Рішення № 33435097, 30.01.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/15943/2012

Провадження №2/761/1411/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 січня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Голік Н.О.

при секретарі: Куделі А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України, третя особа: ОСОБА_2, про скасування наказу, стягнення несплачених коштів, зобов'язання видачі речового майна, визнання факту порушення умов контракту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про скасування наказу, стягнення несплачених коштів, зобов'язання видачі речового майна, визнання факту порушення умов контракту, в якому просив скасувати п.9 Наказу ТВО командира військової частини А1937 №182 від 06.06.2012 року про преміювання військовослужбовців військової частини А1937 за травень 2012 року; зобов'язати відповідача сплатити 15% премії ОСОБА_1 відповідно до Наказу №182 від 06.06.2012 року; сплатити не виплачені кошти за відрядження у сумі 660,00 грн. за 2011 рік; зобов'язати відповідача видати ОСОБА_1 не отримане речове майно; судовим рішенням визнати факт порушення контракту.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.04.2011 року між позивачем та Міністерством оборони України в особі командира військової частини А 0665 був укладений контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України, який є строковим і укладається на 3 роки. Відповідно до ч.2 Контракту, МОУ зобов'язується, відповідно до законодавства України забезпечити належні умови проходження військової служби позивачем. Наказом №161 від 17.08.2011 року позивача, призначено Наказом МО України №812 від 12.08.2011 року на посаду Начальника автомобільного відділення автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України, та було зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 17.08.2011 року.

Наказом Міністра оборони України від 05.11.2010 року №576 внесені зміни до наказу Міністра оборони України від 22.07.2010 №380 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік» щодо виплати премії за особистий вклад у загальні результати роботи в розмірі 125% місячного грошового забезпечення. Змін щодо умов контракту не відбувалось.

12.06.2012 року позивач, отримавши меншу суму нарахування ніж за попередній місяць, звернувся за поясненнями до ТВО командира частини А 1937 ОСОБА_2, який повідомив позивачу про зменшення розміру премії, і виплату 110% до посадового окладу за травень, замість раніше запланованих 125%. Наказ позивачу для ознайомлення не надавався, хоча це передбачено ч. 11 Наказу командира військової частини А1937, №182 від 06.06.2012 року Про преміювання військовослужбовців військової частини А1937 за травень 2012 року, відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.06.2011 року №355 та наказу Міністра оборони України від 11.6.2008 року №260, Наказу Міністра оборони України від 26.03.2012 року №165 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2012 рік», тобто за іншими наказами ніж передбачено наказом про зарахування до списків частини. Прізвище позивача про зменшену суму виплати премії зазначено в ч. 9 наказу № 182, де вказано наступне: виплатити премію за особистий внесок за загальні результати служби в розмірі 110% до посадового окладу за травень 2012 року - начальнику автомобільного відділення автомобільної роти - сержанту ОСОБА_1. Жодних мотивувань, або пояснень з боку дій керівництва, зміст наказу не містить. Письмових пояснень від позивача не вимагали та розслідування не проводили.

Під час проходження військової служби позивачем неодноразово виконувались службові обов'язки за межами військової частини, а саме: дві доби з 07.09.2011 р. по 08.09.2011 р. в м. Хмельницьку; дві доби з 12.09.2011 по 13.09.2011 р. в м. Рівне; п'ять діб з 26.09.2011 року по 30.09.2011 року в м. Рівне, м. Житомир; три доби з 10.10.2011 р. по 12.10.2011 р. в с. Богданівка Кіровоградської обл., шість діб з 23.10.2011 р. по 28.10.2011 р. в м. Кіровоград; три доби з подовженням на одну добу з 14.11.2011 р. по 17.11.2011 р. в м. Одеса. Загальна кількість днів відрядження на підставі отриманих документів про відрядження за 2011 рік складає 22 доби. Жодного разу позивачем не отримано коштів згідно чинного законодавства. Таким чином з боку керівництва В/Ч А1937 порушуються вимоги постанови КМУ України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю, або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів». Так ч.5 постанови КМУ №98 встановлює: підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами як аванс для здійснення поточних витрат. Сума виплат на відрядження,відповідно до додатку №1 до Постанови КМУ №98 для зазначених осіб в межах України складають 30 грн. на добу. Отже, сума несплачених коштів за оформленими посвідченнями про відрядження , що надані до звіту керівному складу частини складає: 22 доби х 30 грн. = 660,00 грн.

Міністерство оборони України, в особі в/ч А1937, відповідно до статутів Збройних сил України, зобов'язувалось забезпечити ОСОБА_1 як військовослужбовця відповідною формою одягу. Постановою КМУ від 28 жовтня 2004 року №1444 «Про норми забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань у мирний час», врегульовано питання про забезпечення солдатів та сержантів, які проходять військову службу за контрактом. Відповідач не виконав вимоги постанови.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволені позову.

Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся у відповідності до чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

19.04.2011 року між Міністерством оборони України в особі командира військової частини А0665 та ОСОБА_1 був укладений Контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України. Відповідно до п. 3 Контракту, цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на три роки. Згідно п.2 Контракту, МОУ зобов'язується, відповідно до законодавства України забезпечити належні умови проходження військової служби позивачем. Умови контракту можуть бути змінені або доповнені тільки за згодою сторін у письмовій формі (а.с.4).

Наказом №161 командира військової частини А1937 (по строковій службі) від 17.08.2011 року ОСОБА_1, призначеного Наказом МО України №812 від 12.08.2011 року на посаду Начальника автомобільного відділення автомобільної роти 1004 окремого батальйону охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України, з 17.08.2011 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.5). Наказом №161 позивачу встановлено посадовий оклад та відповідно до телеграми директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 09.11.2010 року №248/9/427 та Наказу Міністра оборони України від 05.11.2010 року №576 внесені зміни до наказу Міністра оборони України від 22.07.2010 №380 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік» щодо виплати премії за особистий вклад у загальні результати роботи в розмірі 125% місячного грошового забезпечення з17.08.2011 року.

Наказом №182 командира військової частини А1937 МО України від 06.06.2012 року «Про преміювання військовослужбовців військової частини А1937 за травень 2012 року», відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.06.2011 року №355 та наказу Міністра оборони України від 11.6.2008 року №260, Наказу Міністра оборони України від 26.03.2012 року №165 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2012 рік», наказано виплатити премію за особистий внесок за загальні результати служби, в розмірі 110% до посадового окладу за травень 2012 року нижчепойменованим військовослужбовцям військової частини А1937 в повному обсязі: начальнику автомобільного відділення автомобільної роти сержанту ОСОБА_1 (а.с.6-7).

Позивач, отримавши меншу суму нарахування ніж передбачено Наказом №161, звернувся за поясненнями до Тимчасово виконуючого обов'язки командира частини А1937.

Відповідно до листа Тимчасово виконуючого обов'язки командира частини А1937 від 23.07.2012 року №116/8/84, позивача повідомлено про те, що інформація щодо позбавлення позивача премії в розмірі 15% за травень місяць 2012 року не відповідає дійсності, так як у п.9 Наказу командира військової частини А 1937 від 06.06.2012 року №182 «Про преміювання військовослужбовців військової частини А1937 за травень місяць 2012 року» зазначено - виплатити премію за особистий внесок за загальні результати служби, в розмірі 110% до посадового окладу за травень 2012 року в повному обсязі ОСОБА_1 (а.с.30).

Оскільки, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зменшення розміру премії позивачу за особистий внесок за загальні результати служби, до 110% до посадового окладу за травень 2012 року, вимоги позивача щодо скасування п.9 Наказу ТВО командира військової частини А1937 №182 від 06.06.2012 року та зобов'язання Міністерства оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України сплатити 15% недоплаченої різниці премії ОСОБА_1 за травень 2012 року підлягають задоволенню.

Акт підсумків службового розслідування. затвердженого 20.06.2012 року, щодо не прибуття позивача 02.06. та 16.06.2012 року на господарські дні , судом до уваги не приймається, оскільки зменшення премії відбулося в травні місяці, а не в червні та даним Актом не підтверджено прийняття рішення щодо позивача про зменшення премії за травень 2012 року.

Під час проходження військової служби позивачем неодноразово виконувались службові обов'язки за межами військової частини, а саме: дві доби з 07.09.2011 р. по 08.09.2011 р. в м. Хмельницьку; дві доби з 12.09.2011 по 13.09.2011 р. в м. Рівне; п'ять діб з 26.09.2011 року по 30.09.2011 року в м. Рівне, м. Житомир; три доби з 10.10.2011 р. по 12.10.2011 р. в с. Богданівка Кіровоградської обл., шість діб з 23.10.2011 р. по 28.10.2011 р. в м. Кіровоград; три доби з подовженням на одну добу з 14.11.2011 р. по 17.11.2011 р. в м. Одеса, що підтверджується Посвідченнями про відрядження (а.с.9-14). Загальна кількість днів відрядження на підставі отриманих документів про відрядження за 2011 рік складає 22 доби. Оскільки позивачем не було отримано коштів згідно чинного законодавства, відповідачем не виконані вимоги постанови КМУ України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю, або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів». Так ч.5 постанови КМУ №98 встановлює: підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами як аванс для здійснення поточних витрат. Сума виплат на відрядження, відповідно до додатку №1 до Постанови КМУ №98 для зазначених осіб в межах України складають 30 грн. на добу. Отже, сума несплачених коштів за оформленими посвідченнями про відрядження , що надані до звіту керівному складу частини складає: 22 доби х 30 грн. = 660,00 грн.

Отже, вимога позивача щодо зобов'язання Міністерство оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України сплатити не виплачені кошти за відрядження у сумі 660,00 грн. за 2011 рік є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до довідки військової частини А 1937 від 29.01.2013 р. №46 Начальника речової служби військової частини А1937 вказано, що станом на 29.01.2013 року сержант ОСОБА_1 не отримав наступне речове майно: одну куртку та одні штани повсякденні, одне кашне трикотажне, одні штани утеплені польові камуфльовані, три фуфайки, три пари трусів, 2 комплекти білизни натільної, 2 комплекти білизни теплої, вісімнадцять шкарпеток літніх, одну пару напівчобіт утеплених, одну пару напівчеревик.

Оскільки відповідачем не видано позивачу перелічене речове майно, чим порушено права позивача, вимога позивача щодо зобов'язання Міністерства оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України видати ОСОБА_1 не отримане речове майно, згідно переліку зазначеного у довідці військової частини А 1937 від 29.01.2013 р. №46, підлягає задоволенню.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача скасування п.9 Наказу ТВО командира військової частини А1937 №182 від 06.06.2012 року; зобов'язання Міністерства оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України сплатити 15% недоплаченої різниці премії ОСОБА_1 за травень 2012 року; зобов'язання Міністерства оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України сплатити не виплачені кошти за відрядження у сумі 660,00 грн. за 2011 рік; зобов'язання Міністерства оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України видати ОСОБА_1 не отримане речове майно, згідно переліку зазначеного у довідці військової частини А 1937 від 29.01.2013 р. №46, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати п.9 Наказу ТВО командира військової частини А1937 №182 від 06.06.2012 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України сплатити 15% недоплаченої різниці премії ОСОБА_1 за травень 2012 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України сплатити не виплачені кошти за відрядження у сумі 660,00 грн. за 2011 рік.

Зобов'язати Міністерство оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України видати ОСОБА_1 не отримане речове майно, згідно переліку зазначеного у довідці військової частини А 1937 від 29.01.2013 р. №46.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерство оборони України в особі військової частини А 1937 1004 окремий батальйон охорони та обслуговування Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України на користь в дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: