Рішення № 33437728, 10.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2013 р. Справа № 5015/5568/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Глобал Систем», м. Київ,до відповідача:Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод», м. Стрий,третя особа:Державна податкова інспекція у Стрийському районі, м. Стрий,про: стягнення 88 630,43 грн.Суддя М.М. Синчук При секретарі Гринчишин О.За участю представників:позивача:не з'явився.відповідача:Васьків І. В. - довіреність №ЮВ-108-Н від 26.12.12р.третьої особи:не з'явився.

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Глобал Систем» до Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» про стягнення 89' 331,47 грн. Ухвалою від 23.09.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.10.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки №СВРЗ - 03-22-11-23/Ю не здійснив оплату в повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 89' 331,47 грн.

13.10.2011 р. представник відповідача, через канцелярію господарського суду Львівської області, подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки згідно із висновками ДПІ у Стрийському районі, викладеними в акті позапланової перевірки №1612/23-4/20770332 від 25.06.2011 р., правочини, здійсненні між позивачем та Відповідачем за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року визнано такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, через відсутність у позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій, відсутність основних фондів, персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

25.10.2011 р. представник відповідача подав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що стягненню крім основного боргу, підлягають 5' 542,77 - пені, 1' 108,55 грн. 3% річних, 594,36 грн. збитків від інфляції, в решті позовних вимог просить відмовити.

Ухвалою суду від 21.11.2011 р. до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача - ДПІ у Стрийському районі.

23.11.2011 р. до справи долучено заяву, згідно якої відповідачем уточнено розмір пені визнаної у доповненні до відзиву на позовну заяву, згідно якої розмір пені становить 5 727,52 грн. До заяви долучив копію ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 р. у справі №2а-11150/11/1370.

В судовому засіданні 29.11.2011 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 88 630,43 грн., з яких: 76 200,00 грн. - заборгованість за поставлені товари, 5 000,00 грн. - компенсація за доставку товару, 5 727, 52 грн. - пені, 594,36 грн. - збитки від інфляції, 1 108, 55 грн. - 3% річних.

В судове засідання 29.11.2011 р. представник відповідача з'явився. Повідомив, що у Львівському окружному адміністративному суді розглядається справа за позовом Стрийського вагоноремонтного заводу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області №0000042304 від 19.07.2011 р., яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 86 400,00 грн. та штрафні санкції в сумі 1,00 грн., всього 86 401,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Ухвалою суду від 06.12.2011 р. провадження у справі №5015/5568/11 зупинено до вирішення Львівським окружним адміністративним судом пов'язаної з нею справи №2а-11150/11/1370.

18.07.2013 р. до господарського суду Львівської області від представника відповідача надійшов лист №ЮВ-142 від 16.07.2013 р., згідно якого ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р. у справі №9140/29920/12 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2012р. у справі №2а-11150/11/1370 за адміністративним позовом Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області №0000042304 від 19.07.2011 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Стрийському районі без задоволення.

Ухвалою суду від 29.07.2013 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 13.08.2013 р.

В судове засідання 13.08.2013 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судове засідання 13.08.2013 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №08287858 від 31.07.2013 р.

08.08.2013 р. до канцелярії господарського суду Львівської області від представника відповідача надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі уповноваженого представника відповідача в судове засідання, у зв'язку із участю представника в іншому судовому засіданні. Доказів зайнятості уповноваженого представника відповідача в іншому судовому засіданні суду не надано.

В судове засідання 13.08.2013 р. представник третьої особи не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №08287866 від 01.08.2013 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судовому засіданні 13.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 27.08.2013 р.

В судове засідання 27.08.2013 р. представник позивача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 29.07.2013 р. не виконав.

В судове засідання 27.08.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 29.07.2013 р. не виконав.

В судове засідання 27.08.2013 р. представник третьої особи повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 29.07.2013 р. не виконав.

В судовому засіданні 27.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 03.09.2013 р.

28.08.2013 р., до господарського суду Львівської області, від представника відповідача надійшла заява від 22.08.2013 р., згідно якої відповідачем сплачено 81 200,00 грн. заборгованості, що підтверджується копією платіжного доручення №7073 від 09.12.2011 р., просить припинити провадження в частині стягнення 81 200,00 грн.

При огляді копії платіжного доручення №7073 від 09.12.2011 р., судом встановлено: «призначення платежу: Оплата за запчастини згідно договору №СВРЗ-03-11-22-23/Ю».

Проте, судом встановлено, що предметом спору в справі №5015/5568/11 є невиконання відповідачем умов Договору поставки №СВРЗ-03-22-11-23/Ю.

Ухвалою суду від 03.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 10.09.2013 р.

В судове засідання 10.09.2013 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 29.07.2013 р. не виконав.

В судове засідання 10.09.2013 р. представник відповідача з'явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення, згідно яких під час формування платіжного доручення, працівниками відповідача, помилково змінено в номері договору порядковість розташування реквізитів структурного підрозділу та року укладення договору. Про зарахування коштів, сплачених платіжним дорученням №7073 від 09.12.2011 р., в рахунок погашення заборгованості за запчастини, отримані по видатковій накладній №РН-0000011 від 28.02.2011 року та компенсації вартості транспортно-експедиційних послуг з доставки товару (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року) зазначено також в листі позивача (копія електронного листа додається). Крім того, для підтвердження сплати відповідачем коштів в сумі 81 200,00 грн., надано витяг з акту ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2013 р. Державною фінансовою інспекцією України у Львівській області від 22.02.2013 р. №05-21/3. Просить суд припинити провадження в частині стягнення 81 200,00 грн.

Вислухавши представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

28 лютого 2011 року між ТОВ "Трейд Глобал Систем" (Позивач, Постачальник) та ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" (Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № СВРЗ-03-22-11-23/Ю (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язувався у 2011 році поставити Покупцеві товари, зазначені в Специфікації № 1 (Додаток №1) до даного Договору, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець - прийняти і оплатити такі товари згідно умов Договору.

На виконання умов Договору постачальником було поставлено відповідачу товар на загальну суму 76 200,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною №РН-0000011 від 28.02.2011 року, та отримано представником відповідача - Борис Я.М., що підтверджується Довіреністю №224 від 28.02.2011 р.

Відповідно до п. 4.2. Договору покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів після дати поставки на підставі виставленого рахунку постачальником. Днем отримання/поставки товару вважається день підписання сторонами видаткової накладної.

Для виконання доставки товару між Сторонами було досягнуто домовленості щодо забезпечення Постачальником доставки товару до Покупця і компенсації витрат на транспортування Покупцем.

Досягнення домовленості щодо забезпечення доставки товару підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року. Відповідно до вказаного Акту сторони підтверджують необхідність "компенсації транспортно-експедиційних послуг по маршруту м. Київ - м. Стрий". Розмір компенсації разом з ПДВ становить 5 000,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Проте, станом на час розгляду справи судом відповідачем не надано суду доказів виконання свого обов'язку щодо оплати вартості поставленого товару та компенсації доставки.

11 липня 2011 року Відповідачу було направлено Претензію № 161 про сплату заборгованості включаючи компенсацію по доставці товару, на яку Відповідач не надав відповіді.

25.10.2011 р. представник відповідача подав доповнення до відзиву, в якому вказав що стягненню, крім основного боргу, підлягають 5' 727,52 грн. - пені (з урахуванням заяви від 23.11.2011 р.), 1' 108,55 грн. 3% річних, 594,36 грн. збитків від інфляції, в решті позовних вимог просить відмовити.

В судовому засіданні 29.11.2011 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача 88 630,43 грн. заборгованості, з яких: 76 200,00 грн. - заборгованість за поставлені товари, 5 000,00 грн. - компенсація за доставку товару, 5 727, 52 грн. - пені, 594,36 грн. - збитки від інфляції, 1 108, 55 грн. - 3% річних.

28.08.2013 р., до господарського суду Львівської області, від представника відповідача надійшла Заява від 22.08.2013 р., згідно якої відповідачем сплачено 81 200,00 грн. заборгованості, що підтверджується копією платіжного доручення №7073 від 09.12.2011 р., просить припинити провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 81 200,00 грн.

При огляді копії платіжного доручення №7073 від 09.12.2011 р., судом встановлено: «призначення платежу: Оплата за запчастини згідно договору №СВРЗ-03-11-22-23/Ю».

Проте, судом встановлено, що предметом спору в справі №5015/5568/11 є невиконання відповідачем умов Договору поставки №СВРЗ-03-22-11-23/Ю.

В судовому засіданні 10.09.2013 р. представник відповідача пояснив, що під час формування платіжного доручення, працівниками відповідача, помилково змінено в номері договору порядковість розташування реквізитів структурного підрозділу та року укладення договору. Про зарахування коштів, сплачених платіжним дорученням №7073 від 09.12.2011 р., в рахунок погашення заборгованості за запчастини, отримані по видатковій накладній №РН-0000011 від 28.02.2011 року та компенсації вартості транспортно-експедиційних послуг з доставки товару (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року) зазначено також в листі позивача (копія електронного листа додається). Крім того, для підтвердження сплати відповідачем коштів в сумі 81 200,00 грн., надано витяг з акту ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2013 р. Державною фінансовою інспекцією України у Львівській області від 22.02.2013 р. №05-21/3. Просить суд припинити провадження в частині стягнення 81 200,00 грн.

Рішенням господарського суду від 18.10.2011 р. у справі №5015/5569/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Глобал Систем» до Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» про стягнення 3 700,00 грн. заборгованості по оплаті придбаного товару за договором поставки № СВРЗ-03-22-11-14/Ю від 01.02.2011 р., позовні вимоги задоволено повністю.

Рішенням господарського суду від 19.10.2011 р. у справі №5015/5570/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Глобал Систем» до Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» про стягнення 66 206,84 грн. заборгованості по оплаті придбаного товару за договором поставки № СВРЗ-03-22-11-11/Ю від 01.02.2011 р., позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення господарського суду не оскаржувались та вступили в законну силу.

Згідно вказаних рішень господарського суду Львівської області, господарським судом при розгляді позовів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Глобал Систем» відхилені доводи відповідача про недійсність укладених договорів з посиланням на акт перевірки відповідача, встановлено дійсність та фактичність господарських зобов'язань відповідача з позивачем та стягнуто з відповідача заборгованість за укладеними договорами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Глобал Систем».

13.01.2012 р. Львівським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №2а-11150/11/1370, якою адміністративний позов Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області №0000042304 від 19.07.2011 р. задоволено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р. у справі № 9104/29920/12 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2012р. у справі №2а-11150/11/1370 залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Стрийському районі без задоволення.

В постанові Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2012р. у справі №2а-11150/11/1370 судом встановлено, що посилання ДПІ у Стрийському районі Львівської області на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних судом до уваги не беруться, оскільки товарно-транспортна накладна у даному випадку не є первинним документом у розумінні бухгалтерського та податкового обліку, а всі наявні у позивача первинні документи оформлені належним чином і підтверджують факт отримання товару від ТзОВ «Трейд Глобал Систем» і використання його у власній господарській діяльності. Крім того зазначено, що встановлені рішеннями господарського суду від 19.10.2011 р. у справі №5015/5570/11 та від 18.10.2011 р. у справі №5015/5569/11 обставини відповідачем не спростовано.

Крім того встановлено: що відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

В постанові Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2012р. у справі №2а-11150/11/1370 судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів, в тому числі Договору поставки № СВРЗ-03-22-11-23/Ю від 28.02.2011 р., та порушення законодавства України в момент складання наявної у Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» податкової накладної. Також судом встановлено, що Державним підприємством «Стрийський вагоноремонтний завод» не надано доказів звернення до суду із позовом про визнання недійсними договорів укладених позивачем з ТзОВ «Трейд Глобал Систем», та в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-кого з посадових осіб та чи притягнуто будь-кого з посадових осіб ТзОВ «Трейд Глобал Систем»до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо господарської діяльності ТзОВ «Трейд Глобал Систем».

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладених договорів поставки та перевезення в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Факт укладення таких договорів підтверджується вчиненими сторонами діями: підписанням договору поставки, фактичною поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем. Що стосується договору перевезення, то попри відсутність письмового договору, сторонами складено акти виконаних робіт про виконання таких перевезень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На момент розгляду даної справи господарським судом - Договір поставки № СВРЗ-03-22-11-23/Ю прийнятий сторонами до виконання, що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року.

Таким чином, враховуючи виконання Відповідачем Договору поставки у спосіб прийняття товару, шляхом підписання Акту, яким сторони підтверджують необхідність "компенсації транспортно-експедиційних послуг по маршруту м. Київ - м. Стрий" без жодних зауважень до якості робіт, і оплати робіт суд прийшов до висновку про вчинення сторонами дій, які свідчили про схвалення Договору поставки.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов'язань перед Позивачем.

Посилання Відповідача на висновки ДПІ у Стрийському районі, викладені у Акті позапланової перевірки № 1612/23-4/20770332 від 25.06.2011 року про те, що правочини, здійснені між Позивачем та Відповідачем за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року визнано такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, судом до уваги не береться, так як суду не надано доказів визнання Договору поставки № СВРЗ-03-22-11-14/Ю недійсним у встановленому законом порядку, а висновки ДПІ у Стрийському районі не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 15 календарних днів після дати поставки на підставі виставленого рахунку постачальником. В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності з положеннями ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Як встановлено судом, позивачем надано відповідачу послуги з перевезення товару за маршрутом: м. Київ -м. Стрий. Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодекс України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. В силу цієї норми, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) про компенсацію транспортно-експедиційних послуг свідчать про виникнення між сторонами правовідносин з проводу перевезення товару на підставі договору перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 909 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, відповідачем сплачено 81 200,00 грн. заборгованості, що підтверджується копією платіжного доручення №7073 від 09.12.2011 р.

Про зарахування коштів, сплачених платіжним дорученням №7073 від 09.12.2011 р., в рахунок погашення заборгованості за запчастини, отримані по видатковій накладній №РН-0000011 від 28.02.2011 року та компенсації вартості транспортно-експедиційних послуг з доставки товару (Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 28 лютого 2011 року) зазначено також в листі позивача (копія електронного листа додається). Крім того, для підтвердження сплати відповідачем коштів в сумі 81 200,00 грн., надано витяг з акту ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2013 р. Державною фінансовою інспекцією України у Львівській області від 22.02.2013 р. №05-21/3.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки відповідачем погашено заборгованість в розмірі 81 200,00 грн. з яких: 76 200,00 грн. - заборгованість за поставлені товари, 5 000,00 грн. - компенсація за доставку товару, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 81 200,00 грн. потрібно припинити.

Як встановлено судом, 25.10.2011 р. представник відповідача подав доповнення до відзиву, яким вважає що стягненню, крім основного боргу, підлягають 5' 727,52 грн. - пені (з урахуванням заяви від 23.11.2011 р.), 1' 108,55 грн. 3% річних, 594,36 грн. збитків від інфляції.

Згідно з пунктом 8.2 Договору покупець за даним договором у разі порушення строків оплати сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Таким чином, уточненні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 727,52 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 594,36 грн. інфляційних збитків та 1 108,55 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Провадження в справі в частині стягнення 76 200,00 грн. - заборгованості за поставлені товари та 5 000,00 грн. - компенсації за доставку товару припинити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" (адреса: вулиця Зубенка, будинок 2, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 20770332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Глобал Систем" (адреса: вулиця Тверська, будинок 2, офіс 95, місто Київ, 03150; ідентифікаційний код 37318035) 5 727,52 грн. пені, 594,36 грн. інфляційних втрат, 1 108,55 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" (адреса: вулиця Зубенка, будинок 2, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 20770332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Глобал Систем" (адреса: вулиця Тверська, будинок 2, офіс 95, місто Київ, 03150; ідентифікаційний код 37318035) 886,30 грн. державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу

України.

5. Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд Глобал Систем" (адреса: вулиця Тверська, будинок 2, офіс 95, місто Київ, 03150; ідентифікаційний код 37318035) з державного бюджету 7,01 грн. зайво сплачених на оплату державного мита.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.