Рішення № 33439636, 30.08.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/8501/13-ц

пр. № 2/759/4206/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Планета», публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про зняття заборони відчуження майнових прав на нерухоме майно та визнання частин іпотечних договорів недійсними в частині обтяження нерухомого майна -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про визнання недійсними договір іпотеки від 02 липня 2008 року № 1970 та договір іпотеки від 02 липня 2008 року № 1972, які укладені між ТОВ «Планета» та ПАТ«Енергобанк», в частині передачі в іпотеку майнових прав на нерухоме майно - квартиру за АДРЕСА_1; зобов'язати ТОВ «Планета» та ПАТ «Енергобанк» вчинити дії для зняття заборони відчуження об'єкту нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Планета» та позивачем укладено договір інвестування будівництва житлового будинку за №2005-27/і, за умовами якого товариство взяло на себе зобов'язання за рахунок коштів в сумі 239723,00грн., залучених від позивача, як інвестора, коштів, в межах інвестиційного договору №85/2004 від 22.04.2004 з Інвестором Генпідрядником: ДП МО україни «Укрвійськбуд» , збудувати і передати позивачу АДРЕСА_1. Позивач зобов'язання виконав належним чином за вказаним договором 27.08.2005. Але ТОВ «Планета» передало в іпотеку ПАТ «Енергобанк» майнові права на підставі договорів іпотеки №1970 від 02.07.2008 та № 1971 від 02.07.2008 без достатніх на те правових підстав, оскільки ТОВ «Планета» не мало майнових прав на дану квартиру, вказані договори з банком укладено без згоди позивача, в зв'язку з чим позивач вважає, що відповідачами порушені його майнові права на АДРЕСА_1, просив позов задовольнити посилаючись на ст.ст. 203, 215, 229, 230, 583 ЦК України, ст. ст. 1, 5, 7, 18, 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Відповідач ТОВ «Планета» в судове засідання свого представника не направило повідомлено належним чином, причин неявки суду не повідомлено.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача ТОВ «Планета».

Позивач позов підтримав, надав пояснення посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ПАТ «Енергобанк» заперечував проти задоволення позову, вказуючи, що оспорювані договори іпотеки №1970 від 02.07.2008 та № 1971 від 02.07.2008 укладені банком з ТОВ «Планета» відповідно до норм діючого законодавства, просив в позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

15 жовтня 2012 року Рішенням Святошинського районного суду м. Києва по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Планета», 3-я особа: ДП МО України «Укрвійськбуд» про визнання майнових прав на об'єкт інвестування та про визнання права власності на частку в об'єкті незавершеного будівництва, позов ОСОБА_1 - задоволено, визнано за ОСОБА_1 майнові права на об'єкт інвестування -квартиру 27, на 6 поверсі, кількість кімнат 1, загальна площа 64,79 кв.м., житлова площа 21,90 кв.м., яка знаходиться за будівельною адресою: в будинку АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_1 майнове (речове) право на отримання в натурі об'єкту інвестування -квартири 27, на 6 поверсі, кількість кімнат 1, загальна площа 64,79 кв.м., житлова площа 21,90 кв.м., яка знаходиться за будівельною адресою: в будинку АДРЕСА_1, після введення вказаного будинку в експлуатацію (а.с. 16-18). Вказане рішення набрало законної сили.

Факт належності позивачу майнових прав на кв. АДРЕСА_1, також підтверджується наступними доказами.

Так, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Планета» 23 серпня 2005 року укладено договір інвестування будівництва житлового будинку № 2005-27/і, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання за рахунок залучених від позивача, як інвестора, коштів, в межах інвестиційного договору № 85/2004 від 22.06.2004 року з інвестором-генпідрядчиком, а саме: Державним підприємством Міністерство оборони України «Укрвійськбуд», збудувати і передати йому житло: квартиру 27, що знаходиться на 6 поверсі, кількість кімнат 1, загальна площа 64,79 кв.м., житлова площа 21,90 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, а позивач зобов'язується забезпечити відповідне фінансування об'єкту інвестування та прийняти його у свою власність для особистого проживання на умовах вказаного договору (а.с. 5-6).

Запланований термін здачі будинку в експлуатацію -4 квартал 2006 року. Вартість об'єкта нерухомості 239 723 грн. 00 коп.

Між позивачем та товариством також укладено Додаткову угоду № 1 від 25.12.2006 року (а.с. 14) та Додаткову угоду № 2 від 26.06.2008 року (а.с. 15) до договору № 2005-27/і від 23.08.2005 року, згідно яких запланований термін здачі будинку в експлуатацію був продовжений спочатку до 2 кварталу 2007 року, а потім до 4 кварталу 2008 року.

Відповідно до умов вказаного інвестиційного договору позивач сплатив 239 723грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 25.08.2005 року (а.с. 7) та довідкою ТОВ «Планета»за № 56 від 07.04.2009 року про виконання позивачем інвестиційних зобов'язань на 100 % (а.с.12).

За змістом чч. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

За ст. ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення Договору іпотеки, застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Водночас поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі відсутні.

Стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки.

Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Стаття 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» установлює, що іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України «Про іпотеку» щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

Іпотекодавцем за іпотечним договором, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва (ч. 7 ст. 5 Закону).

Здійснюючи нормативно-правовий аналіз вказаних норм, суд приходить до висновку, що майнове право, що є предметом іпотечного договору, - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Таким чином, майнові права на кв. АДРЕСА_1 належать позивачу з моменту виконання своїх забов'язань за вказаним договором, тобто з 25.08.2005.

Разом з тим, між товариством з обмеженою відповідальністю «Планета» та публічним акціонерним товариством «Енергобанк» укладено договір іпотеки від 02 липня 2008 року № 1970 та договір іпотеки від 02 липня 2008 року № 1972, якими передано в іпотеку майнові права на нерухоме майно, зокрема на квартиру за АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, ТОВ «Планета» не мав на те будь-яких правових підстав укладати вказані договори іпотеки з АБ «Енергобанк», оскільки майнові права на вказану квартиру на час укладання оспорюваних договорів належали позивачу, інших доказів на спростування обставин позивача, представником банку не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, укладення іпотечних договорів ТОВ «Планета» з ПАТ «Енергобанк» щодо квартири АДРЕСА_1 за відсутності майнових прав у ТОВ «Планета» на дане майно суперечить положенням ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на час укладення оспорюваних договорів іпотеки та ст. 876 ЦК України, оскільки власником спірної квартири по завершенню будівництва є позивач.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України, згідно роз'яснень пп. 3 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Враховуючи, що майнові права на об'єкт незавершеного будівництва на момент укладення спірного іпотечних договорів не могли бути предметом іпотеки, позовні вимоги щодо визнання договорів недійсними в частині передачі в іпотеку ПАТ «Енергобанк» майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 30 січня 2013 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 190, 203, 215, 583, 575, 576 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 209, 212-215, 360-7 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Планета», публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про зняття заборони відчуження майнових прав на нерухоме майно та визнання частин іпотечних договорів недійсними в частині обтяження нерухомого майна - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними договір іпотеки від 02 липня 2008 року № 1970 та договір іпотеки від 02 липня 2008 року № 1972, які укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Планета» (код ЄДРПОУ 23494714) та публічним акціонерним товариством «Енергобанк» (код ЄДРПОУ 19357762), в частині передачі в іпотеку майнових прав на нерухоме майно - квартиру за АДРЕСА_1.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Планета» (код ЄДРПОУ 23494714) та публічне акціонерне товариство «Енергобанк» (код ЄДРПОУ 19357762) вчинити дії для зняття заборони відчуження об'єкту нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ: