Ухвала суду № 33431719, 09.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 вересня 2013 року Справа № 7/085-11/21

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Барицької Т.Л.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" на рішення господарського суду Київської області від 13.12.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року

у справі № 7/085-11/21 господарського суду Київської області

за позовом Державного агентства резерву України

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Українського державного науково-дослідного інституту "Ресурс"

державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький консервний завод"

державної організації "Комбінат "Троянда"

за участю прокурора

про зобов'язання замінити неякісну продукцію та стягнення 3 966 451, 20 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Державне агентство резерву України звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО", просило зобов'язати відповідача замінити поставлені неякісні консерви м'ясні "М'ясо тушковане. Свинина" на консерви м'ясні "М'ясо тушковане. Свинина", які відповідають вимогам ДСТУ 4450:2005 та стягнути 3 966 451, 20 грн. штрафу (т. 1, а.с. 2-5).

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2011 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Український державний науково-дослідний інститут "Ресурс" та державне підприємство "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", а також залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Бучацький консервний завод" та державну організацію "Комбінат "Троянда" (т. 1, а.с. 152-153).

Рішенням господарського суду Київської області від 06.10.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року (т. 3, а.с.162-172) у задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 2, а. с. 90-99).

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2012 року рішення господарського суду Київської області від 06.10.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року у справі № 7/085-11 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області (т. 3, а. с. 235-242).

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2012 року справі присвоєно номер 7/085-11/21 (т. 4, а. с. 1-2).

13.12.2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з заявою про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просив зобов'язати відповідача замінити поставлені неякісні консерви м'ясні "М'ясо тушковане. Свинина" у кількості 1 077 840 фізичних банок на консерви м'ясні "М'ясо тушковане. Свинина", які відповідають вимогам ДСТУ 4450:2005 у кількості 1 077 840 фізичних банок та стягнути з відповідача 3 966 451, 20 грн. штрафу (т. 5, а. с. 55).

Рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2012 року (головуючий суддя Ярема В.А., судді Горбасенко П.В, Лопатін А.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2012 року (головуючий суддя Жук Г.А., судді Буравльов С.І., Мальченко А.О.) (т. 5, а.с. 154-164) у справі № 7/085-11/21 позов задоволено частково; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" замінити поставлені неякісні консерви м'ясні "М'ясо тушковане. Свинина" у кількості 1 077 840 фізичних банок на консерви м'ясні "М'ясо тушковане. Свинина", які відповідають вимогам ДСТУ 4450:2005 у кількості 1 077 840 фізичних банок; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" на користь Державного бюджету України 2 328 134,40 грн. штрафу за поставку неякісної продукції. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" на користь Державного бюджету України 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 5, а. с. 63-72).

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 13.12.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року у справі № 7/085-11/21, справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" на рішення господарського суду Київської області від 13.12.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року у справі № 7/085-11/21 повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (т. 5, а.с. 171-174).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржена постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 22.04.2013 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 13.05.2013 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 01.08.2013 року, про що свідчить штамп Київського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги.

Скаржником касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, заявник касаційної скарги зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є усунення недоліків, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 15.07.2013 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвала Вищого господарського суду України від 15.07.2013 року була направлена учасникам судового процесу 15.07.2013 року, про що свідчить штамп Вищого господарського суду України на зворотній стороні ухвали.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 23 817,85 грн. сплачений квитанцією № К19/7/100 від 07.05.2013 року повертався товариству з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2013 року, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом повторно не розглядається.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" на рішення господарського суду Київської області від 13.12.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року у справі № 7/085-11/21 (з доданими до неї документами).

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" (місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, код ЄДРПОУ 13300531) з Державного бюджету України 270 грн. (двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого квитанцією №ПН2029 від 01.08.2013 року.

4. Справу № 7/085-11/21 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Євсіков