Постанова № 33430410, 12.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р. Справа № 804/10742/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Авер'янова Є.В. Жаворонков С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Арт-Бізнес Плюс" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардйському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001622210 від 26.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 216 742,00 грн., та № 0001612210 від 26.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 392 530,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач дійшов до безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Галактика-М», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферріт-Д» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор», оскільки факт реальності господарської операції підтверджується видатковими накладними, накладними на оприбуткування товару на склад, податковими накладними. Таким чином, позивач вважає, що надав всі докази які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарської діяльності та факт реальності господарських операцій з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор».

Позивач також зазначає, що порушення податкової дисципліни вчинене ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та вказаними вище юридичними особами.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та надав суду копію договору купівлі-продажу будівель та споруд від 21.12.2011 року, який підтверджує факт наявності у позивача складських приміщень, та довідку від 02.09.2013 року, з якої вбачається, що у позивача працює кладовщик.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду заперечення на позовну заяву, у яких зазначив про нереальність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» з наступних причин:

- ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» порушують податкову дисципліну;

- правочини укладені ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» визнані податковим органом нікчемними;

- позивачем не надано доказів транспортування товару від ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» до позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 21.05.2013 року по 28.05.2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Арт-Бізнес Плюс» щодо підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року та повноти їх відображення в податковому обліку.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 1326/22.1-09/33717223 від 26.06.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість право чинів, які укладено позивачем з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» на настання реальних наслідків.

Висновок відповідача щодо нереальності правочинів обгрунтовується тим, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків, у зв'язку з наступним:

- ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» порушують податкову дисципліну;

- правочини укладені ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» визнані податковим органом нікчемними;

- позивачем не надано доказів транспортування товару від ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» до позивача.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято на направлено позивачу податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардйському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001622210 від 26.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 216 742,00 грн., та № 0001612210 від 26.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 392 530,00 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 1326/22.1-09/33717223 від 26.06.2013 року щодо нереальності договорів укладених позивачем з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор», у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Матадор» укладено договір поставки № 0109/12 від 01.09.2012 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Матадор» зобов'язувалось поставити позивачу товару, а останній зобов'язався його оплатити.

Судом також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д» укладено договір поставки № 0111/04 від 01.11.2012 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Ферріт-Д» зобов'язувалось поставити позивачу товару, а останній зобов'язався його оплатити.

Між позивачем та ТОВ «Галактика-М» укладено договір поставки № 0103/12 від 01.01.2012 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Галактика-М» зобов'язувалось поставити позивачу товару, а останній зобов'язався його оплатити

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» позивачу підтверджується копіями видаткових накладних, які знаходяться у матеріалах справи та вказані у Акті перевірки № 1326/22.1-09/33717223 від 26.06.2013 року.

Вказані документи відповідають ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що позивач не оплатив товар отриманий від ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор», що також відображено у Акті перевірки № 1326/22.1-09/33717223 від 26.06.2013 року.

ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» виписали позивачу податкові накладні, які складено у відповідності до статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міндоходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Галактика-М» анульовано 21.08.2012 року, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Матадор» анульовано 25.12.2012 року, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ферріт-Д» станом на день розгляду справи не анульовано, тобто на момент здійснення господарської операції з позивачем ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д» були платниками податку на додану вартість та вправі були видавати податкові накладні.

Судом на підставі відомостей отриманих з сайту Інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua) встановлено, що ТОВ «Галактика-М» припинено як юридична особам 20.12.2012 року, ТОВ «Ферріт-Д» знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, ТОВ «Матадор» припинено як юридична особа 23.01.2013 року.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» були зареєстрованими юридичними особами.

Судом встановлено, що товар придбаний позивачем у ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» використовувався у господарській діяльності позивача, оскільки видами діяльності позивача є оптова торгівля цукром, шоколадом, кондитерськими виробами, виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, оптова торгівля зерном, неспеціалізована оптова торгівля, що також не заперечується і відповідачем.

Щодо тверджень відповідача про те, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних підтверджує відсутність факту перевезення товару, то суд зазначає наступне.

Згідно пункту 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Судом встановлено, що первинні документи, а саме: видаткові накладні та податкові накладні за господарською операцією позивача з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» складені у відповідності до законодавства України.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних може підтверджувати дотримання або порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчить про безтоварність операції; відсутність саме товарно-транспортних накладних не позбавляє покупця товарів права включити понесені ним витрати з придбання товарів до складу валових витрат та віднести до податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, відсутність у позивача лише товарно-транспортних накладних не може слугувати беззаперечною підставою для висновку про відсутність здійснення господарської операції, оскільки з інших документів наданих позивачем відповідачу під час проведення перевірки, а саме: накладних на оприбуткування товару на склад, копії яких знаходяться у матеріалах справи вбачається, що товар отриманий позивачем від ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» знаходиться на складі у позивача.

Судом встановлено, що товар, який вказаний у видаткових накладних та у накладних на оприбуткування товару на склад, є тотожним.

Судом встановлено, що позивач має на праві власності склад, що підтверджується копією договору купівлі-продажу будівель та споруд від 21.12.2011 року, який знаходиться у матеріалах справи.

Також суд зазначає, що особа, яка підписала накладні на оприбуткування товару на склад працює кладовщиком у позивача, що підтверджується довідкою позивача від 02.09.2013 року № 02/09-05.

Таким чином, накладні на оприбуткування товару на склад є тими документами у розумінні інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку», які можуть підтверджувати, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На підставі викладеного, судом встановлено рух товарів між ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Матадор» та позивачем.

Враховуючи викладене податкові повідомлення - рішення № 0001622210 від 26.07.2013 року та № 0001612210 від 26.07.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардйському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001622210 від 26.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 216 742,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардйському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001612210 від 26.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 392 530,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бізнес Плюс» судовий збір у розмірі 2294,00 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 12.09.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін