних документів. 17.07.2013 року, з наданням копій документів виконавчого провадження, він дізнався, що 23.10.2012 року державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження. У зв'язку з тим, що зазначеної постанови він не одержував, він був позбавлений можливості її оскарження у строк, встановлений Законом. При цьому скаржник вважає, що державним виконавцем була порушена ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник також вважає, що в матеріалах виконавчого провадження немає належних документів, які б служили підставою для винесення постанови про зупинення виконавчого провадження. З постановою про поновлення виконавчого провадження від 21.01.2013 року та постановою від 21.01.2013 року про залучення працівників органів внутрішніх справ для проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду скаржника повідомлено не було, а результат виконавчих дій, пов'язаних з виконанням цих постанов, йому повідомлений не був. Незважаючи на акт державного виконавця від 21.01.2013 року, ОСОБА_3 вчасно повідомлялась щодо її примусового виселення 25.01.2013 року, проте до теперішнього часу продовжує користуватися його власним будинком, спричиняючи йому матеріальну і моральну шкоду.

Від відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області до суду надійшло заперечення на вказану скаргу ОСОБА_1 із якого вбачається, що зазначену скаргу відділ не визнає та вважає її безпідставною та необґрунтованою,

адже на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження про виселення ОСОБА_3 із житлового будинку без надання іншого житлового приміщення. 09.10.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання вимоги виконавчого документу до 24.10.2012 року. В наданий строк вимоги виконавчого документу боржником не виконано. 23.10.2012 року при виході державного виконавця за адресою боржника стало відомо, що вона знаходиться на стаціонарному лікуванні у Біляївській ЦРЛ, про що складено відповідний акт та винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. 21.01.2013 року при виході державного виконавця за адресою боржника стало відомо, що боржниця знаходиться за вищевказаною адресою та не перебуває на стаціонарному лікуванні, про що складено відповідний акт та винесено постанову про поновлення виконавчого провадження. 21.01.2013 року державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ для забезпечення громадського порядку під час проведення виконавчих дій щодо виселення боржниці, яке заплановано на 25.01.2013 року на 11.00 годину. 24.01.2013 року боржниця звернулась до відділу з письмовою заявою про відстрочку виконання рішення суду щодо її виселення та пред'явила ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 19.11.2012 року про відстрочку виконання рішення. 24.01.2013 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що вказаною ухвалою ОСОБА_3 надано відстрочку виконання рішення до 30.01.2013 року. 30.01.2013 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження. 27.02.2013 року при виході державного виконавця за вказаною адресою для виконання рішення суду про виселення, боржниці не було вдома. 27.02.2013 року до відділу надійшла заява від боржниці з проханням відкласти проведення виконавчих дій щодо її виселення, в зв'язку з хворобою та перебуванням на стаціонарному лікуванні в м. Одеса. 31.01.2013 року; 11.02.2013 року; 20.02.2013 року; 27.02.2013 року; 12.03.2013 року; 22.03.2013 року; 01.04.2013 року; 22.04.2013 року; 02.05.2013 року; 13.05.2013 року; 23.05.2013 року; 03.06.2013 року; 13.06.2013 року; 24.06.2013 року; 04.07.2013 року та 15.07.2013 року державним виконавцем зроблено відкладення проведення виконавчих дій з підстав відсутності боржниці за місцем її мешкання, про що державним виконавцем складались акти та виносились постанови про відкладення провадження виконавчих дій. 30.07.2013 року до відділу надійшла ухвала Біляївського районного суду Одеської області про відстрочку виконання рішення апеляційного суду Одеської області. 30.07.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій у в зв'язку з направленням до Біляївського районного суду Одеської області запиту щодо встановлення дати набрання чинності вказаної ухвали, або оскарження її в апеляційному порядку. 13.08.2013 року отримано лист Біляївського районного суду з повідомленням, що на ухвалу від 29.07.2013 року за заявою ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду подано апеляційну скаргу та 12.08.2013 року справа була направлена до апеляційного суду Одеської області для розгляду по суті. 29.08.2013 року до відділу надійшла заява від ОСОБА_3 про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з її хворобою та знаходженням на стаціонарному лікуванні в Біляївській ЦРЛ. 29.08.2013 року при виході державного виконавця за вказаною адресою. 29.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що боржниця перебуває на стаціонарному лікуванні в Біляївській ЦРЛ.

Одночасно відділ повідомив суд про те, що у відділі державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області державний виконавець Зубко Р.Г. не працює.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свою скаргу в повному обсязі та просив суд постановити відповідну ухвалу про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов'язати державного виконавця вчинити дії відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження".

Державний виконавець, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, однак відділ ДВС надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1, ретельно дослідивши доводи скарги, а також заперечення Державної виконавчої служби та матеріали справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25.11.2011 року Біляївським районний судом Одеської області був виданий виконавчий лист у справі №2-19/11 про виселення ОСОБА_3 із жилого будинку АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення (а.с.4).

09.10.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Зубко Р.Г. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №34653548 (а.с.5) за вказаним вище виконавчим документом. Цією постановою, а саме пунктом 2 боржнику був наданий строк для самостійного виконання вказаного виконавчого

документу до 24.10.2012 року.

Також матеріали справи містять постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Зубко Р.Г. про поновлення виконавчого провадження, винесену 21.01.2013 року (а.с.6) із якої вбачається, що згідно з актом державного виконавця від 21.01.2013 року та станом на теперішній час ОСОБА_3 не перебуває на стаціонарному лікуванні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказану постанову, відповідно до акту (а.с.8), було вручено чоловікові боржниці - ОСОБА_4

Того ж дня державний виконавець Зубко Р.Г. виніс постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ до проведення виконавчих дій за вказаною адресою 25.01.2013 року о 11 годині 00 хвилин (а.с.7).

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 статті 386 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Враховуючи, що суб'єкт оскарження Зубко Р.Г. не працює у відділі Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області, в судовому засіданні, що відбулось 09.09.2013 року, судом було постановлено ухвалу в порядку частини 3 статті 386 ЦПК України та залучено до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод ОСОБА_1, визнано присутність такої особи в судовому засіданні обов'язковою для надання особистих пояснень щодо стану виконання виконавчого провадження №34653548. Також вказаною ухвалою суд зобов'язав відділ Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області надати до суду в строк до 12.09.2013 року копії матеріалів виконавчого провадження №34653548.

Незважаючи на це, в судове засідання державний виконавець Бєлоусова Юлія Петрівна, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод ОСОБА_1, не з'явилась, відділ ДВС надав до суду заяву про розгляд наявної справи за її відсутності у зв'язку з навчанням в ПАТ ВНЗ "МАУП" та складанням державних іспитів (а.с.34).

Крім того, ухвала суду від 09.09.2013 року відділом ДВС також не була виконана в частині надання до суду копій матеріалів виконавчого провадження №34653548.

Згідно ч. 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З врахуванням встановлених судом обставин та в аспекті наведених норм Закону, суд приходить до висновку про неспроможність позиції відділу ДВС, викладеної в запереченні, адже жодна обставина, на яку посилається відділ, не була доведена в судовому засіданні за допомогою відповідних засобів доказування, передбачених главою 5 ЦПК України.

Отже, суд враховує, що відповідно до ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 2 статті 30 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру

- у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 статті 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, враховуючи, що виконавче провадження ВП №34653548 було відкрито 09.10.2012 року та станом на теперішній час рішення суду не виконане за спливом близько одинадцяти місяців, суд приходить до висновку про порушення державним виконавцем Зубко Р.Г. вимог ч.1 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження" (державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії) шляхом порушення строків проведення виконавчих дій, передбачених ст.30 ЗУ "Про виконавче провадження", адже поважність підстав тривалого проведення виконавчих дій відділом ДВС суду доведена не була.

Щодо вимоги заявника про стягнення з відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області судових витрат, то вона задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 25, 30 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст.11, 387 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Зубко Р.Г., пов'язану з неналежним виконанням виконавчого листа №2-19/11, виданого 25.11.2011 року Біляївським районним судом Одеської області - неправомірною.

Зобов'язати посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод ОСОБА_1, вчинити дії відповідно до ЗУ "Про виконавче провадження" та виконати рішення апеляційного суду Одеської області від 04.11.2011 року.

В задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області судових витрат - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області Горяєв І.М.