Постанова № 33431553, 02.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р.

справа № 2а/0470/5793/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Раледа" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Раледа" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до суду, в якому, посилаючись на статті 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", просило стягнути з відповідача на його користь суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9 165,00 грн. та пені у розмірі 16,47 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Раледа" на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 9 181 грн. 00 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16 грн. 47 коп.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у 2011 році відповідач не виконав покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 19-20 закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у зв’язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону повинен був самостійно сплатити суму адміністративно-господарських санкцій розрахованих ним та зазначеним звіті форми № 10-ПІ.

Проте, з такими висновками суд апеляційної інстанції не може погодитися виходячи з наступного.

Так, матеріали справи свідчать, що згідно даних, наданих відповідачем у звіті за 2011 рік, форма №10-ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», вбачається, що при середньообліковій чисельності працюючих на підприємстві відповідача у 2011 році – 10 осіб, та виходячи з передбаченого законодавством нормативу, у відповідача мав бути працевлаштований 1 інвалід. При цьому на підприємстві відповідача у 2011 році інваліди не були працевлаштовані.

За підсумками роботи відповідача у 2011 році позивачем було нараховані адміністративно-господарські санкції в сумі 9 165,00 грн. та пеню в сумі 16 грн. 47 коп., за незайняті інвалідами робочі місця.

За приписами ч.ч.1 – 3, 5 статті 19 Закону України від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі – Закон № 875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів, а також самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У відповідності з частиною 4 статті 20 Закону України від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ "Про зайнятість населення" (далі – Закон № 803-ХІІ) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності щомісяця подають центрам зайнятості населення адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Матеріали справи свідчать, що у 2011 році відповідач належним чином виконував покладені на нього обов’язки щодо створення на підприємстві робочих місць для працевлаштування інвалідів, подання до центру зайнятості звітів про наявність на підприємстві вільних вакансій, передбачених для працевлаштування інвалідів.

За правилами частин 1, 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу приведених норм вбачається, що законодавець передбачив для роботодавця обов’язок із забезпечення вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а не обов’язок з пошуку для подальшого їх працевлаштування.

Таким чином, оскільки відповідачем у 2011 році було дотримано вимоги закону щодо забезпечення необхідної кількості робочих місць, передбачених для працевлаштування інвалідів, та організацію їх заповнення (у межах наданих прав та покладених обов’язків), у його діях відсутні ознаки правопорушення.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв’язку із скоєнням правопорушення. То ж такі санкції не можуть застосовуватись у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб’єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом № 875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Раледа" – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року – скасувати.

В задоволені позовних вимог Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко