Рішення № 33437430, 04.09.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6113/13-ц

Провадження № 2/635/3361/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Бобко Т.В.

секретар судового засідання - Щербак Є.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у с. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності -

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить визнати недійсним договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель, що розташований на земельній ділянці загальною площею 5, 9867 га (кадастровий №6325157306:00:003:0026) за адресою: АДРЕСА_1 і складається з контрольно-пропускного пункту - літ. "А-1"загальною площею 12,8 кв.м.; гаража на 5 боксів - літ. "Б-1" загальною площею 96,20 кв.м.; складу паливно-мастильних матеріалів - літ. "В-1" загальною площею 17,40 кв.м.; адміністративного приміщення - літ. "Д-3" загальною площею 1218,80 кв.м.; ремонтно-виробничий комплекс зі складом - літ. "Е-1" загальною площею 4357,10 кв.м.; складу літ. "Ж-1" загальною площею 264,60 кв.м.; котельні - літ. "З-1" загальною площею 22,60 кв.м.; водяного вузла - літ. "О-1" загальною площею 3,50 кв.м.; складу вінілацетату - літ. "И-1" загальною площею 73,80 кв.м.; пожежної насосної - літ. "М-1" загальною площею 24,80 кв.м.; пожежного резервуару - літ. "Н-1" загальною площею 57,0 кв.м.; насосної фекальної каналізації - літ. "П-1" загальною площею 69,80 кв.м.; заглибленого складу - літ. "Р-1" загальною площею 61,60 кв.м.; з допоміжними спорудами: фонтану №2; оглядового колодязя №1; залізобетонної огорожі комплексу, внутрішніх доріг, зовнішніх доріг, укладений 10 грудня 2010 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, та визнати за ним право власності на вищезазначене майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 21 жовтня 2010 року Харківським районним судом Харківської області було постановлене рішення про поділ майна подружжя та визнання за нею право власності на вищевказаний комплекс нежитлових приміщень. 10 грудня 2010 року між нею та відповідачами було укладено купівлі-продажу комплексу нежитлових приміщень, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, однак, при укладенні зазначеного договору у обох сторін були відсутні наміри на настання реальних правових наслідків, правочин був укладений як гарантія того, що позивач повинна була розрахуватися з відповідачами за певну допомогу з їх боку. Крім того, позивач до теперішнього часу не отримала грошей від відповідачів згідно укладеного договору, розписок про отримання грошових коштів їм не надавала, акт прийому-передачі приміщень не підписувала, ключів не передавала, весь цей час сама користується спірними приміщеннями, здає їх в оренду, проводить поточний ремонт, сплачує рахунки за користування електроенергією та забезпечує охорону території, відповідачі з моменту укладення вказаного договору на територію цього комплексу ніколи не приходили, з працівниками не знайомилися, ніяких претензій щодо спірного майна не пред'являли. Позивач вважає, що договір купівлі-продажу був укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Представник позивача ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити та пояснив про обставини, викладені вище.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив про відсутність підстав та належних доказів для визнання спірного договору купівлі-продажу фіктивним. Так, позивач отримала від продажу належного комплексу майнових будівель грошові кошти у розмірі 798000 гривень, які покупці повністю пропорційно сплатили під час оформлення договору, що підтверджується п.5 договору купівлі-продажу. Жодних документів на підтвердження здійснення якогось поточного ремонту та здійснення охорони приміщень позивачем не надано. Щодо наданих позивачем договорів оренди, представник відповідача зазначає, що договір оренди площ споруди від 03.01.2002 року стосується інших приміщень, яякі розташовані в с.Циркуни Харківського району Харківської області, позивачем не надано доказів виконання договорів оренди, укладених з ТОВ «Тімекс» (строком з 05.11.2010 року до 05.11.2015 року) та ПОГ «Промислові ініціативи» ГО «Фонд підтримки інвалідів» (строком з 05.11.2015 року до 05.11.2015 року), зокрема про здійснення орендної плати. Зазначені догори оренди є нікчемними, оскільки підлягають нотаріальному посвідченню відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України, як укладені на більш ніж на три роки. З наданих позивачем документів про сплату послуг електропостачання не вбачається, що платником є саме позивач, та про надання послуг електропостачання саме у спірні приміщення. Представник відповідача вважає, що нормами законодавства не передбачено обов'язкове підписання сторонами договору акту приймання-передачі спірних приміщень, оскільки у п.1 договору купівлі-продажу зазначено, що продавець передає у власність, а покупці приймають у власність в рівних частках кожний нежитлові будівлі і сплачують за них обговорену суму, факт отримання грошових коштів та передачу майна підтвердив позивач підписом у договорі. Крім того, 31.12.2010 року після укладення договору купівлі-продажу позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 41148 гривень та 4114,80 гривень відповідно.

ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові заперечення проти позову, аналогічні запереченням представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7

Третя особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2010 року за ОСОБА_1 визнане право власності на комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: АДРЕСА_1 що складається в цілому з контрольно-пропускного пункту - літ. "А-1"загальною площею 12,8 кв.м.; гаража на 5 боксів - літ. "Б-1" загальною площею 96,20 кв.м.; складу паливно-мастильних матеріалів - літ. "В-1" загальною площею 17,40 кв.м.; адміністративного приміщення - літ. "Д-3" загальною площею 1218,80 кв.м.; ремонтно-виробничий комплекс зі складом - літ. "Е-1" загальною площею 4357,10 кв.м.; складу літ. "Ж-1" загальною площею 264,60 кв.м.; котельні - літ. "З-1" загальною площею 22,60 кв.м.; водяного вузла - літ. "О-1" загальною площею 3,50 кв.м.; складу вінілацетату - літ. "И-1" загальною площею 73,80 кв.м.; пожежної насосної - літ. "М-1" загальною площею 24,80 кв.м.; пожежного резервуару - літ. "Н-1" загальною площею 57,0 кв.м.; насосної фекальної каналізації - літ. "П-1" загальною площею 69,80 кв.м.; заглибленого складу - літ. "Р-1" загальною площею 61,60 кв.м.; з допоміжними спорудами: фонтану №2; оглядового колодязя №1; залізобетонної огорожі комплексу, внутрішніх доріг, зовнішніх доріг. Право власності зареєстроване в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 05 листопада 2010 року, реєстраційний номер 245351.

10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №3063, згідно умов якого ОСОБА_9 передає у власність, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приймають у власність в рівних частках кожний вищезазначені нежитлові будівлі і сплачують за них обговорену грошову суму.

Право власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за даним договором зареєстроване в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 19.04.2011 року (витяг про державну реєстрацію прав № 29715725).

ОСОБА_8 до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Ч. 5 вказаної статті передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ОСОБА_8 до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відсутність у сторін договору в момент укладення спірного договору купівлі-продажу наміру на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором, а саме передача майна у власність відповідачам по справі, підтверджується наступними доказами.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10, який є директором ТОВ «Тімекс» пояснив, що орендує у позивача протягом 10 років нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 щомісячно сплачує орендну плату, про зміну власника вказаних приміщень йому нічого не відомо, відповідачів не знає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що працює сторожем в ТОВ «Тімекс» в с. Затишшя Харківського району Харківської області, на протязі тривалого періоду на територію товариства постійно приїжджає ОСОБА_1, яка є власницею комплексу нежитлових приміщень за зазначеною адресою, відповідачів по справі на території комплексу він ніколи не бачив.

Змістом договорів оренди майна, укладених позивачем з ТОВ «Тімекс» (строком з 05.11.2010 року до 05.11.2015 року) та ПОГ «Промислові ініціативи» ГО «Фонд підтримки інвалідів» (строком з 05.11.2015 року до 05.11.2015 року). Приймаючи зазначені докази по справі, суд не дає оцінку формі договорів оренди, а саме недодержання вимоги закону щодо нотаріального посвідчення, оскільки вони не є предметом спору, створення чи не створення юридичних наслідків цих правочинів, на що впливає їх нікчемність, не має значення для розгляду цієї справи, оскільки предметом доказування є лише використання позивачем спірних приміщень після укладення договору купівлі-продажу.

Позивачем надані суду платіжні документи, які підтверджують факт сплати вищезазначеними юридичними особами послуг електропостачання за користування спірними нежитловими приміщеннями, що також підтверджує використання ними спірного майнами та свідчить про розпорядження цим майном саме позивачем, яка надала їм ці приміщення.

П.5 договору купівлі-продажу нежитлових будівель, в якому зазначено про повну сплату продавцю під час оформлення договору грошових коштів у розмірі 798000 гривень, не може беззаперечно свідчити про факт отримання грошей позивачем, оскільки договір не містить даних про форму, порядок та момент розрахунку, такі дані не наведені також відповідачами.

Згідно п.10 договору, витрати, пов'язані з оформленням цього договору сплачують покупці. Як вбачається з наданих відповідачами копій квитанцій, збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачений ОСОБА_2 31.12.2010 року, податок з доходів фізичних осіб сплачений ОСОБА_1 31.12.2010 року, в той час коли спірний договір був укладений 10.12.2010 року, тобто лише через 20 днів після його укладення, а тому надані квитанції не можуть бути доказом отримання позивачем грошових коштів від продажу майна в момент укладення договору купівлі-продажу.

Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів володіння, користування та розпорядження спірним майном, що складає зміст права власності відповідно до ст.317 ЦК України.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляд цивільних справ про визнання правочинів недійсними» для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Судом встановлено, що сторони дійсно не мали намір створити правові наслідки, обумовлені договором купівлі-продажу, оскільки майно, яке є предметом договору купівлі-продажу, відповідачам фактично передане не було та продовжує знаходитися у користуванні позивача, наявність перешкод з боку позивача ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні відповідачами спірним майном судом не встановлена.

ОСОБА_8 до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін повинна повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Як вбачається з повідомлення КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» №102 від 08.02.2013 року, право власності на комплекс нежитлових будівель, розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року зареєстроване за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по ? частині за кожним, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 від 10.12.2010 року, реєстровий №3063.

Таким чином, суд вважає необхідним повернути спірне майно у власність ОСОБА_1

ОСОБА_8 до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

При таких обставинах, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на комплекс нежитлових будівель, що розташований на за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати визначаються судом виходячи з положень ст.88 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням вимог позивача, який сплатив судовий збір не в повному обсязі, сума недоплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61, 88, 197, 212-215 ЦПК України, 203, 215, 216, 220, 234, 236, 317, 793 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10 грудня 2010 року комплексу нежитлових будівель, який складається з контрольно-пропускного пункту - літ. "А-1"загальною площею 12,8 кв.м.; гаража на 5 боксів - літ. "Б-1" загальною площею 96,20 кв.м.; складу паливно-мастильних матеріалів - літ. "В-1" загальною площею 17,40 кв.м.; адміністративного приміщення - літ. "Д-3" загальною площею 1218,80 кв.м.; ремонтно-виробничий комплекс зі складом - літ. "Е-1" загальною площею 4357,10 кв.м.; складу літ. "Ж-1" загальною площею 264,60 кв.м.; котельні - літ. "З-1" загальною площею 22,60 кв.м.; водяного вузла - літ. "О-1" загальною площею 3,50 кв.м.; складу вінілацетату - літ. "И-1" загальною площею 73,80 кв.м.; пожежної насосної - літ. "М-1" загальною площею 24,80 кв.м.; пожежного резервуару - літ. "Н-1" загальною площею 57,0 кв.м.; насосної фекальної каналізації - літ. "П-1" загальною площею 69,80 кв.м.; заглибленого складу - літ. "Р-1" загальною площею 61,60 кв.м.; з допоміжними спорудами: фонтану №2; оглядового колодязя №1, розташований за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та повернути зазначене майно у власність ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на комплекс нежитлових будівель, який складається з контрольно-пропускного пункту - літ. "А-1"загальною площею 12,8 кв.м.; гаража на 5 боксів - літ. "Б-1" загальною площею 96,20 кв.м.; складу паливно-мастильних матеріалів - літ. "В-1" загальною площею 17,40 кв.м.; адміністративного приміщення - літ. "Д-3" загальною площею 1218,80 кв.м.; ремонтно-виробничий комплекс зі складом - літ. "Е-1" загальною площею 4357,10 кв.м.; складу літ. "Ж-1" загальною площею 264,60 кв.м.; котельні - літ. "З-1" загальною площею 22,60 кв.м.; водяного вузла - літ. "О-1" загальною площею 3,50 кв.м.; складу вінілацетату - літ. "И-1" загальною площею 73,80 кв.м.; пожежної насосної - літ. "М-1" загальною площею 24,80 кв.м.; пожежного резервуару - літ. "Н-1" загальною площею 57,0 кв.м.; насосної фекальної каналізації - літ. "П-1" загальною площею 69,80 кв.м.; заглибленого складу - літ. "Р-1" загальною площею 61,60 кв.м.; з допоміжними спорудами: фонтану №2; оглядового колодязя №1; залізобетонної огорожі комплексу, внутрішніх доріг, зовнішніх доріг, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави (розрахунковий рахунок № 31214206700429 ККДБ 22030001 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999633, отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області, призначення платежу - судовий збір, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, МФО банку отримувача 851011) у розмірі 1663,15 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя