Постанова № 33431720, 09.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року Справа № 910/4759/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівБарицької Т.Л., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Національної спілки письменників Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р. (головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Гончаров С.А., Смірнова Л.Г.)на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. (суддя Ващенко Т.М.)у справі№ 910/4759/13 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Росичі"до1. Національної спілки письменників України, 2. Підприємства Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном Національної спілки письменників України", 3. Приватного підприємства "Позитив - Південь"провизнання права та визнання договору недійсним,за участю представників:позивача:Плахін Є.В., Зінченко О.В.,відповідача-1:Беричевський В.М.,відповідача-2:не з'явились,відповідача-3:не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р., частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" про забезпечення позову: до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили накладено арешт на майно, що належить Національній спілці письменників України, а саме: будівлі та споруди будинку творчості письменників імені А.П.Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Манагарова, будинок № 7, а саме: літ. Б - клуб-їдальня, буд., бетон, загальною площею 721,6 кв. м; літ. В - адміністративне, буд., загальною площею 160.5 кв. м; літ. Г - пральня, бут., загальною площею 311.5 кв. м; літ. Д - гуртожиток, ракушка, загальною площею 82,0 кв. м; літ. Е - гараж, ракушка, загальною площею 197,6 кв. м; літ. Ж - склад, бут., загальною площею 135,2 кв. м; літ. З - котельня, ракушка. загальною площею 84.2 кв. м; літ. И - гуртожиток, ракушка. загальною площею 25,4 кв. м; літ. М - гараж, дерев., загальною площею 74.8 кв. м; літ. Н - бензосховище, бут., загальною площею 16,0 кв. м; літ. П - спальний корпус, з/бетон, загальною площею 4773,9 кв. м, та передано майно на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Росичі" (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 7, ідентифікаційний код 21649265). В іншій частині заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені ухвалу та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 316, 320, 321, 764, 777, 976 ЦК України, ст.ст. 33, 453, 66, 67, 86, 101 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди вжили заходів забезпечення позову без належного підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а самі заходи забезпечення позову є неадекватними щодо позовних вимог.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів 2 та 3 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників вказаних сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована ймовірність утруднення або унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Предметом позову у даній справі є визнання за ТОВ "Росичі" на підставі договору найму, укладеного 21.05.2005 р. між ТОВ "Росичі" та Національною спілкою письменників України, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі № 1073, права володіння та користування до 11.08.2020 р. об'єктами нерухомості - будівлями та спорудами будинку творчості письменників імені А.П.Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Манагарова, будинок № 7, а саме: літ. Б - клуб-їдальня, буд., бетон, загальною площею 721,6 кв. .; літ. В - адміністративне, бут., загальною площею 160.5 кв. м.; літ. Г - пральня, бут., загальною площею 311.5 кв. м; літ. Д - гуртожиток, ракушка, загальною площею 82,0 кв. м; літ. Е - гараж, ракушка, загальною площею 197,6 кв. м; літ. Ж - склад, бут., загальною площею 135,2 кв. м; літ. З - котельня, ракушка. загальною площею 84.2 кв. м; літ. И - гуртожиток, ракушка. загальною площею 25,4 кв. м; літ. М - гараж, дерев., загальною площею 74.8 кв. м; літ. Н - бензосховище, бут., загальною площею 16,0 кв. м; літ. П - спальний корпус, з/бетон, загальною площею 4773,9 кв. м. Також позивач просить визнати недійсним договір оренди № 1-Я, укладений 06.02.2012 р. між Підприємством Національної спілки письменників України "Дирекція управління майном НСПУ" та Приватним підприємством "Позитив-Південь" про оренду об'єктів нерухомості, а саме: будівлі та споруди будинку творчості письменників імені А.П.Чехова за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Манагарова, будинок № 7.

Підставою для заявлення позовних вимог стало те, що позивач вважає договір найму від 21.05.2005 р. продовженим відповідно до п. 4.2 Договору та статей 764 Цивільного кодексу України та статті 284 Господарського суду України. Однак 06.02.2013 р. Національна спілка письменників уклала із ПП "Позитив-Південь" договір оренди спірного майна.

Як стверджує ТОВ "Росичі", договір оренди від 06.02.2013 р. укладений з порушенням переважного права позивача, передбаченого статтею 777 Цивільного кодексу України та статтею 285 Господарського кодексу України.

Судами встановлено, що у випадку виконання відпвоідачем-2 умов договору оренди № 1-Я від 06.02.2013 р. та передачі спірного майна відповідачу-3 виконання рішення у даній справі в разі задоволення позову буде утрудненим, оскільки спірне майно буде перебувати у відповідача-3 в строковому платному користуванні до 2016 року.

Відповідно до ліцензії на право займатись турагентською діяльністю ТОВ "Росичі" обслуговує туристів з України, Російської Федерації, інших країн світу, в приміщеннях будівель і споруд будинку творчості письменників ім. А.П. Чехова знаходяться товарно-матеріальні цінності, що належать ТОВ "Росичі", а тому в разі задоволення позовних вимог невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Колегія суддів погоджується з висновком судів щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача в частині накладення арешту на майно, що належить Національній спілці письменників України, оскільки у разі задоволення позовних вимог рішення у справі безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів позивача, якщо спірне майно буде передане тертім особам у строкове користування. В задоволенні іншої частини заяви суди обґрунтовано відмовили.

Відтак, задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтованого виходив з того, що невжиття судом відповідних заходів, передбачених законом, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до оцінки доказів та необхідності встановлення обставин справи вже по суті спору, що абсолютно неможливо на стадії касаційного провадження, тим більше в разі, коли спір ще остаточно не розглянуто судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 66, 67 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної спілки письменників України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р. у справі № 910/4759/13 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіТ.Л. Барицька О.О. Євсіков