Постанова № 33443936, 04.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа№ 5028/19/18/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників сторін:

позивача: Хмиров Е.О. - пред. за дов. №13-11-5361 від 22.04.2013;

відповідача: ОСОБА_3 - пред. за дог. б/н від 03.06.2013.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2013р.

у справі № 5028/19/18/2012 (суддя - Моцьор В.В.)

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення заборгованості 138568,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2013р. у справі №5028/19/18/2012 від 11.03.2013р. задоволено повністю позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 138 568,14 грн. з урахуванням заяви позивача від 11.03.2013р. про збільшення розміру позовних вимог.

Підлягає до стягнення 95 225,18 грн.- заборгованості з нарахованих процентів, 10 959,51 грн.-пені за прострочення сплати кредиту, 8 102,67 грн.- пені за прострочення сплати процентів, 4 761,26 грн.- штрафу 5% за прострочення сплати процентів, 19 519,53 грн.-інфляційних втрат та судовий збір.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд рішення скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення. яким відмовити позивачу в частині стягнення 54 902,06 грн.- заборгованості з нарахованих процентів, 10959,51 грн.- пені за прострочення сплати кредиту, 8 102,67 грн.- пені за прострочення сплати процентів, 4 767,26 грн.- штрафу 5% у відповідності з п.8.3 Договору, 4605,44 грн.- інфляційних втрат.

Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №12/100/8 вже була стягнута з відповідача заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом в сумі 54 902,06 грн.з 24 травня 2007 року по 16 січня 2011 року , однак в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначає, що за період користування кредитними коштами з 24 травня 2007 року по 05 березня 2013 року позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 95 225,18 грн., яка нарахована на одне й те саме тіло кредиту за один і той самий період користування кредитом, тобто, з 24 травня 2007 року по 16 січня 2011 року.

За таких обставин, як стверджує скаржник, заборгованість по процентам за користування кредитом має становити 40320,00 грн., а не 95 222,18грн., як визначено судом першої інстанції .

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що 22.02.2013 року заступником начальника ВДВС Бахмацького РУЮ Білецьким А.Б. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу №12/100/8, виданого 24.05.2011р. і, отже, станом на 22.01.2013р. у відповідача вже була відсутня заборгованість по тілу кредиту та по процентах, проте, судом було визначено, що банк правомірно нарахував пеню з 22.01.2013р по 05.03.2013р на неіснуючу заборгованість.

Посилаючись на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011р. у справі №12/100/8, скаржник зазначає, що зобов'язання мало бути виконано 23.05.2010р., а тому нарахування штрафних санкцій припинилося 23.11.2010р. і. відповідно, позовна давність щодо стягнення пені спливла 23.11.2011р.

Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 761,26 грн. за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.8.3 Договору, то скаржник звертає увагу на те, що за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011р. у справі № 12/100/8 було стягнуто 8 691,19 грн. штрафу за прострочення повернення кредиту та сплати процентів.

Скаржник також не може погодитися із сумами інфляційних нарахувань за прострочення сплати кредиту в 2011 році в розмірі 10 533,87 грн. та інфляційних нарахувань за прострочення сплати процентів у 2011 році в розмірі 4 380,22 грн. в загальній сумі 14 914,09 грн., які зазначені в рішенні, і в той же час скаржник підтверджує, що інфляційні втрати можуть складати 14 914,09грн., а заборгованість з нарахованих процентів може складати 40 320,12 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 24.04.2013р.

Оскільки в судове засідання 24.04.2013р. представники сторін не з'явилися, ухвалою від 24.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 03.06.2013р.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченка Е.О. від 01.06.2013 змінено склад колегії суддів, введено до складу колегії суддів замість судді Рябухи В.І.- суддю Сухового В.Г.

03.06.2013 в судовому засіданні представник відповідача подав письмове клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі до прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2013 у справі №5011-35/16591-2012 за позовом ФОП ОСОБА_4до ПАТ КБ «Надра» про визнання Договору кредитної лінії №0111-09/МК/2007-980 від 24.05.2007р. припиненим, посилаючись на те,що розгляд Київським апеляційним господарським судом іншої справи безпосередньо впливає на розгляд даної справи, адже визнання Договору кредитної лінії припиненим, потягне за собою наслідки, які позбавлять ПАТ КБ «Надра» права на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_4Клопотання представника відповідача не розглядалося в судовому засіданні у зв'язку з неявкою представника іншої сторони.

Ухвалою від 03.06.2013 розгляд справи було відкладено на 17.06.13 та зобов'язано позивача надати суду уточнений розрахунок розміру позовних вимог з урахуванням збільшення, а відповідача -розгорнутий контррозрахунок ціни позову відповідно до заперечень, наведених в апеляційній скарзі.

У зв'язку з тим, що в судове засідання 17.06.2013р. представник відповідача не з'явився та сторонами не були виконані вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р., тому не розглядалося клопотання відповідача про зупинення апеляційного провадження у справі і ухвалою від 17.06.2013 розгляд справи було відкладено на 14.08.2013р.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013. Шевченка Е.О., враховуючи перебування судді Сухового В.Г. у відпустці, здійснити розгляд справи № 5028/19/18/2012 у складі: головуючого судді Кондес Л.О. , суддів: Ропій Л.М. , Рябухи В.І.

І4.08.2013 в судовому засіданні представником позивача на виконання вимог ухвал суду від 03.06.2013 та від 17.06.2013. було надано розгорнутий розрахунок заборгованості станом на 06.03.2013р. та розглянуто клопотання представника відповідача про зупинення апеляційного провадження у справі, яке суд відхилив, оскільки заявник не обґрунтував, яким чином результати розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ФОП ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2013р. у справі № 5011-35/16591-2012 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Надра» про визнання договору припиненим потягнуть за собою наслідки, які позбавлять ПАТ КБ «Надра» права на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_4, не обґрунтувавши , яким чином ПАТ КБ «Надра» буде позбавлене права звернутись до суду із зазначеним позовом,якщо позов вже був пред'явлений ПАТ КБ «Надра» до Господарського суду міста Києва ще 10.07.2012р. В судовому засіданні була оголошена перерва до 04.09.2013.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст..ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 113 961,78 грн., у тому числі: 69 596,07 грн.- заборгованості з нарахованих процентів за період з 17.01.2011 по 20.06.2012; 17 756,83 грн.-пені за прострочення сплати кредиту за період з 20.12.2011 по 20.06.2012;, 4 110,07 грн.-пені за прострочення сплати процентів за період з 21.02.2011 по 20.06.2012; 3 479,80 грн.- штрафу у розмірі 5% відповідно до п.8.3 Договору за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати процентів за користування кредитом від простроченої заборгованості в сумі 69 596,07 грн. та 19 019,01 грн.- інфляційних втрат , у тому числі : 14 618,89 грн.- за час прострочення кредиту та 4 400,12 грн.-за час прострочення процентів за період з 17.01.2011 по 31.05.2012 за Кредитним договором №01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007р.

11.03.2013р. позивач, скориставшись своїм правом відповідно до ст.22 ГПК України, звернувся до суду першої інстанції із заявою про збільшення розміру позовних вимог , надав розгорнутий розрахунок ціни позову станом на 05.03.2013р. та просив суд стягнути з відповідача 138 568,14 грн, у тому числі: 95 225,18 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 24.05.2007 по 13.01.2013; 10 959,51 грн.- пеня за прострочення сплати кредиту за період з 05.09.2012 по 13.01.2013; 8 102,67 грн.- пеня за прострочення сплати процентів за період з 05.09.2012 по 05.03.2013; 19 519,53 грн.- інфляційні втрати , у тому числі : 14 550,12 грн.- за час прострочення сплати мінімального платежу та 4 969,41 грн. - за час прострочення процентів за період з 27.01.2011 по 31.01.2013; 4 761,26 грн.- штраф відповідно до п.8.3 Договору у розмірі 5% від простроченої заборгованості в сумі 95 225,18 грн. за Кредитним договором № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007р.

Суд першої інстанції прийняв від позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вона не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси , з чим погоджується колегія суддів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором та відповідно до письмової заяви позичальника ( відповідача) від 24.05.2007р. про видачу кредиту, надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 250 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 24.05.2007р.

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконував з порушенням умов кредитного договору, що проявлялося в несвоєчасній та неповній сплаті щомісячних платежів по кредиту , тому станом на 17.01.2011 у нього утворилась заборгованість в загальному розмірі 368 047,15 грн., яка складалася із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 228 997,22 грн., заборгованості з відсотків за користування кредитом у сумі 54 902,06 грн., пені за порушення сплати кредиту в сумі 39 256,17 грн., пені за прострочення сплати відсотків в розмірі в розмірі 4 421,92 грн., штрафу 5% за порушення вимог кредитного договору в розмірі 14 702,57 грн. та інфляційних втрат в розмірі 25 767,21 грн.

26.01.2011 за рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №12/100/8 з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ «Надра» у спірному періоді з 30.07.2009р. по 31.12.2010р. стягнуто заборгованість по тілу кредиту у розмірі 228 997,22 грн., заборгованість з нарахованих процентів в розмірі 54 902,06 грн. ( за період з 24.05.2007 по 16.01.2011); пеню за порушення сплати кредиту в розмірі 18 840,20 грн. ( за період з 23.11.2009 по 21.11.2010); пеню за прострочення сплати процентів в сумі 3 550,52 грн. ( за період з 23.11.2009 по 21.11.2010); штраф 5% за порушення умов кредитного договору в розмірі 8 681,19 грн. відповідно до п.8.3 Договору, інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 22 722,42 грн.( за період з 30.07.2009р. по 31.12.2010р.) та інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів в сумі 3 044,79 грн. ( за період з 27.11.2009 по 31.12.2010).

Як свідчать матеріали справи, на виконання судового рішення від 26.01.2011р. у справі № 12/100/8 за період з 17.01.2011 по 21.06.2012 відповідачем( позичальником) сплачено 7 449,22 грн., з яких: 3 740,96 грн. спрямовано на погашення процентів за користування кредитом, 3 626,36 грн.- на погашення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу , а решта 81,90 грн.- на погашення інфляційних нарахувань , 2000,00 грн.- на погашення процентів за користування кредитом, 6 915,54 грн.- - на погашення процентів за користування кредитом та 1 208,60 грн.- на погашення процентів за користування кредитом, про що свідчить розрахунок заборгованості стан ом на 21 червня 2012 року та меморіальні ордери.

Отже, станом на 21.06.2012р. рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011р. залишилося невиконаним в частині сплати тіла кредиту в розмірі 228 997,22 грн., процентів за користування кредитом в розмірі 41 036,96 грн., пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 18 840,20 грн., пені за прострочення сплати процентів у розмірі 3 550,52 грн., штрафу у розмірі 8 681,19 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 25 767,21 грн.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем проплат та нарахованих процентів станом на 21.06.2012р., позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача процентів, пені, штрафу та інфляційних втрат в наступному спірному періоді - з 17.01.2011р. по 21.06.2012р.

Відповідач у відзиві заперечує проти позову, вважає його безпідставним і таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, стверджуючи, що позивач фактично обгрунтовує свої позовні вимоги, посилаючись на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011р. у справі №12/100/8, яким вже було стягнуто заборгованість по тілу кредиту, по процентах, штраф за порушення кредитного договору та штрафні санкції.

Крім того, відповідач критично сприймає мотивувальну частину судового рішення, що фактичною підставою для звернення до суду слугувала Додаткова угода №1 від 24.05.2007р., яка є невід'ємною частиною Договору кредитної лінії №01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007р., відповідно до умов якої є, зокрема, скорочений термін користування кредитними коштами, адже строк дії договору скорочується до 23.05.2010р.і, отже, при зверненні до суду у 2010 році позивач визнав закінченими правовідносини між сторонами і судом було стягнуто всі платежі, які вимагав позивач в межах норм діючого законодавства.

Таким чином, як вважає відповідач, позивач вже в повній мірі використав спосіб захисту своїх порушених прав ( ст..16 ЦК України, ст..20 ГК України) і на сьогоднішній день залишились не виконаними вимоги судового рішення, а не господарські зобов'язання.

Також, відповідач зазначає, що з припиненням виконання основного зобов'язання 23.05.2010, припинилось нарахування штрафних санкцій 21.11.2010, які за цей період вже стягнуті та заперечує проти вимоги щодо стягнення інфляційних втрат.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його помилковим в частині задоволення позову щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 95 225,18 грн. та в частині стягнення з відповідача штрафу 5% згідно з п.8.3 Договору в сумі 4 761,26 грн., з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» ( надалі-Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 ( надалі -позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 ( надалі -договір), відповідно до пункту 1 якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 250 000,00 грн. терміном на 60 місяців з 24 травня 2007 року по 23 травня 2012 року зі сплатою 21% річних, а відповідач зобов'язався своєчасно повернути кредитні кошти в порядку та в строки, визначені Кредитним договором ( п.3.2.3 Договору) та щомісячно сплачувати проценти за його користування.

24.05.2007р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007, відповідно до умов якої Банк надає позичальнику транш у розмірі 250 000,00грн., термін користування яким з 24.05.2007р. по 23.05.2010 року, процентна ставка за користування траншем встановлюється з розрахунку 21% річних та встановлено Графік повернення заборгованості по траншу, а саме, з 20.06.2009р. по 20.05.2010р.

Відповідно до ст..ст.1048,1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач виконав свої зобов'язання та відповідно до письмової заяви позичальника від 24 травня 2007 року про видачу кредиту в сумі 250 000,00 грн., надав відповідачу кредиті кошти у розмірі 250 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 24 травня 2007 року ( а.с.12). У відповідності до ст.ст.525,526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту згідно Графіку повернення траншу ( в редакції Додаткової угоди №1 до Договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року) виконав лише частково.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011р. у справі № 12/100/8 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернігівського регіонального управління до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості 367 225,63 грн. позовні вимоги задоволені частково, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 228 997,22 грн.- заборгованості по тілу кредиту, 54 902,06 грн.- заборгованості по нарахованих процентах за користування кредитом, 18 840,20 грн.- пені за порушення с троку сплати кредиту, 3 550,52 грн.- пені за прострочення сплати процентів, 8 681,19 грн.- штрафу, 25 767,21 грн.- інфляційних нарахувань та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011 року залишено без змін.

На виконання зазначеного судового рушення було видано наказ №12/100/8 від 24 травня 2011 року, який виконаний відповідачем частково в сумі 7 449,20 грн., які були спрямовані на часткове погашення процентів за користування кредитом, інфляційні нарахування та судові витрати.

Станом на 21 червня 2012 року заборгованість відповідача по тілу кредиту в сумі 228 997,22 грн. ще існувала і лише станом на 22 січня 2013 року зазначена заборгованість відповідача по кредиту була сплачена повністю, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 22 січня 2013 року, яка міститься в матеріалах справи.

За умовами п..п.11.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п.1.2 Договору кредитної лінії №01-09/МК/2007-980 ві 24.05.2007р. та п.2 Додаткової угоди №1 до нього за користування траншем встановлюється процентна ставка з розрахунку 21% річних.

Підпунктами 3.2.2.1-3.2.2.4 пункту 3.2.2 Договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007р. передбачено, що за користування кредитом позичальник повинен сплатити банку у вигляді відсотків від суми кредиту. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 21% річних із розрахунку 360 днів на рік.

За період користування кредитними коштами позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті відсотків за користування траншем, виходячи з розміру процентної ставки 21% річних за період з 24 травня 2007р. станом на 05.03.2013р.в сумі 95 225,18 грн. і з визначенням позивачем такого спірного періоду та з розміром боргу погодився суд першої інстанції, але таку правову позицію суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковою без урахування того, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011р.по справі №12/100/8 вже було стягнуто з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 54 902.06 грн.- заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом з 24 травня 2007 року по 16.01.2011р.

Таким чином, судом першої інстанції даним оскаржуваним рішенням була стягнута заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, яка нарахована на одне й те саме тіло кредиту за один і той самий період, тобто, з 24 травня 2007 року по 16 січня 2011 року.

На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. позивачем було надано розгорнутий розрахунок ціни позову станом на 06.03.2013р. з урахуванням збільшення розміру позовних вимог по 05.03.2013р.( заяву позивача з копією розрахунку заборгованості станом на 06.03.2013р.за вх. номером канцелярії Київського апеляційного господарського суду 09-11/13293 від 28.08.2013 долучено до матеріалів справи № 5028/19/18/2012).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом позивач обґрунтовано визначив період розрахунку заборгованості з 26.01.2011 і станом на 06.03.2013р. ( тобто, після закінчення спірного періоду - 31.12.2010р., визначеного у попередньому судовому рішенні від 26.01.2011р.) та розмір заборгованості в сумі 39 129,88 грн. Отже, заборгованість по відсоткам за користування кредитом має становити 39 129,88 грн., а не , як визначено судом першої інстанції - 95 222,18 грн., тобто, в частині стягнення 56 092,30 грн. рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи і тому підлягає скасуванню у цій частині вимог з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Позивач також просить стягнути з відповідача відповідно до п.п.8.1-8.2 Договору кредитної лінії №01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007р. пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 10 959,51 грн. за період з 05.09.2012р. по 13.01.2013р. та пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 8 102,67 грн. за період з 05.09.2012р. по 05.03.2013р.

Частинами 4 та 6 ст.231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст.232 ГК України нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п.п.8.1-8.2 Договору кредитної лінії №01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007р., у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у періоді, за який нараховується пеня.

У разі порушення позичальником строків повернення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Матеріали справи свідчать про те. що відповідачем було допущено прострочення сплати відсотків за користування кредитом та порушено строк повернення кредиту, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з правомірністю нарахування позивачем пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 8 102,67 грн. з 05.09.2012р. по 05.03.2013р. та пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 10 959,51 грн. за період з 05.09.2012р. по 13.01.2013р. та, відповідно, задоволення позову судом першої інстанції зазначених вимог у визначеному позивачем розмірі.

З огляду на викладене, не відповідає дійсності твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що пеня за прострочення сплати кредиту була нарахована по 05.03.2013,тобто, вже після закінчення виконавчого провадження 22.01.2013р., оскільки розрахунки позивача підтверджують протилежне , а саме, нарахування пені по 13.01.2013, але станом на 05.03.2013.

Позивач просить також суд стягнути з відповідача 4 761,26 грн.- штрафу 5% за порушення строків повернення кредиту на сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.8.3 Договору.

Пунктом 8.3 Договору кредитної лінії №01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007р. сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, визначених на дату прострочення.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем сплати відсотків, проте , як вбачається з розрахунку позивача ( а.с.134-136) штраф 5% в сумі 4 761,26 грн., неправомірно нарахований на суму боргу 95 225,18 грн. по процентах за користування кредитом , з розміром якого помилково погодився суд першої інстанції, однак, оскільки заборгованість по процентах за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача у розмірі 39 120,88 грн., то і відповідно штраф 5% згідно п.8.3 Договору складає 1 956,04 грн. за уточненим розрахунком позивача на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р. з розрахунку:

39 120,88 грн. х 5%/100= 1956,04 грн.

За таких обставин, рішення суду в частині стягнення штрафу у розмірі 2 805,22 грн. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові в зазначеній частині вимог.

Доводи відповідача у відзиві на позов і в апеляційній скарзі стосовно того, що нарахуванням пені за прострочення сплати кредиту та штрафу, може відбуватись подвійна відповідальність за одне й теж саме порушення відповідно до ст..61 Конституції України, є необгрунтованими, з огляду на наступне:

Статтями 598,599 ЦК України та 202 ГК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 у справі №5011-35/16591-2012 за позовом ФОП- ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Надра» про визнання Договору кредитної лінії «01-09/МК/2007-980 припиненим залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2013, яким в позові ФОП ОСОБА_4 було відмовлено.

Крім того, необхідно звернути увагу на правову позицію Верховного Суду України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) від 07 жовтня 2010р., а саме: « Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинилися. У статті 599 ЦК України зазначено. що зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( а не в силу ухвалення рішення суду)».

У відповідності до ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч штраф та пеня ( ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.4 ст.231 ЦІК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором..

Пунктом 4 ст.179 ГК України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічні положення містять і норми Цивільного кодексу України, які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов ( ст..627 Цивільного кодексу України), зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними ( ст..628 ЦК); сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд ( ст..6 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст..627 ЦК України( див. Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК України за 1-е півріччя 2012 р.; постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 р. у справі № 3-24гс12).

З огляду на викладене. колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо обгрунтованості заявлених позивачем вимог в частині стягнення штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов'язання відповідачем , а також підтримує позицію суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не порушені строки нарахування та пред'явлення до стягнення пені та штрафу.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 19 519,53 грн.- інфляційних нарахувань, у тому числі: 14 550,12 грн.- інфляційні втрати за період простроченої заборгованості з 27 січня 2011р. по 13 січня 2013 та 4 969,41 грн.- інфляційні втрати за несвоєчасну сплату відсотків за період з 27 січня 2011 року по 31 січня 2013 року за розгорнутим розрахунком позивача заборгованості станом на 06.03.2013р., наданим до суду першої інстанції, який виконаний позивачем вірно , перевірений судом першої інстанції і з яким погоджується колегія суддів, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до частини 2 ст.625 ЦК України відповідач (боржник) є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому на вимогу позивача (кредитора) зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Щодо розрахунку інфляційних втрат, який наданий позивачем на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р., то необхідно зазначити, що позивач у своєму розрахунку визначив початок періоду нарахування інфляційних втрат з 26 січня 2011р., в той час,як у розрахунку, наданому до суду першої інстанції, він визначив початок періоду інфляційних нарахувань з 27 січня 2011р.

Колегія суддів приймає розрахунок інфляційних втрат, який був наданий до суду першої інстанції з датою початку нарахування з 27 січня 2011р., оскільки при перегляді рішення в суді апеляційної інстанції ГПК не надає позивачу право змінювати початок спірного періоду нарахування інфляційних втрат, що не було предметом дослідження в суді першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 є частково обґрунтованою і тому підлягає частковому задоволенню.

Рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню лише в частині стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом та в частині стягнення штрафу за прострочення сплати відсотків з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача 39 120,88 грн.- заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом та 1 956,04 грн.- штрафу 5% за порушення строків сплати відсотків з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. В решті частини зазначених вимог в позові відмовити .

В решті частини рішення слід залишити без змін.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44,49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України. суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2013р. у справі №5028/19/18/2012 скасувати в частині стягнення заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом та в частині стягнення штрафу у розмірі 5% та стягнути з відповідача на користь позивача 39 120,88 грн.- заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом та 1 956,04 грн.- штрафу 5%. В решті частини зазначених позовних вимог відмовити.

В решті частини рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, 16500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (вул. Артема,15,м. Київ, 04053од за ЄДРПОРУ 20025456, відомості про банківські реквізити відсутні) 39 120,88 грн. - заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом, 10 959,51 грн. - пені за прострочення сплати кредиту, 8 102,67 грн. - пені за прострочення сплати відсотків, 1 956,04 грн. - штрафу 5%, 19 519,53 грн. - інфляційних втрат та 1 593,53 грн. - судового збору. Видати наказ.

В решті частини позову відмовити».

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (вул. Артема,15, м. Київ, 04053, код з ЄДРПОУ 20025456, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, 16500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) 796,77 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

4. Матеріали справи № 5028/19/18/2012 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.