ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09 вересня 2013 року Справа № 909/13/13-г
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівБарицької Т.Л., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. (головуючий суддя Кузь В.Л., судді: Желік М.Б., Малех І.Б.)на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2013 р. (суддя Скапровська І.М.)у справі909/13/13-г Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС"простягнення заборгованості в розмірі 151.032, 61 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2013 р. у справі № 909/13/13-г позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 70.480,00 грн. заборгованості, 3.516,09 грн. пені та 721,33 грн. - 3% річних, 1.720,50 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з відсутністю у позивача актів прийому - передачі будівельних риштувань в оренду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. змінено рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14.03.2013 р. у справі № 909/13/13-г, викладено абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 122.947,60 грн. заборгованості, 2.823,73 грн. пені, 565,05грн. - 3% річних, 2.526,73 грн. судового збору. В решті рішення суду залишити без змін".
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого суду в частині задоволення позову та відмовити в позові повністю.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.
Відповідно до п. 3.8 вказаної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Згідно з п. 2 листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано квитанцію № 2465 від 18.07.2013 р., у графі "Призначення платежу" якої зазначено: "22030004, Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070, символ звітності 254".
Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, в якій саме справі сплачено судовий збір.
З огляду на викладене, додану до касаційної скарги квитанцію № 2465 від 18.07.2013 р. не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Згідно з ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Оскаржувана постанова прийнята 01.07.2013 р., повний текст постанови підписано 09.07.2013 р.
Таким чином, строк подання касаційної скарги на вказану постанову закінчувався 21.07.2013 р.
Скаржник звернувся з вказаною касаційною скаргою через Львівський апеляційний господарський суд 29.07.2013 р., що підтверджується штемпелем на поштовому конверті та описі вкладення в цінний лист, тобто з пропуском двадцятиденного строку.
Клопотання про відновлення процесуального строку скаржником не заявлено.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.
Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.
Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
При цьому, як вбачається з касаційної скарги, остання не містить посилання на жодну конкретну норму матеріального права, скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.
Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.
Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. у справі № 909/13/13-г та додані до неї документи без розгляду.
Повернути з Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача: 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, рахунок 31211254700007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" (78256, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н., с. Підгайчики, вул. Соборна, 15; адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська/Костьольна, 5/1 літера "А", код ЄДРПОУ 33156172) 1.301 (одна тисяча триста одну) грн. 26 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 2465 від 18.07.2013 р.
.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіТ.Л. Барицька О.О. Євсіков
Судове рішення № 33431602, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 09.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/13/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: