Постанова № 33441624, 11.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

="fs115">ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ/P>

Справа № 2а/1770/5160/2011

11 вересня 2013 року

16год. 05хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився ,

відповідача 1: представник не з'явився,

відповідача 2: представникне з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу щодо частини позовних вимог за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція"

до

Державної податкової інспекції у м.Рівне Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області

про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" (по тексту - ТзОВ фірма "ДП Рівнетрансекспедиція") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 515 326, 98 грн.

В обґрунтування позову вказав, що згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування і прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню із бюджету.

На думку позивача податковий орган порушує вимоги податкового законодавства безпідставно не відшкодовуючи суму бюджетного відшкодування.

До початку судового засідання позивачем подано письмове клопотання про прийняття постанови щодо частини позовних вимог. Клопотання мотивоване тим, що правомірність формування та заявлення вказаних сум була предметом розгляду інших адміністративних справ, відповідно: №2а-2865/10/1770, №2а-3848/10/1770, №2а-3460/10/1770, №2а-3880/10/1770, №2а-4325/10/1770, №2а-4732/10/1770, №2а-5357/10/1770. При цьому, по адміністративним справам №2а-2865/10/1770, №2а-3848/10/1770, №2а- 3460/10/1770, №2а-5357/10/1770 судові рішення вже набрали законної сили. Позивач вважає, що тривалий та затяжний розгляд адміністративних справ, що є первинними по відношенню до даної справи №2a/1770/5160/2011, значно сповільнює її вирішення. Враховуючи, що судовий розгляд даної справи не закінчився, а позовні вимоги є подільними, ТзОВ фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" змушене шукати спосіб вирішення окремої, відносно самостійної частини спору до закінчення судового розгляду справи №2а/1770/5160/2011 в цілому. Тим самим, просив суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" заборгованість з податку на додану вартість за період з листопада 2009 року по березень 2010 року та серпень 2010 року у загальному розмірі 306 033, 94 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач 1, 2 своїх представників у судове засідання не забезпечив, хоча останні були повідомлені у встановленому порядку.

З врахуванням ч.4 ст. 128 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними доказами у справі та за відсутності представників відповідача 1, відповідача 2.

Дослідивши наявні докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість за період з листопада 2009 року по березень 2010 року та серпень 2010 року у загальному розмірі 306 033, 94 грн. з наступних підстав.

Як встановлено судом, ТзОВ фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" задекларувало суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на банківський рахунок підприємства, у загальному розмірі 577 483,00 гривні, а саме:

за листопад 2009 p. - 40276,00 грн. ;

за грудень 2009 p. - 45020,00 грн. ;

за січень 2010 p. - 63011,00 грн. ;

за лютий 2010 p. - 43629,00 грн. ;

за березень 2010 p. - 61197,00 грн. ;

за квітень 2010 p. - 54799,00 грн. ;

- за травень 2010 року - 83801,00 грн. ;

за червень 2010 p. - 49003,00 грн. ;

за липень 2010 p. - 66753,00 грн. ;

за серпень 2010 p. - 69 994,00 гривень.

Із задекларованих сум на момент подачі адміністративного позову відшкодовано на рахунок товариства 62 157,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2012 року на банківський рахунок підприємства-позивача надішли кошти в розмірі 40 045,00 гривень. У призначенні платежу було зазначено: *;110;30712154; відшкодування ПДВ за квітень 2010;17.07.2012;270".

Судом встановлено, що на момент подачі клопотання про прийняття постанови щодо частини позовних вимог сума, заявлена до стягнення, сформована за рахунок сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопада 2009 року по серпень 2010 року, а саме:

-188 410,00 гривень - за листопад, грудень 2009 р. та січень, лютий 2010 р.;

- 61197,00 гривень - за березень 2010 p.;

- 40045,00 гривень - за квітень 2010 p.;

- 68 768,33 гривень - за травень 2010 p.;

- 42441,00 гривень - за червень 2010 p.;

- 58038,71 гривень - за липень 2010 p.;

- 56426,94 гривень – за серпень 2010p.

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд виходив з наступного.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону № 168/97 (чинного у спірний період) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Позивачем були дотримані вимоги пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97.

Відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановами Рівненського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року, 14 вересня 2010 року, 19 жовтня 2010 року, , 15 серпня 2010 року по справах №2а-2865/10/1770, №2а-3848/10/1770, №2а- 3460/10/1770, №2а-5357/10/1770 встановлено достовірність здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, та правомірності формування податкового кредиту, а в подальшому і декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, а відтак визнано необгрунтованим твердження відповідача про неможливість підтвердження фактичного надходження податку на додану вартість до бюджету. Вказані рішення суду першої інстанції набрали законної сили згідно ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду (ЛААС) від 04 грудня 2012 року (по трьох адміністративних справах) та 24 квітня 2012 року (т.1 а.с.215-229).

Вказані обставини підтверджуються дослідженими доказами: довідка зі статистики , свідоцтво платника ПДВ, податкові декларації з ПДВ з додатками за листопад-грудень 2009 p., за січень-лютий 2010 р., акт перевірки від 27.05.2010 р., і податкове повідомлення-рішення від 04.06.2010 р. , постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 р. , Ухвала ЛААС від 04.12.2012 р. №32492/10/9104. , Ухвала ВАС України від 02 січня 2013 р. №К/991/81828/12, податкова декларацій з ПДВ з додатками за березень 2010 р. , акт перевірки від 15.07.2010 р. , податкове повідомлення-рішення від 21.07.2010 р. , постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2010 р. , Ухвала ЛААС від 20.06.2012 р. , Ухвала ВАС України 18 липня 2013 р. №К/800/37441/13, податкова декларацій з ПДВ з додатками за серпень 2010 р. (звітна), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ з додатками серпень 2010 р. , акт перевірки від 18.10.2010 р. , податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 р. , постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 р. , Ухвала ЛААС від 04.12.2012 р. №8607/119104, Ухвала ВАС України 02 січня 2013 р. №К/9991/81807/12 (т.1 а.с. 241-247, т.2 а.с.1-84).

Частинами 1 - 2 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тим самим, суд вбачає можливим прийняти постанову в частині стягнення заборгованості за період з листопада 2009 року по березень 2010 року та серпень 2010 року у загальному розмірі 306 033,94 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Рівне протиправною.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" заборгованість з податку на додану вартість за період з листопада 2009 року по березень 2010 року та серпень 2010 року у загальному розмірі 306 033, 94 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1077,10 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.