Постанова № 33431746, 10.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 5006/7/207(44/5005/9723/2012)/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Глос О.І., Поляк О.І.,розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областіна постановувід 29.05.2013Донецького апеляційного господарського суду у справі господарського суду Донецької області №5006/7/207 (44/5005/9723/2012)/2012за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областідо- Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, - Криворізького державного комерційно-економічного технікумупростягнення 37609,41 грн. заборгованості, 2278,10 грн. пені та за зустрічним позовомДонецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-БарановськогодоРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській областіпровнесення змін в п.3.1 договору оренди нерухомого майна від 19.11.2009 № 12/02-3666-ОД,за участю представників: позивача - відповідача 1 - відповідача 2 -Анохін В.О. не з'явились не з'явилисьВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2013 у справі №5006/7/207 (44/5005/9723/2012)/2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів Бокової Ю.В., Попкова Д.О.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013 (колегія суддів у складі головуючого судді Скакуна О.А., суддів Ломовцевої Н.В., Принцевської Н.М.), відмовлено у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - позивач) до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (далі - відповідач-1) та Криворізького державного комерційно-економічного технікуму (далі - відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 до державного бюджету України боргу в сумі 37609,41 грн. та пені в сумі 2278,10 грн. за договором оренди від 19.11.2009 №12/02-3666-ОД.

Також судами відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог Донецького національного університету економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про внесення змін в п.3.1 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009 №12/02-3666-ОД, укладеного між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, виклавши його в такій редакції: "3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995 (із змінами), та становить 1 грн. на рік без ПДВ, враховуючи, що Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є бюджетною організацією, яка утримується за рахунок державного бюджету. Орендна плата перераховується до державного бюджету не пізніше 31 грудня поточного року", а також виключення з договору пунктів 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 та розрахунку орендної плати до договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009 №12/02-3666-ОД.

Визнано недійсним пункт 3.1 договору №12/02-3666-ОД від 19.11.2009 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності в частині, що перевищує розмір орендної плати 1 гривню на рік.

Визнано недійсним пункт 3.6 договору №12/02-3666-ОД від 19.11.2009 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з рішенням та постановою у справі не згодне в частині відмови у стягненні заборгованості з орендної плати та пені, а також в частині визнання господарськими судами недійсними пункту 3.1 договору оренди в частині, що перевищує розмір орендної плати 1 гривню на рік, та пункту 3.6 зазначеного договору, в поданій касаційній скарзі просить судові акти у відповідних частинах скасувати та прийняти нове рішення про задоволення первісних позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 19, 117 Конституції України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. "б" ст. 1571 Податкового кодексу України, п.12 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, п.10 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Зокрема, скаржник вважає, що визначення в умовах договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009 №12/02-3666-ОД орендної ставки 5% при розрахунку орендної плати для орендаря є правомірним та обґрунтованим, оскільки, відповідач-1 не надав відомості про те, що він є бюджетною організацію і утримується за рахунок державного бюджету, а тому зазначає про безпідставність висновків судів попередніх інстанцій про визнання недійсними пунктів договору, якими визначались розмір орендної плати, її подальший розподіл та спрямування, і відмові у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати та пені з цих підстав.

У відзиві на касаційну скаргу Донецький національний університет економіки та торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського заперечив проти її задоволення.

Представники відповідачів не скористались своїми процесуальними правами на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 30.08.2013.

За розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.09.2013 № 03-05/2188, у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В, для розгляду касаційної скарги у справі сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя-доповідач Грейц К.В., судді Глос О.І., Поляк О.І. Відводів даному складу колегії суддів не заявлено.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 19.11.2009 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3666-ОД, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 612,98 м2, розміщене за адресою: вул. Курчатова, 13 м. Кривий Ріг, на 1-му, 3-му, 4-му поверхах 4-х поверхового будинку, що перебуває на балансі Криворізького державного комерційно-економічного технікуму (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 01.06.2009 і становить за незалежною оцінкою 913766,00 грн. (п.1.1 договору); майно передається в оренду з метою розміщення державного навчального закладу, що фінансується з державного бюджету (п.1.2 договору); орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить з ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) вересень 2009 року 3868,40 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад 2009 року (п.3.1 договору); орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору); у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дня користування (п.3.4 договору); орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 1934,20 грн., 50% балансоутримувачу у розмірі 1934,20 грн., щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлену Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п.3.6 договору); оформлення платіжних доручень повинно здійснюватись у відповідності з наказом ДПА від 28.02.2005 №87 "Про затвердження змін та доповнень до наказів ДПА України від 01.07.2002 №301 та від 01.08.2001 №306" та Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою правління Національного банку України від 16.08.2006 №320, з дотриманням наступного порядку: *;101;;*22080200*01566057*№12/02-3666-ОД*19.11.09*13467337*Х* (п.3.7 договору); орендна плата, перерахована невчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.9 договору); у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п.3.9 договору); зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за три (базових) місяці оренди, який вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди (п.3.11 договору); орендар, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов'язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.). У разі неподання орендарем до орендодавця заяви протягом встановленого цим пунктом договору терміну або відмови орендодавця від продовження строку дії договору оренди на новий термін, договір припиняє свою дію (п.5.20 договору); цей укладено строком на 8 місяців, що діє з 19.11.2009 по 01.07.2010 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органам державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п.10.1 договору); чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку на який його було укладено (п.10.9 договору).

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення, визначені умовами договору, що підтверджується актом приймання-передачі від 19.11.2009.

Додатковою угодою від 03.08.2010 про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна від 19.11.2009 №12/02-3666-ОД сторони виключили другий абзац п.5.20 договору та виклали перший абзац п.10.1 в наступній редакції: "Цей договір діє до 01.07.2012".

Зазначаючи про неналежне виконання орендарем умов договору щодо внесення орендної плати, внаслідок чого станом на 24.09.2012 у орендаря перед бюджетом виникла заборгованість з орендних платежів на суму 37609,41 грн., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення вказаної суми та нарахованої на неї пені в розмірі 2278,10 грн. з Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського в доход державного бюджету України.

В свою чергу, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, зазначаючи, що він є вищим навчальним закладом державної форми власності, тобто державною установою, що фінансується з державного бюджету, а, отже, орендна ставка за користування об'єктом оренди в даному договорі повинна бути встановлена у розмірі 1 грн. на рік, заявив зустрічний позов, з врахуванням його подальшого уточнення, про внесення змін в п.3.1 договору оренди, шляхом викладення його в такій редакції: "3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995 (із змінами), та становить 1 грн. на рік без ПДВ, враховуючий, що Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є бюджетною організацією, яка утримується за рахунок державного бюджету. Орендна плата перераховується до державного бюджету не пізніше 31 грудня поточного року", а також про виключення з умов договору пунктів 3.3, 3.4, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 та розрахунку орендної плати до договору оренди нерухомого державного майна.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій були одностайними в своїх висновках щодо безпідставності як первісних позовних вимог, так і заявленого зустрічного позову, виходячи з того, що зміст пунктів 3.1 та 3.6 договору в частині визначення розміру орендної плати, що перевищує 1 гривню на рік та, як наслідок, порядок розподілу та сплати визначеної у договорі орендної плати, суперечать п. 10 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", у зв'язку з чим, визнав вказані пункти договору недійсними та відмовив у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення орендної плати та пені, які обґрунтовувались неналежним виконанням орендарем саме цих пунктів договору. Щодо заявленого зустрічного позову, господарські суди, встановивши, що дія договору оренди припинилася 01.07.2012, визнали позовні вимоги про внесення змін у такий договір безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості внесення змін та доповнень до договору, який припинив свою дію в часі, тобто, на минуле.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає рішення та постанову у справі законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги безпідставними, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Нормою ч. 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін (ч. 1 ст. 17), договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 26), у разі закінчення строку дії договору та відмови орендодавця від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі (ч. 1 ст. 27).

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Разом з тим, пункт 10.1 договору містить умови, які унеможливлюють його автоматичну пролонгацію, зокрема, згідно з приписами цього пункту, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом 1 місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органом державного пожежного нагляду та узгодження балансоутримувача, договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії договору може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.

Втім, як встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами не надано доказів звернення орендаря до орендодавця із заявою про продовження строку дії договору, наявності договору страхування, дозволу або декларації, наданої органом державного пожежного нагляду, та узгодження балансоутримувача.

Відтак, оскільки договір був укладений до 01.07.2012 (з урахуванням додаткової угоди до договору від 03.08.2010), господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що договір оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009 №12/02-3666-ОД припинив свою дію 01.07.2012 у зв'язку з закінчення строку, на який його було укладено, та обґрунтовано відмовили в задоволенні зустрічних позовних вимог про внесення змін до договору з вказаних підстав.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є державною установою.

Відповідно до п.6.4 Статуту Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (нова редакція) (прийнято зі змінами конференцією трудового колективу, протокол №1 від 29.08.2009), фінансування Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з рішенням Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі №79 від 07.06.2007 Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (ЄДРПОУ 01566057) внесено до Реєстру неприбуткових організацій (установ).

Таким чином, суди встановили, що Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського є бюджетною організацією, яка утримується за рахунок державного бюджету.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" (в редакції, що діяла на момент укладення договору) передбачено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

На підставі вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач є державним навчальним закладом, а тому визнали неправомірним та таким, що суперечить вимогам законодавства, визначення в пунктах 3.1, 3.6 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009 №12/02-3666-ОД розміру орендної плати, що перевищує 1 гривню на рік, оскільки діяльність відповідача як вищого державного навчального закладу повністю фінансується за рахунок державного бюджету України.

Враховуючи вказане, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, реалізуючи право, надане нормою п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, правомірно визнав недійсними пункти 3.1, 3.6 договору оренди нерухомого державного майна від 19.11.2009 №12/02-3666-ОД як такі, що не відповідають наведеним вище вимогам чинного законодавства, та відмовив в задоволенні позовних вимог, які обґрунтовані неналежним виконанням цих пунктів щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 37609,41 грн. та пені в сумі 2278,10 грн.

Посилання скаржника на ненадання Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при укладенні спірного договору оренди відомостей про його статус бюджетної організації, яка утримується за рахунок державного бюджету спростовується також тією обставиною, що в п. 1.2 договору оренди визначено про передачу майна в оренду з метою розміщення державного навчального закладу, що фінансується з державного бюджету, отже, укладення договору відбулось саме на таких умовах, яким умови пунктів 3.1, 3.6 не відповідають з огляду на суперечність останніх вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності та необґрунтованості заявлених первісних та зустрічних позовних вимог та вважає, що доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судом обставинами та переоцінити наявні у справі докази, що перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі господарського суду Донецької області №5006/7/207(44/5005/9723/2012)/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді О.І.Глос

О.І.Поляк