Постанова № 33431733, 11.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 923/94/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М. (доповідач), Швеця В.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"на постановуОдеського апеляційного господарського судувід25.06.2013р.у справі№923/94/13-гГосподарського судуХерсонської областіза позовомХерсонського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській областідоПублічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"провідшкодування збитків

за участю

- відповідача:Кладіков М.П. (довіреність від 09.09.2013р.)- прокурора: Зузак І.О. (посвідчення № 018749), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі - позивач), Херсонський міжрайонний екологічний прокурор (далі - прокурор) просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (далі - відповідач) 262312,24 грн. збитків, завданих порушенням водоохоронного законодавства. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. здійснював скиди забруднюючих речовин у складі зворотних вод з перевищенням граничнодопустимих скидів.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.03.2013р. (суддя Людоговська В.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 12 по 30 грудня 2011 року державними інспекторами з охорони навколишнього середовища Херсонської області на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Херсонській області №1071 від 12.12.2011р. була проведена планова перевірка дотримання відповідача вимог природоохоронного законодавства за результатами якої складено акт та встановлено, що відповідачем за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., здійснено водовипуск у р.Дніпро 490648 м куб. зворотних вод з перевищенням гранично-допустимих концентрацій по компонентам БСК5, ХСК, залізо загальне, сульфати, фосфати по ливнескидам 1,2,4,3,5, що підтверджується доданими до акту протоколами вимірювань.

На підставі акту перевірки та додатків до нього Інспекцією 08.07.2012р. складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів відповідачем (надалі - Розрахунок), яким відповідно до п.7.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 (надалі - Методика), визначено розмір збитків у сумі 262312,24грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення правопорушення відповідачем та розмір збитків.

Підстави для скасування судових рішень відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема, економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.

Згідно п.п. 2, 6, 14 ч.3 ст.110 цього кодексу особи, які винні у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства.

Статтею 111 кодексу передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановленими законодавством України.

Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що судами неповно були досліджені обставини справи, а саме судами не досліджувалось: чи були порушення в діях позивача при проведенні перевірки, чи були порушення національних стандартів з їх боку при відборі проб, чи є протоколи вимірювання показників складу і властивостей проб вод належними доказами перевищення відповідачем показників забруднення у зворотних водах.

Відповідно до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За вказаних обставин у зв'язку з тим, що позов подано про відшкодування збитків, завданих правопорушенням, беручи до уваги вказану норму права, відповідач в даному випадку повинен довести суду, що в діях позивача були порушення, що спростовують встановлений позивачем факт недотримання умов спеціального дозволу відповідачем в частині перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Натомість апеляційним судом встановлено, що відповідно до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1996р. №1100, до переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується, у всіх випадках скидання зворотних вод віднесено розчинений кисень (мг/л). Крім того, обов'язково нормуються такі фізико-хімічні показники, як біохімічне споживання кисню (БСК 5), хімічне споживання кисню (ХСК) - перманганатна окислюваність та біхроматна окислюваність, рівень токсичності води (на основі біотестування), показники бактеріологічного забруднення і рівень радіоактивності води (сумарна радіоактивність), та враховуються водневий показник (рН) і температура.

Відповідно до п.19 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. №465, для комунальних споруд повного біологічного очищення стічних вод встановлюються такі нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин (мг/л): біохімічне споживання кисню (БСК5) - не більш як 15; хімічне споживання кисню - не більш як 80; завислі речовини - не більш як 15.

Тобто біохімічне споживання кисню (БСК5) та хімічне споживання кисню (ХСК) нормується та прирівнюється до забруднюючих речовин.

Як встановлено апеляційним судом, для відповідача для 16 показників складу зворотних вод, у тому числі для ХСК та БСК5, встановлені нормативами ГДС: затверджені допустимі концентрації у мг/дм.куб; затверджений ДГС у г/год; скиди, перераховані у т/рік (оціночні).

Таким чином, суди вірно дійшли висновку, що відповідачем здійснювався скид зворотних вод до водного об'єкту з перевищенням затверджених нормативів ГДС по БСК та ХСК, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановленого факту здійснення відповідачем правопорушення, а направлені на переоцінку обставин справи, що судами попередніх інстанції вже було зроблено, а в суді касаційній інстанції згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України не допускається.

Відтак, оскільки порушення судами норм права судом касаційної інстанції не було встановлено, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. у справі Господарського суду Херсонської області №923/94/13-г, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

В.О. Швець